- •Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
- •Предмет трудового права.
- •Особливості методу трудового права.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
- •6. Система трудового права і систем трудового законодавства.
- •7. Завдання та функції трудового права.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •9. Поняття і система джерел трудового права.
- •12. Постанови Пленуму Верховного Суду України та їх значення.
- •11.Локальні нормативні акти.
- •14. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права. Працівники, роботодавці, трудовий колектив,
- •17. Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
- •18. Суб’єкти трудових правовідносин.
- •22.Поняття колективного договору, його сторони.
- •23. Порядок укладення, строк дії колективного договору та відповідальність сторін за його виконання.
- •24. Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов.
- •27. Трудовий договір: поняття, відмінність від цивільно-правових договорів.
- •31. Форма трудового договору.
- •28. Поняття трудової функції і місця роботи по трудовому договору.
- •35. Правове регулювання випробування при прийомі на роботу.
- •30. Порядок укладення трудового договору.
- •34. Гарантії при прийнятті на роботу. Оскарження необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
- •33. Трудова книжка працівника.
- •36. Строковий трудовий договір та його особливості.
- •37. Контракт як вид трудового договору: сфера застосування, зміст та порядок його укладення і розірвання.
- •38. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •41. Переведення на іншу роботу: поняття, класифікація переведень
- •42. Переміщення працівника, відмінність від переведення.
- •44. Зміна істотних умов праці.
- •45. Припинення трудового договору: поняття, визначення термінів, класифікація підстав.
- •46. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •47. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк за ініціативою працівника.
- •48. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.
- •49. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •50. Поняття та види дисциплінарних звільнень.
- •51. Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •52. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •53. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
- •54. Порядок оформлення звільнення з роботи. Розрахунок із звільненими працівниками.
- •55. Вихідна допомога при звільненні, її розміри та порядок виплати.
- •56. Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця згідно кЗпП та Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
- •43. Відсторонення від роботи. Поняття, підстави, суб’єкти, що мають право відсторонити працівника від роботи.
- •57. Поняття і види робочого часу. Нормативи робочого часу.
- •58. Поняття та співвідношення скороченого і неповного робочого часу.
- •60. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •59. Режим робочого часу та його види.
- •61. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •62. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •63. Поняття та види відпусток.
- •64. Щорічна основна і додаткові відпустки, їх тривалість і порядок надання.
- •65.Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •66. Відпустка без збереження заробітної плати.
- •67. Право працівника на оплату праці та його захист.
- •68. Поняття заробітної плати. Сфери її правового регулювання.
- •70. Мінімальна заробітна плата: поняття та функції, порядок встановлення та перегляду.
- •72. Оплата праці при відхиленнях від нормальних умов праці (нічний час, простой, надурочні роботи тощо).
- •71. Тарифна система та її елементи.
- •69. Системи оплати праці.
- •75. Порядок проведення відрахувань із заробітної плати.
Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
Право на працю в Україні закріплено в ст. 43 Конституції України.
Ст.. 43 Конституції України на відміну від попереднього законодавства закріплюючи право на працю передбачили, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.
ч. 3 ст. 43 КУ заборонила використання примусової праці, таким чином забезпечивши право працювати тільки за бажанням самої особи.
Конституція передбачила виключення щодо розуміння примусової праці відносно військової служби, в тому числі альтернативної, іншої служби чи роботи, що здійснюється на підставі рішення суду або відповідно до інших Законів України, зокрема про воєнний та надзвичайний стан.
Праця, як використання певної фізичної чи інтелектуальної роботи може здійснюватися в інтересах самої особи, в інтересах певної групи людей чи певних колективів, в інтересах суспільства чи країни в цілому.
Предмет трудового права.
Як і будь-яка галузь права трудове право регулює суспільні відносини. Саме суспільні відносини по використанню найманої праці складають предмет трудового права і називаються трудовими відносинами. Слід зазначити, що предметом трудового права є тільки ті трудові відносини, що виникають на підставі трудового договору.
Окрім вказаних предметом трудового права є так звані пов’язані з трудовими відносини. До них належать:
1. відносини, що передують трудовим (Н: відносини з працевлаштування, перекваліфікації,
2. відносини, що супроводжують трудові (Н: відносини по дисциплінарній і матеріальній відповідальності, відносини по соціальному партнерству
відносини, що виникають внаслідок трудових (Н: відносини по вирішенню індивідуальних і колективних трудових договорів, відносини по соціальному страхуванню,
Отже, предмет трудового права складають трудові і пов’язані з ними відносини.
Особливості методу трудового права.
Під методом правового регулювання трудових відносин слід розуміти способи і форми впливу на поведінку учасників суспільних відносин, що складають предмет трудового права за допомогою правових норм.
Характер правових норм може містити дозвіл, заборону або можуть уповноважити учасників відносин на певні дії.
правові норми поділяються на імперативні і диспозитивні.
Застосування того чи іншого методу залежить від того, які саме відносини із сукупності що складає предмет трудового права регулюються.
Поряд із використанням адміністративно-правового і цивільно-правового методів регулювання трудове право має певні особливості в правовому регулюванні трудових і пов’язаних з ними відносин. Ці особливості характерні тільки для трудового права.
особливістю правового регулювання в трудовому праві є участь профспілок в нормотворчій діяльності, починаючи з профспілкових комітетів на місцях і завершуючи центральними органами профспілок.
Наступною особливістю методу правового регулювання є поділ трудового законодавства на загальне і спеціальне законодавство.
Загальне законодавство поширюється на всі або переважну більшість трудових відносин, а спеціальне законодавство встановлюється для певних галузей народного господарства, категорій працівників, або в залежності від умов в яких здійснюється праця.
За останній час з’явилося твердження про те, що особливістю методу правового регулювання трудових відносин є особиста участь працюючих у прийнятті тих чи інших нормативних актів.