- •1. Що таке етос? Про що ми можемо довідатися з назви науки етики?
- •2. Як співвідносяться між собою етика і мораль?
- •3. Чим викликана потреба в розрізненні моралі і моральності?
- •4. Схарактеризуйте основні відмінності між мораллю і моральністю («нравственностью»).
- •27. Як ви розумієте етичний аспект, згідно якого слід не допускати несправедливості стосовно інших так само, як і стосовно себе?
- •5. Визначте імперативну і оптативну мораль.
- •6. Що є предметом етики?
- •7. Яке місце займала ритуальна практика та роль табу в архаїчних суспільствах?
- •8. Вкажіть основні архетипи, які є праобразами сучасних моделей мислення (складають підґрунтя сучасних моральних стосунків).
- •21. Схарактеризуйте етичний гедонізм.
- •22.Чи аморальним є принцип насолоди в етичній теорії
- •23.Назвіть основні риси етичного утилітаризму.
- •25. Що таке «подвійна несправедливість»?
- •20. Парадокс счастья
- •24. Як визначає справедливість Дж. Ролз?
- •26. Яка роль етикету у взаємостосунках між людьми? Наведіть приклади.
- •28. Які етичні підстави вимоги милосердя?
- •29 У чому особливість етико-прикладних проблем?
- •30 Які основні формулювання принципу егоїзму?
- •32 Що таке евтаназія і який її моральнісний сенс?
- •1. Схарактеризуйте основну відмінність між оптативною та імперативною мораллю. Яка з двох ліній є прийнятнішою для Вас? Чому?
- •2. Чому етика є філософською наукою? Чи можлива нефілософська етика?
- •3. Які сфери людського життя становлять особливий інтерес з погляду моралі? Обґрунтуйте Вашу точку зору.
- •6. Які галузі практичного застосування етики уявляються Вам найважливішими? Чому?
- •4. Чи може виявитися практично корисним вивчення історії людської моральності? Що може воно підказати в нинішній ситуації?
- •5. Як Ви розцінюєте перспективи становлення моральних цінностей у сучасному українському суспільстві? Обгрунтуйте свою позицію.
- •7. Схарактеризуйте специфіку соціальної регуляція в архаїчних суспільствах. Чому її називають «доморальною»?
- •8. Схарактеризуйте систему цінностей епохи модерніті. Назвіть основні принципи буржуазної моралі.
- •21. У чому полягає проблема визначення сенсу життя людини? Чому пошуки відповідей на дане питання філософи-моралісти вважають «вічними»?
- •22. Прокоментуйте заяву: «Людське життя - це дарунок у відповідь». Висловіть у даному контексті свою позицію стосовно проблеми безсмертя.
- •23. Визначте основні морально-ціннісні настанови прагматичної моральності. Чи прийнятним для Вас є етичний утилітаризм?
- •24. Дайте розгорнуту характеристику принципу справедливості. У яких вимогах він конкретизується?
- •25. Проаналізуйте справедливість як рівність. Чи встановлюється у помсті справедливість?
- •31 Які аргументи висувають прибічники євтаназії?
- •32 Які аргументи висувають противники євтаназії?
4. Схарактеризуйте основні відмінності між мораллю і моральністю («нравственностью»).
Відмінність між мораллю і моральністю, яку слідом за Гегелем проводять в етичній теорії, коротко можна сформулювати таким чином. Мораль, на відміну від моральності (російської «нравственности» тощо), передусім виступає як певна форма свідомості — сукупність усвідомлюваних людьми принципів, правил (згадаймо латинське mos!), норм поведінки. Що ж до моральності («нравственности», «обичайності»), то її здебільшого розуміють як утілення даних принципів, правил і норм у реальній поведінці людей та стосунках між ними. Природно, що таке втілення має дещо інший зміст, ніж сукупність абстрактних правил і приписів моралі.В тому, що відмінність між мораллю і моральністю не є пустою спекуляцією, а має глибоке життєве значення, переконатися неважко. Відомі ситуації, коли в суспільстві проголошуються щонайвищі моральні принципи, кодекси, розраховані мало не на святого, тим часом реально люди живуть за зовсім іншими законами — інколи справжніми законами джунглів. Цілком можливий протилежний стан справ, коли саме моральність виявляється більш високою або ж принаймні людянішою, ніж офіційно проголошувана мораль.
27. Як ви розумієте етичний аспект, згідно якого слід не допускати несправедливості стосовно інших так само, як і стосовно себе?
Не варто допускати несправедливості стосовно інших так само, як і стосовно себе оскільки існують принципи справедливості, які конкретизуються у наступних вимогах:
«Не ображай,не шкодь,не порушуй чужих прав»;
«Поважай ближнього як самого себе, навіть якщо ти не можеш його любити і не допускай, щоб ні його, ні тебе не поважали»;
Головна вимога принципу справедливості – повага прав і гідності людини.
5. Визначте імперативну і оптативну мораль.
Мораль – це особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин; один з основних способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм. Мораль виникає і розвивається на основі потреби суспільства регулювати поводження людей у різних сферах їхнього життя. Вона вважається одним із самих доступних способів осмислення людьми складних процесів соціального буття. Корінною проблемою моралі є регулювання взаємин і інтересів особистості і суспільства. Моральні ідеали, принципи і норми виникли з представлень людей про справедливість, гуманність, добро, суспільному благу і т.п. Поводження людей, що відповідало цим представленням з'являлося моральним, протилежне – аморальним. Іншими словами, морально те, що, на думку людей, відповідає інтересам суспільства й індивідів, те, що приносить найбільшу користь. Мораль існує у двох формах: особистісні моральні якості (милосердя, відповідальність, скромність, чесність тощо) і сукупність норм суспільної поведінки й оціночних уявлень (наприклад, «не вкради», «не вбий» тощо і «справедливо», «порядно», «доброзичливо» тощо). Для етичної думки останніх століть більш звичною є саме імперативна мораль, в основі якої лежить те чи інше веління, вимога або заборона щось робити. Класичним виразником і теоретиком подібної моралі і є І. Кант, котрому належить вчення про основоположний моральний обов'язок – категоричний імператив; вимоги цього морального закону є абсолютно безумовними й виконувати їх, за Кантом, слід із самої лише чистої поваги до них.Що ж до «хрещеного батька» етики Арістотеля, то його вчення репрезентує скоріш оптативну мораль, що орієнтує на пошук і реалізацію блага, досконалості, щастя. Мораль подібного ґатунку насамперед закликає нас замислитися над тим, як слід жити у відповідності зі згаданою метою; відтак вона потребує не тільки поваги до власних приписів і вольової рішучості, але й певної розсудливості, здатності свідомо обирати блага і цінності, приймати щодо цього обґрунтовані рішення.