- •1. Метрологія Вступ. Основні терміни в галузі метрології
- •1.1. Поняття фізичної величини
- •1.1.1. Види фізичних величин
- •1.1.2. Одиниці фізичних величин
- •1.1.3. Розмірності фізичних величин
- •1.1.4. Види систем одиниць
- •1.1.5. Міжнародна система одиниць
- •1.1.6. Практичні рекомендації з правильного застосування елементів системи si
- •1.2. Вимірювання
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.1.1. Поняття вимірювання і вимірювальної інформації
- •1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.1.3. Поняття результату і похибки вимірювання
- •1.2.2. Поняття, що пов'язані з вимірюванням
- •1.2.2.1. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.2.2. Методики виконання вимірювань
- •1.2.2.3. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.2.4. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.2.3. Класифікація вимірювань
- •1.2.3.1. Види вимірювань
- •1.2.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.2.3.3. Класифікація методів вимірювань
- •1.3. Засоби вимірювальної техніки
- •1.3.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.3.1.1. Поняття і види засобів вимірювань
- •1.3.1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.3.1.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.3.2. Структура засобів вимірювань
- •1.3.2.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.3.2.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.3.2.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •1.4. Забезпечення державної дисципліни і нагляд за Дотриманням метрологічних правил
- •1.4.1. Забезпечення єдності вимірювань в Україні
- •1.4.2. Метрологічний нагляд і контроль
- •1.4.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- •1.4.4. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •1.4.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.4.6. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- •2. Стандартизація Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
- •2.1. Нормативно-правові та методичні основи стандартизації
- •2.1.1. Нормативно-правові основи стандартизації
- •2.1.2. Методичні основи стандартизації
- •2.2. Державна система стандартизації
- •2.2.1. Органи та служби стандартизації України
- •2.2.2. Об'єкти державної стандартизації
- •2.2.3. Різновиди нормативних документів і стандартів
- •2.2.4. Застосування стандартів та технічних регламентів
- •2.3. Організація робіт з стандартизації
- •2.3.1. Розробка і перевірка стандартів
- •2.3.2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
- •2.3.3. Впровадження стандартів і державний нагляд при їх застосуванні
- •2.3.4. Нормоконтроль технічної документації
- •2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації
- •2.5. Системи стандартів
- •2.6. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
- •2.6.1. Міжнародна інформаційна система
- •2.6.2. Інформаційне забезпечення в Україні
- •2.6.3. Національний центр міжнародної інформаційної мережі isonet wto
- •2.6.4. Українські класифікатори техніко-економічної інформації
- •2.6.5. Видавнича та пропагандистська діяльність Держстандарту
- •2.7. Міжнародна стандартизація
- •2.7.1. Міжнародна організація з стандартизації (iso)
- •2.7.2. Міжнародна електротехнічна комісія (іес)
- •2.7.3. Європейський комітет зі стандартизації - сеn.
