- •2. Становлення та еволюція класичної теорії менеджменту.
- •4. Розвиток адміністративної школи управління.
- •6. Неокласична теорія менеджменту.
- •8. Поняття «організаційне проектування». Департаменталізація, кооперування та розподіл праці.
- •10. Сутність та види управлінських рішень.
- •12. Характеристика основних функцій менеджменту.
- •14. Сутність функції “організація ” та “координування ” в системі менеджменту.
- •16. Функція «контролю та обліку» в системі менеджменту.
- •18. «Аналіз», як функція управління. Характеристики методів аналізу в сучасній організації
- •20. Поняття «мотивація». Основні теорії мотивації.
- •22. Планування робочого часу менеджера. Поняття та сутність самоменеджменту.
- •24. Характеристика понять «повноваження», «влада», «лідерство».
- •26. Бюрократична теорія м.Вебера.
- •28. Міжособові та організаційні комунікації. Управління комунікаційними процесами.
- •30. Організація робочого місця менеджера. Ергономіка у сучасному менеджменті.
14. Сутність функції “організація ” та “координування ” в системі менеджменту.
Організація – це функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами та узгодження їх діяльності. Реалізація функції організації здійснюється у процесі орг. діяльності. Орг. діяльність – це процес, за допомогою якого керівник усуває невизначеність, безладдя, плутанину та конфлікти поміж людьми щодо роботи або повноважень і створює середовище придатне для їх спільної діяльності. Основними складовими орг. діяльності є: а) розподіл праці ; б) групування робіт та видів діяльності у певні блоки (групи, відділи тощо) - департаменталізація; в) підпорядкування кожної такої групи керівникові, який отримує необхідні повноваження - делегування повноважень; г) визначення кількості робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові - встановлення діапазону контролю; д) забезпечення верт. та гориз. координації робіт та видів діяльності - створення механізмів координації.
Механізми координації. Аби організація функціонувала як єдиний організм, необхідно налагодити взаємодію між створеними організаційними одиницями та окремими виконавцями. Це досягається шляхом створення механізмів координації. Координація робіт – це процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей. Координація роботи здійснюється: 1) або шляхом підпорядкування (вертикальна координація); 2) або шляхом встановлення горизонтальних зв’язків між підрозділами, які знаходяться на одному організаційному рівні (горизонтальна координація). Існують також так звані нетрадиційні механізми координації, до яких, зокрема, відносяться: а) організаційна культура – це комплекс цінностей, пріоритетів, неписаних правил, що впливають на ведення справ організацією та в організації; б) неформальна організація – це система взаємозв’язків між співробітниками організації, які виникають і розвиваються спонтанно (не санкціоновано). Внаслідок цього в організації формуються неформальні центри влади, тобто такі, які не відображені в організаційній схемі.
16. Функція «контролю та обліку» в системі менеджменту.
Контроль – це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають. В межах процесу контролю можна виділити три основних етапи: 1) вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації; 2) порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами; 3) реакція на порівняння (коригуючі дії або зміна стандартів).
Управлінський облік – процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, яка використовується менеджерами різних рівнів управління підприємством для планування, оцінки, контролю і регулювання його діяльності та прийняття стратегічних, поточних та оперативних управлінських рішень.
Управлінський обік відіграє значну роль в системі менеджменту. У системі управлінського обліку здійснюється підготовка інформації, необхідної для ведення діяльності управлінського характеру: прийняття рішень, планування, контролю і регулювання. Інформація, яку надає управлінський облік, зорієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих менеджерів. Тобто управлінський облік є складовою процесу управління.