5. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

5.1 Характеристика робочих умов застосування информаційно-вимірювального комплексу

-Температура навколишнього повітря від 10 до 35 С;

-відносна вологість повітря 80% при температури 25 С;

-атмосферний тиск від 84 до 106,7 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.);

-напруга мережі живлення (220+22) В та напруга 380 В з допустимим відхиленням від плюс 10% до мінус 15% від номінального значення частотою (50+1) Гц.

5.2 Характеристика можливих небезпечних і шкидливих виробничих факторів

В процесі гідровипробувань персонал піддається впливу різноманітних шкідливих та небезпечних факторів (ГОСТ 12.0.003-91):

-підвищенний рівень шуму. Цей фактор впливає на діяльність сердечно-судинної и нервової системи, травних и кровотворних органів;

-підвищенний рівень вібрації. Вібрація впливає на центральну нервову систему, шлунково-кишковий тракт, органи рівноваги, викликає запаморочення.

5.3 Оцінка стану проектованого об’єкту в надзвичайних ситуаціях

Зважаючи на небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій, які в хімічних виробництвах імовірніше пов’язані із витіканням, випаровуванням летких

рідин та утворенням вибухонебезпечних пароповітряних сумішей при аваріях, слід виконати оцінку можливих наслідків таких ситуацій. Для цього у вигляді таблиці наведемо перелік застосовуваних у технологічному процесі речовин (матеріалів), зазначимо агрегатний стан, основні показники пожежонебезпечності горючих речовин, які слід узяти із довідника [2] або виробничої технічної документації.

Таблиця 5.1 – Основні показники пожежонебезпечності горючих речовин

Речовина	Температура, С		Концентраційні межі вибуху,% об.
	спалаху	самозаймання	нижня	верхня
(горючий газ)
Природний газ	273	650	3,8	13,2
(горюча рідина)
Аміак водний	36,2	750	17	28

Розрахуємо надлишковий тиск вибуху найбільш пожежонебезпечноїречовини згідно варіанту індивідуального завдання:

16. рідина – бензин, довжина -12 м , ширина- 12 м , висота-7,2 м

Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки слід розрахувати надлишковий тиск вибуху горючої речовини:

(5.1)

де Р – максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної суміші, кПа:

(5.2)

Р₀ – початковий тиск, 101 кПа;

Т_в – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;

Т₀ – початкова температура, 293 К;

х, у – кількість молей речовин до та після вибуху, визначити із рівняння повного окислення одного моля рідини;

m – розрахункова маса пари горючої рідини, яка може потрапити у повітря приміщення за рахунок випаровування, кг:

(5.3)

m= 0,000333∙3600∙300 = 359,64кг

де W – інтенсивність випаровування рідини, кг· с^–1· м^–2;

 – тривалість випаровування рідини, прийняти 3600 с;

S – розрахункова площа випаровування рідини, яка потрапила у приміщення внаслідок аварії, м²:

(5.4)

S = 1∙300 = 300 м²

де K – коефіцієнт розтікання, для чистої рідини 1 м²· л^–1;

V_p– об’єм рідини, що витекла з апарату, л;

Площа підлоги S_п = 12∙24 =288 м²

Якщо величина розрахункової площі випаровування S перевищує площу підлоги S_п, то слід прийняти, що S=S_п.

Тоді S=S_п=288 м²

Якщо розрахункова маса пари горючої рідини m перевищує масу рідини m_p, то слід прийняти, що

(5.5)

m = m_p = 730∙ 0,3 = 219 кг

де  – густина рідини, кг· м^–3 ;

Z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші, для пари горючих рідин, 0,3;

V_в – вільний об’єм приміщення, м³; його можна прийняти як 80% від геометричного об’єму приміщення;

_п – густина пари, кг· м^–3;

, (5.6)

ρ_n= кг· м^–3

де М – молярна маса рідини, кг·кмоль^–1;

М_пов – молярна маса повітря, 28,966 кг·кмоль^–1;

_пов – густина повітря, 1,2 кг· м^–3;

С_ст – стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;

(5.7)

С_ст=

де  – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:

(5.8)

β = 7 + 10,5

де n_С, n_Н, n_О, n_Г – кількість атомів вуглецю, водню, кисню та галогенів у молекулі горючої речовини;

К_Н – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадиабатичність процесу горіння, 3.

С₇Н₁₄ + 10,5 О₂ = 7СО₂ + 7Н₂О

До вибуху х = 1 + 10,5 = 11,5 моль;

Після вибуху у = 7+ 7 = 14 моль.

Підставимо дані у формулу (1.2) отримаємо:

Р_max=

Підставимо дані у формулу надлишкового тиску вибуху горючої речовини (5.1) отримаємо:

До можливих негативних наслідків вибуху відноситься ступень баричної дії вибуху на людину, в моєму випадку при надлишковому тиску Р = 346,5кПа, наслідок – безумовно смертельне ураження. Ступінь руйнування для типу будівлі: залізобетонні монолітні з багатьма поверхами - при надлишковому тиску Р = 346,5 кПа, наслідок – повна руйнація. І відносні збитки від руйнування будівель – в моєму випадку при повній руйнації будівлі - 100% збитку