16. Загальні характеристики фото тріангуляції.

Створення топографічних карт чи планів, побудова цифрових моделей місцевості та інші задачі вимагають наявності густої мережі опорних точок для орієнтування кожного аерофотознімка або стереопари (моделі). В 30-х роках минулого століття фотограмметристами був розроблений метод камерального згущення опорної мережі на базі фотограмметричних побудов - фототріангуляція.

Якщо для фотограмметричних побудов використовують аерофотознімки, то маємо аерофототріангуляцію. Саме вона набула найбільшого практичного поширення. Використовуючи внутрішні фотограмметричні зв'язки, які існують між знімками одного або кількох маршрутів, будуються зі стереопар окремі геометричні моделі. На наступному етапі можна з'єднати їх між собою та отримати єдину модель маршруту або кількох маршрутів. На заключному етапі виконується "геодезична" (абсолютна) орієнтація цієї єдиної геометричної моделі у вибраній (абсолютній) системі координат.

Класифікацію способів фототріангуляції можна здійснити за кількома ознаками.

Основні види фототріангуляції наведемо у табличній формі:

№	Класифікаційна ознака	Елемент ознаки	Типи
з/п			фототріангуляції (Ф.)
1	Призначення	Топографія	Топографічна Ф.
		Інженерна справа	Нетопографічна Ф.
2	Вид знімання	Космічний знімок	Космічна Ф.
		Аерофотознімок	Аерофототріангуляція
		Фототеодолітний	Наземна Ф.
		знімок
3	Визначувані	Просторові	Просторова
	координати	координати X, Y, Z
	об'єкта	Планові координати	Планова
		X, У
		Висота Z	Висотна
4	Кількість маршрутів	Один	Маршрутна Ф.
	фотознімання об'єкта	Більше ніж один	Багатомаршрутна
			(блокова) Ф.
5	Відтворення моделей	В'язка	Ф. за методом в'язок
	об'єкта (геометрична	Модель	Ф. за методом
	суть)		моделей
6	Використання опорних	Статоскоп	Ф. з використанням
	(додаткових) даних		показів статоскопа
		Радіовисотомір	Ф. з використанням
			показів
			рад іовисотом іра
		GPS	Ф. з використанням
			даних GPS
7	Визначення	Параметри	Ф. із самокалібруванням
	параметрів	калібрування
	калібрування знімків		Ф. без самокалібрування
8	Застосування	Стереокомпаратор,	Аналітична Ф.
	вимірювальних засобів	стекометр,
		стереоанаграф
		Цифрова	Цифрова Ф.
		фотограмметрична
		станція

Стосовно наведених даних слід зазначити, що топографічна фототріангуляція набула такого широкого застосування, що створення карт чи планів немислимо без неї. Саме в цьому криється найбільша економія коштів та часу за рахунок суттєвого скорочення польових робіт. Аналогова фототриангуляція не використовується в теперішній час. Теоретичною основою цифрової та аналітичної фототріангуляції є аналітична фото­грамметрія.

Як космічна, так і аерофототріангуляція займають вагоме місце в технологіях створення картографічних матеріала. Особливу роль відіграє аерофототріангуляційна опорна мережа для побудови цифрових моделей рельєфу. Головною тепер є просторова фото­тріангуляція з визначенням всіх трьох координат Х,Y,Z для точок мережі. Планову та висотну фототріангуляцію практично не застосовують. Машрутна фототріангуляція є частковим випадком багатомаршрутної фототріангуляції і її застосовують не так часто. Побудова фототріангуляції із самокалібруванням в 1,3-3,1 разів є точнішою від фототріангуляції без самокалібрування. Та взагалі, точність побудови мережі фототріангуляції залежить від багатьох чинників, серед яких головними є геометрична та фотографічна якість фотозображення, параметри аерофотознімання, точність вимірювання знімків, кількість та розташування опорних точок, математична модель фототріангуляції тощо. Наприкінці слід сказати, що останніми роками вагому роль відіграє цифрова фототріангуляція, зокрема технологія автоматичної побудови мереж, коли вимі­рювання знімків проводить не оператор-фотограмметрист, а сам комп'ютер за допомогою програм з використанням теоретичних засад фотограмметрії.