- •Поясніть що є предметом, метою курсу “Історія України”, дайте періодизацію та проаналізуйте джерела та історіографію курсу.
- •Які державні утворення існували до Київської Русі на території сучасної України. Проаналізуйте передумови утворення Київської Русі.
- •Визначте кордони первинного розселення слов’ян і охарактеризуйте суспільний устрій, господарство, побут східнослов’янських племен напередодні утворення Київської держави.
- •Порівняйте і дайте оцінку діяльності князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •Поясніть чому з різних світових релігій було обрано саме християнство в його візантійсько-православному варіанті?
- •Проаналізуйте становище основних соціальних груп населення Київської Русі і покажіть як їх права були відображені у “Руській правді”.
- •Проаналізуйте основні напрями розвитку культури Київської Русі.
- •Поясніть чому ще недавно така сильна держава як Київська Русь підпала під вплив і протягом хіv ст. Була розчленована сусідніми феодальними державами?
- •З’ясуйте основні причини занепаду й розпаду Київської Русі. Які нові державні утворення виникли на її території та їх місце і роль у подальшому історичному розвитку?
- •Поясніть які фактори, на вашу думку, вплинули на формування і розвиток української народності.
- •Визначте, яку роль у боротьбі з монголо-татарськими та іншими іноземними загарбниками відіграли Київська Русь і Галицько-Волинське князівство.
- •Співставте внутрішню та зовнішню політику українського королівства часів правління Лева і, Юрія і, Юрія іі.
- •Поясніть які позитивні зрушення у соціально-економічному та культурному житті мали місце в період феодальної роздробленості?
- •Покажіть як змінювалося становище українського селянства в литовсько-польську добу.
- •Литовські князі не раз пропагували тезу: “Ми старини не рухаємо і новини не вводимо”. Чому ж українські магнати, особливо з кінця хіv ст. Посилили спротив політиці Литви?
- •Проаналізуйте які зміни відбулися у внутрішній та зовнішній політиці великих князів литовських протягом другої половини хіv-хvі ст.Ст.
- •Розкрийте причини переходу українських земель під владу Польщі у другій половині хvі ст. І особливості їх розвитку у складі Речі Посполитої до середини хvіі ст.
Поясніть які позитивні зрушення у соціально-економічному та культурному житті мали місце в період феодальної роздробленості?
Пит. 11,12 – как вступ.
Я ніфіга нормального не знайшла , єдине , що можете написать – що так кожне князівство почало розвиватись , не оглядуючись на Київ.... місцева влада здобула більше повноважень і т.д. придумуйте, бо і я буду придумувать якщо мені це попадеться) ….)
Покажіть як змінювалося становище українського селянства в литовсько-польську добу.
Друга половина ХIV – ХV ст. один із найскладніших етапів української історії : час розірваності і різновекторності київських і галицьких земель /Київські під впливом і підданством литовських князів, Галицькі – арена агресії Польщі/ ; піднесення могутності сусідніх держав – Москви, Литви, Польщі, Угорщини, в тому числі “завдяки українському буферу”; саме тут складається наш донинішний комплекс меншовартості, компромісу, схиляння перед чужинцем і т. п.
Існує декілька думок істориків щодо ситуації, яка склалась на українських землях з другої половини ХIV століття. Одні вважають, що з того часу існувала литовсько-руська державність, як продовжувач української, інші вважають, що українські землі перетворилися на провінцію Литви, повністю втративши свою самостійність. На наш погляд в цей час було одне і друге, в залежності від часу та історичних обставин.
Перед українською історією та її елітою постали глобальні проблеми : як вижити, зберегти незалежність хоча б через унію, підданство, автономію в умовах свого ослаблення і піднесення сусідів, особливо Польщі і Москви.
В геополітичному плані українські землі постали перед вибором між європейським і азійським світом в основі якого більш цивілізована демократія /королівська Польща, Литва/ чи азійський тоталітаризм /Московське самодержавство/.
Розглядаючи і аналізуючи події української історії др. пол. ХIV– поч. ХVI ст., можна виділити декілька етапів проникнення і експансії на українськї землі сусідніх держав.
Перший. Литовське проникнення і польська експансія /1340 – 1362 /. Литовське проникнення почалось ще з часів Гедеміна /1324 р./ В 1340 році волинським князем проголошено Любарта /сина Гедеміна/, але сильніші Польща і Литва починають агресію в Галичиу. Брат Гедеміна Ольгерд /1345-1377/ витіснивши татар поступово інкорпорує /приєднує/північно-східні українські князівства, але на перешкоді знову була Польща та Угорщина. Литовсько-українське і польсько-угорське протистояння /тривало майже 50 років/ закінчується перемирям : Галичина залишається Польщі /остаточно з 1387 р./ а Волинь, пізніше інші землі Поділля , Подніпровя - Литві. В 1362 році, скориставшись послабленням орди українсько-литовське військо вщент розбило монголо-татар на р. Снивода /Поділля/. Отже, проникнення Литви на руські землі було толерантним, в його основі – необхідність спільної боротьби проти ворога, використання литовцями багатого досвіду державотворення на Русі.
Другий: “Ословянення” литовських правителів, період політичного піднесення Великого князівства Литовсько-Руського. /1362 – 1385 /. Це був час правління на руських землях князя Володимира Ольгердовича /1362-1392/ Історики стверджують, що від держави –завойовника залишилась тільки частина назви, він проголошував себе “великим князем Литви і Русі“, карбував власну монету, протистояв Вільно і Москві, заснував митрополичу кафедру в 1375 р.,розширилась сфера впливу православя, використання руських законів, мови, традицій. Проте, литовці не сталиварягами, вже з кінця 70-х рр. домінують тенденції централізму /правління із Вільно/, які особливо посилюються після Кревської унії з Польщею 1385 року.
Третій: Боротьба української та литовської опозиції за збереження своєї самостійності і автономії та їх втрата. /1385-1480/. Кревська унія була першою унією Литви з Польщею. Польщу до цього кроку спонукали наступні причини: тиск німців на заході і півночі, усвідомлення можливостей експансії на схід (на простори колишньої Русі). Для Литви ця унія була пошуком союзників у боротьбі литовського володаря Ягайла за престол. У 1385 р. Ягайло одружився з Ядвігою і прийняв Кревську унію. За нею він зобов’язувався (обіцяв) навернути на католицизм усю Литву, самому стати католиком, прилучити литовські й руські землі до Польської корони. Невдовзі стало зрозуміло, що Кревська унія поклала початок ліквідації Литви як окремої держави. Ця унія надала боярам-католикам особливі привілеї, українці поступово втрачали свою незалежність. Однак значна частина литовської знаті не бажала цього союзу і розпочала проти нього боротьбу, ї очолив князь Вітовт /1392-1430/. З 1430 року опозицію очолив Свидригайло, який залишався волинським князем до 1452 року. Великим князем литовським з 1440 року став Казимир Ягайлович, який виступав за єдину Польщу. Останнім удільним руським князівством залишалося –Київське, яке з 1440 рку належало синові Володимира Ольгердовича Олександрові /Олелькові/ до 1455 року, а потім його синові Семену до 1470 року, який і став останнім удільним руським князем на провінції Литви.
Четвертий:Посилення польської, московської, татарської агресії і боротьби за руські землі /1480-1569/.
Кінець ХV - початок ХVI ст.- посилилась боротьба чужинців за українські землі, які тихо і малопомітно підкорились слабій Литві, сильній Польщі і міцніючій Москві, жодна з цих держав не хотіла бачити Україну самостійною.