2.12. Обладнання на осушувальних каналах.

На осушувальних каналах приходиться споруджувати мости і труби при перетинах каналів з дорогами, шлюзи для регулювання рівня води в каналах, перепади і кріплення дна і відкосів каналу.

Мости на осушуваних каналах будуються дерев’яні, балочної системи. Отвори мостів визначаються шириною каналу поверху з добавленням потрібного запасу. Ширина не менше 8 метрів.

При перетинах з дорогами невеликих осушуваних каналів, які не працюють повним перетином, можливо замість мостів спорудження труб.

Шлюзи на осушуваних каналах служать для регулювання рівня води в каналах, доцільно потребам осушуваних угідь. Крім цієї мети, шлюзи споруджуються також для покращення умов сплаву лісу по каналах і для зрошення боліт – для спрямування води із річки в канали і із каналів на зрошувані площі. В осушувальній практиці шлюзи будують з щитовими затворами.

Перепади і швидкотоки на каналах споруджують у тому випадку, коли похил поверхні землі по трасі каналу більший максимально допустимого похилу дна каналу. Висота перепадів не більше 1,0-1,2 м, а в мінеральних грунтах не більше 0,6-0,8 м.

Дно і відкоси каналу укріпляються каменем на моху, хворостом і дернуванням.

2.13. Двобічне регулювання водного режиму осушуваних земель.

Осушувані меліорації мають основною своєю задачею підтримання потрібного для сільськогосподарських культур водного, повітряного і поживного режиму грунтів. З допомогою осушуваної регуляції і провідної мережі каналів зайва поверхнева і підземна вода відводиться з осушуваних земель. При допомозі шлюзів-регуляторів можна шляхом сповільнення або зупинення стоку з осушуваних земель підвищити на них рівні підземних вод і вологість осушуваних грунтів.

В ряді районів, особливо у зоні нестійкого і недостатнього зволоження, указані заходи по регулюванню водного режиму грунтів виявляються недостатньо ефективними при настанні засушливих періодів. Так, при тривалій відсутності опадів і підвищеному випаровуванні поверхневий і внутрішній стік на болотах зменшується або зовсім зупиняється і відбувається так звана пересушка болота, яка призводить до різкого зниження урожаю сільськогосподарських культур.

Для попередження пересушки болота у засушливі періоди і пр. вирощуванні на болотних землях водолюбивих культур нерідко застосовується так зване двобічне регулювання водного режиму болотних грунтів, яке здійснюється при допомозі поєднання осушувальних меліорацій зі зрошувачами.

Системи зрошення боліт бувають трьох основних типів: підземне, поверхневе із осушувальної мережі і поверхневе із зрошувальної мережі.

Підземне зрошення здійснюється при допомозі дренажу, який закладається між відкритими осушувальними каналами. Збільшення вологості осушуваних земель досягається шляхом поступлення зрошувальної води в грунт через дрени, які одержують воду із осушувальних каналів при підвищенні у них горизонтів води. Підвищення горизонтів води у каналах здійснюється або подачею в них свіжої води із зовнішнього джерела або шляхом перекриття каналів шлюзовими затворами і накопичення в каналах води внутрішнього стоку.

Поверхневе зрошення із осушувальної мережі здійснюється по такій схемі. В ряді пунктів, які вибираються у відповідності з рельєфом, на каналах будують шлюзи, при допомозі яких вода підпирається, переповнює канали і виливаючись із осушувальних каналів через краї, затоплює на відомий час поверхню суміжного з каналом болота. По такій схемі зрошуються осушувані луги Полісся.

Поверхневе зрошення болота із зрошувальних каналів проводиться наступним чином.

На осушуваній площі будується мережа осушувальних каналів, які трасуються переважно по понижених відмітках і які відводять надлишкову воду у водоприймач, і мережу зрошувальних каналів, які трасуються по підвищених командних відмітках місцевості. По зрошувальних каналах вся вода подається на осушуване болото із джерела зрошення, із якого вода забирається при допомозі головної споруди. Для регулювання напрямку руху, швидкості і рівнів потоків зрошувальної і надлишкової води, як зрошувальна, так і осушувальна мережа каналів обладнується шлюзами-регуляторами.

Зрошення осушуваних земель, як правило, являється дуже ефективним заходом, який забезпечує великий ріст урожаїв сільськогосподарських культур. Така ефективність пояснюється тим, що, крім створення потрібного для рослин водного режиму, зрошення покращує фізичні властивості грунтів, сприятливо впливає на мікробіологію грунтів, виявляє отеплювальну дію, приносить у грунт кисень.