- •2. Фракційне зондування шлунка.
- •1) 0,15% Водно-емульсійним розчином карбофосу;
- •3. Техніка внутрішньовенно крапельного вливання.
- •2.Арт. Тиск. Техніка вимірювання. Оцінка, запис результатів.
- •Класифікація рівнів ат (Американський національний об’єднаний комітет, 2003 рік)
- •4. Азопірамова проба пройшла успішно. Залишків крові не виявлено.
- •2. Дуодинальне зондування:
- •3. 10% Розчин хлорного вапна
- •2. Показання, протипоказання і техніка постановки гірчичників.
- •2. Мтетеоризм. Застосування г.В. Трубки. Метеоризм - це здуття живота накопиченими кишковими газами яке відчувається як біль та розпирання. Застосування газовідвідної трубки
- •2. Лабораторне дослідження сечі, підготовка пацієнта, оснащення. Відправка матеріалу до лаб. Бирати сечу для загального клінічного аналізу повинна медсестра нічної
3. Техніка внутрішньовенно крапельного вливання.
Пацієнт лягає на ліжко так щоб йому було зручно. Медсестра накладає джгут.
Шкіру в ділянці ліктьового згину обробляють двома ватними кульками в 70% спирті. Інєкційну голку беруть за муфту , під муфту голки підкладають марлеву скрветку, щоб запобігти витіканню крові. Проводять введення голки в вену. Хворий повинен розтиснути кулак, джгут знімають, Відкривають гвинтовий затискач і підєднують систему до голки. Швидкість введ 40-60 крап\хв. Серветку замінюють на нову, частину голки і трубку фіксують до руки пластирем. Зверху якщо потрібно накривають ще одною серветкою. Перед введ ліків в інєкційний вузол його протирають 5% йодом. Вводять ліки голкою з діаметром не більше 1.2мм
4. Вона не повинна сповіщати про аварію хворого, тому що ще може погіршити його стан.
Білет № 33
1.Асептика та антисептика: мета, засоби, методи.
Антисептика являє собою комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі або в організмі в цілому.
Основними збудниками гнійних захворювань є стафілокок, кишкова паличка, протей, стрептокок, синьогнійна паличка, анаеробні бактерії та ін.
Основними джерелами неспецифічної хірургічної інфекції є хворі з післяопераційними гнійними ускладненнями, а також бацилоносії.
Для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень проводять комплекс санітарно-профілактичних заходів, які спрямовані на запобігання розвитку збудників інфекції в рані, їх знищення і переривання шляхів передачі.
Розрізняють фізичні, механічні, хімічні та біологічні методи антисептики.
Головна мета фізичних методів антисептики полягає в створенні в рані несприятливих умов для розвитку бактерій і всмоктування токсинів та продуктів розпаду тканин.
Механічна антисептика включає ряд механічних прийомів, які спрямовані на якнайшвидше (в перші години) видалення з рани некротичних тканин, згустків крові, сторонніх тіл, а разом з ними і мікроорганізмів, що потрапили в рану..
Хімічна антисептика забезпечує знищення мікробів у рані за допомогою різних антисептичних засобів. Антисептичні засоби мають бути бактерицидними або бактеріостатичними і не завдавати шкоди тканинам організму. Крім того, їхня дія не повинна послаблюватися при стиканні з живими тканинами.
Біологічні методи антисептики спрямовані на підвищення захисних сил організму і створення несприятливих умов для розвитку мікроорганізмів. До біологічних антисептичних засобів належать антибіотики, ферменти,, імунні сироватки.
Асептикою називають комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню мікробів у рану. В основу асептики покладене правило: все, що стикається з раною (руки медичного персоналу, інструменти, перев'язувальний і шовний матеріал, операційна білизна, повітря в операційній та перев'язочній), має бути стерильним.
Особливе значення для додержання асептики має стан рук медичного персоналу. На шкірі рук міститься дуже багато мікробів. Вони є не лише на її поверхні, але й у порах, численних складках, волосяних цибулинах, потових і сальних залозах. Особливо багато мікробів під нігтьовими пластинками. Тому нігті на руках у медичного персоналу мають бути коротко підстрижені. Існує багато способів очистки шкіри рук.
Руки миють теплою проточною водою двома стерильними щітками (кожною по 5 хв) з милом. Спочатку обробляють пальці, потім долоні, тильні поверхні кисті й передпліччя. Після витирання рук стерильними серветками (спочатку кисті, а потім передпліччя) їх обробляють 3 хв 70 % етиловим спиртом і 3 хв — розчином дихлориду ртуті (1:1000). Нігтьові ложа змащують 5 % або 10 % розчином йоду спиртовим.
Обробка рук діоцидом. У стерильний таз наливають діоцид (1:5000), в якому миють кисті й передпліччя стерильними серветками протягом 5 хв. Потім руки протирають 96 % етиловим спиртом.
В екстрених випадках користуються методами, які ґрунтуються лише на дубленні шкіри. Зокрема, можна застосувати обробку рук протягом 10 хв 96 % етанолом або протягом З хв 2 % розчином йоду спиртовим.
Однак усі згадані вище методи обробки рук не забезпечують абсолютної стерильності. Тому після обробки рук рекомендується надягати рукавиці.