Висновки

Процес здійснення реформ у різних сферах суспільного життя, що відбувається в Україні, неможливий без докорінного оновлення законодавчої бази. У зв’язку з цим постає низка суттєвих проблем, пов’язаних із якістю багатьох законів України з формально-юридичного, лінгвістичного та логічного аспектів. Однією з найважливіших умов поліпшення якості законів є ефективне застосування для їх створення законодавчої техніки. Юридична техніка виступає в юридичній діяльності державного апарату як необхідний спосіб, у який виробляється та реалізується право.

Поняття законодавчої техніки є видовим поняттям щодо поняття “юридична техніка”. Законодавча техніка, як вид юридичної техніки, становить необхідний спосіб вироблення законодавчих актів державним апаратом. Законодавча техніка за своїм змістом є технікою вироблення юридичних норм у формі положень законодавчих актів.

Законодавча техніка, як спосіб законодавчої діяльності, безпосередньо втілюється в прийомах, методах та порядку, що є структурними складовими законодавчої техніки. Залежно від змісту і характеру прийомів, методів, порядку законодавчої діяльності визначаються форми законодавчої техніки: мовна, логічна, процедурна. Мовна форма законодавчої техніки охоплює систему прийомів, методів, що визначають особливості використання мови при виробленні законодавчих актів. У юридичній літературі система таких прийомів, методів отримала назву юридична (правова, законодавча) стилістика та лінгвістика.

Видами законодавчої техніки є загальна законодавча техніка, що використовується при виробленні всіх видів законодавчих актів, та спеціальна законодавча техніка, що включає певні особливості вироблення того чи іншого виду законодавчих актів. Має певні особливості також техніка вироблення окремих різновидів законодавчих актів (законів про ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів, закону про Державний бюджет України тощо).

Законодавча техніка є способом власне законодавчої діяльності, а законодавча технологія є моментом управління законодавчою діяльністю як об’єктом. Результатом застосування законодавчої техніки в законодавчій діяльності є законодавчий акт, а результатом використання законодавчої технології в управлінні законодавчою діяльністю є нова якість цієї діяльності.

Отже, через неповноцінність у вихованні у неповній родині можна виділити кілька основних помилок: по-перше, це гіперопіка, коли дитина й проблеми, пов’язані з нею, висуваються на перше місце в системі життєвих цінностей; по-друге, відстороненість матері від виховного процесу й надмірна орієнтація на матеріальну турботу про дитину.

Згодом така дитина починає жадати від матері більшої уваги, але через те, що вона вже не в змозі виконувати зростаючі запити, це стає причиною численних конфліктів та переживань; перешкоджання контактам дитини з батьком тощо. Причини таких ситуацій можуть бути різноманітними, починаючи від безвідповідальності, надлишку інтересів, задоволенню яких дитина заважає, недоброзичливого ставлення до дитини, і аж до крайніх випадків: алкоголізму матері, безладності в сексуальних відносинах тощо. Всі ці проблеми та помилки призводять до формування у дітей різноманітних комплексів та часто стають причиною їх асоціальної поведінки.