- •2.7.4. Міжнародні організації, що співпрацюють з iso
- •2.7.5. Міжнародні стандарти серії iso 9000 і iso 10000
- •2.7.5.1. Склад стандартів серії iso 9000 і iso 10000
- •2.7.5.2. Вибір та застосування стандартів
- •2.7.5.3. Вимоги, що містять стандарти серії iso 9000
- •2.7.5.4. Тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості
- •3. Сертифікація та акредитація Вступ. Основні поняття та відомості про сертифікацію продукції
- •3.1. Специфіка організації та виконання робіт із сертифікації
- •3.2. Органи з сертифікації
- •3.2.1. Структура системи сертифікації УкрСепро
- •3.2.2. Знаки відповідності ситеми УкрСепро
- •3.3. Сертифікація продукції в ситемі УкрСепро
- •3.3.1. Порядок сертифікації продукції
- •3.3.2. Вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується
- •3.3.3. Правила та порядок проведення робіт з сертифікації
- •3.4. Акредитація органів з оцінки відповідності
- •3.4.1. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
- •3.4.1.1. Загальні питання організації випробувальних лабораторій
- •3.4.1.2. Випробувальне обладнання, звт випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
- •3.4.1.3. Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії
- •3.4.1.4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- •3.4.1.5. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій та скасування акредитації
- •3.4.2. Акредитація органів з сертифікації продукції
- •3.4.2.1. Загальні питання акредитації органів з сертифікації продукції
- •3.4.2.2. Вимоги до документації органу з сертифікації
- •3.4.2.3. Акредитація органу з сертифікації
- •3.4.3. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
- •3.5. Вимоги до аудиторів та порядок їх акредитації
- •3.5.1. Загальні питання акредитації аудиторів та критерії їх оцінки
- •3.5.2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів
- •3.5.3. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
- •3.6. Акредитація органів та служб і інспекторів на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування звт та атестації методик виконання вимірювань
- •Література
- •Чеботарьова Олександра Вячеславівна, мікуліна Ірина Олексіївна
3.4.1.4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
Акредитація ВЛ передбачає такі етапи:
заявка на акредитацію;
експертиза поданих документів;
укладання договору з Держстандартом України або органом з акредитації (далі Держстандартом) на проведення робіт з акредитації;
перевірка випробувальної лабораторії;
прийняття рішення щодо акредитації за результатами перевірки лабораторії;
оформлення, реєстрація та видача атестата акредитації;
укладання угоди з Держстандартом.
Кожний наступний етап виконується в разі позитивних результатів попереднього.
На початку до Держстандарту подається заявка встановленої форми. До заявки додаються такі документи:
проект “Положення про акредитовану випробувальну лабораторію”;
“Настанова з якості випробувальної лабораторії”;
“Паспорт випробувальної лабораторії”;
заповнена опитувальна анкета;
проект галузі акредитації випробувальної лабораторії.
Держстандарт реєструє заявку та організовує проведення експертизи документів. За позитивних результатів експертизи укладається договір на проведення подальших робіт з акредитації.
Після проведення експертизи поданих документів та прийняття рішення щодо проведення робіт з акредитації відповідним функціональним управлінням Держстандарту формується комісія з перевірки лабораторії (далі – комісія). До складу комісії входять представники виробників, спілок споживачів, науково-дослідних організацій та територіальних органів Держстандарту з залученням аудиторів Системи.
Комісія призначається за наказом Держстандарту. Копії наказу направляються функціональним управлінням Держстандарту до організацій, представники яких згадуються в наказі.
Перевірка випробувальної лабораторії здійснюється за програмою, що затверджується Держстандартом. У процесі перевірки можуть бути проведені випробування з визначенням одного або декількох показників продукції, що випробовується. За результатами перевірки комісія складає акт.
Рішення щодо акредитації лабораторії приймається після розгляду Держстандартом всієї одержаної інформації щодо стану лабораторії та результатів її перевірки.
В разі позитивного рішення про акредитацію Держстандарт:
затверджує “Положення про випробувальну лабораторію”;
підписує угоду з випробувальною лабораторією;
заносить акредитовану лабораторію до Реєстру Системи;
видає атестат акредитації;
оформляє галузь акредитації;
визначає умови інспекційного контролю;
укладає договір на здійснення інспекційного контролю.
Атестат видається не більше як на три роки. За шість місяців до закінчення терміну дії атестата акредитації лабораторія, яка має намір продовжити дію акредитації, знову подає заявку.
Порядок повторної акредитації встановлюється залежно від результатів інспекційного контролю і вона може проводитись за повною або скороченою процедурою. Склад комісії і терміни перевірки регламентуються наказом Держстандарту.
Акредитована лабораторія може претендувати на розширення своєї галузі акредитації. Для цього вона знову ж повинна подати заявку, до якої додаються відомості про додаткову галузь акредитації та доповнення до “Паспорта випробувальної лабораторії”. Акредитація з метою розширення галузі може проводитись за повною або за скороченою процедурою, яка регламентується програмою перевірки акредитації, затвердженої Головою Держстандарту. Ступінь скорочення встановлюється в кожному конкретному випадку.