14

Тема 5. Облік дебіторської заборгованості Тема. Облік дебіторської заборгованості

ПЛАН

1. Поняття, склад, та види дебіторської заборгованості

2. Документальне оформлення, виникнення, погашення та списання дебіторської заборгованості

3. Порядок та облік розрахунків з підзвітними особами

4. Синтетичний та аналітичний облік поточної дебіторської заборгованості по авансах виданих, по нарахованих доходах, по претензіях за відшкодуванням завданих збитків

5. Порядок розрахунків з покупцями та замовниками, створення та списання резерву сумнівних боргів

Основні терміни:

Активи підприємства – це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигід у майбутньому.

Відсотки – плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх ек­вівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Довгострокова дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

Операційний цикл – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Підзвітні особи – працівники або власники підприємства, які отримали кошти з каси підприємства для забезпечення потреб, пов’язаних з його господарською діяльністю.

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Поточна дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Резерв сумнівних боргів – це резерв, який може бути створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості.

Роялті – це платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торгівельних марок, авторського права, програмних продуктів та ін.).

Рекомендована література: 1, 4, 12, 14-16, 20, 28, 35, 47, 49, 50-63, 64-69, 71, 80.

1. Поняття, склад, та види дебіторської заборгованості

У процесі діяльності підприємство не завжди проводить розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв’язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 «Баланс» у складі активів. Активи підприємства – це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигід у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті погашення такої заборгованості розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно, дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли є ймовірність її погашення боржником.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юри­дичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).

Згідно з П(С)БО 10 дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх ек­вівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебіторська заборгованість визнається активом у разі дотримання наступних принципів:

• її вартість може бути достовірно визначена;

• у майбутньому очікується отримання економічних вигод від її використання чи погашення.

В поточному бухгалтерському обліку дебіторська заборгованість відображається за первинною вартістю. На дату балансу дебіторська заборгованість відображається за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається шляхом вирахування із первинної вартості резерву сумнівних боргів (ПВ - РезСБ).

За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.

У практичній діяльності існує поняття сумнівної дебіторської заборгованості, під якою розуміють поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи та послуги, щодо якої існує невпевненість щодо її погашення.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість щодо її непогашення або щодо якої минув термін позовної давності.

Дебіторська заборгованість буває забезпечена (векселями) та незабезпечена.

Дебіторська заборгованість поділяється також на:

• безнадійну;

• сумнівну;

• дійсну.

Визначення цих видів буде подано нижче. Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

• дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги - заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів;

• векселі отримані - заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями;

• дебіторську заборгованість за розрахунками - дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету; сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів; сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню; заборгованість пов’язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків;

• іншу поточну дебіторську заборгованість - заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.