93. Криміналістична характеристика зґвалтувань

Криміналістична характеристика складається з таких елементів:

а) спосіб вчинення та приховання злочину;б) найбільш характерні сліди, пов'язані з насильством;в) особа злочинця;г) особа потерпілої (чи потерпілого); ґ) місце і час вчинення злочину;д) обстановка злочину.

Спосіб вчинення зґвалтування визначений у диспозиції ст. 152 КК (з застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи), а найбільш поширеним спо­собом приховання цього злочину є маскування насильника, замовчування про себе чи повідомлення неправдивих відомостей, вбивство потерпілої особи, а іноді, навпаки, прагнення надати потерпілій особі першу допомогу.

Слідами зґвалтування є ро­зірваний одяг потерпілої, сліди боротьби на тілі як потер­пілої, так і підозрюваного. Як правило, на одязі потерпілої особи та підозрюваного залишаються сліди виділень людського організму, а на місці вчинення злочину — окремі еле­менти одягу

Особа злочинця по цих справах різниться за віком, освітою, соціальним станом.

Місцем вчинення зґвалтувань найчастіше бувають підсобні приміщення, покинуті будинки, підвали багатопо­верхових будинків, а іноді й квартири, куди потерпіла по­трапила внаслідок обману з боку насильника, готелі, пус­тирі та інші місця, де немає сторонніх.

При розслідуванні справ про зґвалтування необхідно встановити таке:

а) наявність самої події злочину; б) особу, яка вчинила зґвалтування;в) винність особи у цьому злочині;г) обставини, що визначають характер та ступінь від­повідальності;ґ) причини та умови, що сприяли зґвалтуванню.

Після встановлення фак­ту зґвалтування слідчий з'ясовує такі обставини;

а) у чому саме виявилося фізичне насильство (заламу­вання рук, здавлення шиї, спричинення тілесних ушко­джень, больові прийоми тощо);б) форму та зміст погрози;в) чим був обумовлений безпорадний стан потерпілої, у чому це конкретно виявилось (фізичні вади, розлад нер­пової системи, інший хворобливий або непритомний стан).

94. Тактика слідчих дій при розслідуванні зґвалтувань

Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї зґвалтуван­ня та, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит прово­дять негайно після порушення кримінальної справи. Слідчий повинен роз'яснити, що це необхідно для встановлення об'єктивних обставин злочину, а також те, що під час розслідування зберігатиметься таємниця одержаних даних, а на суді ця категорія справ слухається у закритому засіданні. При допиті не всі потерпілі однаковою мірою можуть відтворити ознаки зовнішності злочинця. Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин, слід з'ясувати все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним. При допиті необхідно з'ясувати, чи добровільно потер­піла подала заяву про зґвалтування, а також хто може підтвердити факти щодо злочину, який розслідується. Як­що потерпілу допитують через значний час після зґвалту­вання, необхідно перевірити, чи не вагітна вона, чи немає ознак венеричного захворювання.

Розшук та затримання злочинця належать до опера­тивних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках до­цільно користуватися допомогою потерпілої, яка найбільш повно може визначити особу, котра вчинила зґвалтування. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь праців­ники карного розшуку.

Огляд місця події, як правило, також проводиться з участю потерпілої. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця зґвалтування, його розташуван­ню по відношенню до дороги, житлових будинків тощо. Важливо оцінити, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заяв­ниці, виявити сліди, що вказують на зґвалтування, або ре­чі, що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзи­ки, хусточка тощо).

У процесі огляду необхідно звернути увагу на можли­вість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунто­вих забруднень та рослинних часток, взяти їх проби для експертних досліджень.

Обшук та виїмка. При затриманні підозрюваного про­водяться такі види обшуку: а) обшук особи; б) обшук за місцем проживання; в) обшук за місцем роботи. До виїмки звертаються, як правило, на початку роз­слідування. Ця слідча дія повинна проводитись у всіх ви­падках порушення кримінальної справи за фактом зґвал­тування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями кро­ві, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази.

Огляд одягу. Важливі предмети одягу необхідно вису­шувати {тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлю­вачі. Для огляду запрошуються поня­ті (не менше двох), а у необхідних випадках — фахівці.

Призначення та проведення експертиз. Залежно від конкретних обставин вчиненого зґвалту­вання на вирішення судово-медичної експертизи винося­ться такі питання:

а) чи є тілесні ушкодження характерними для зґвал­тування, їх давність;

б) чи порушена дівоча пліва (якщо так, то коли, а якщо ні, то чи був можливим статевий акт без її ушкодження);

в) чи відповідає характер виявлених ушкоджень об­ставинам, які викладені заявницею;

г) чи є на тілі потерпілої плями крові або сперми, їх група та походження;

ґ) чи жила потерпіла раніше статевим життям;

д) чи є ознаки будь-якої венеричної хвороби, давність її виникнення;

є) чи вагітна заявниця, термін вагітності.

За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медич­ну експертизу. У цих випадках на її вирішення можуть бути поставлені такі питання:

а) чи є на тілі підозрюваного тілесні ушкодження (як­що так, то які, де, якої давності);

б) якими предметами вони могли бути спричинені, чи не виникли вони при подоланні опору потерпілої;

в) чи немає у підозрюваного ознак венеричної хвороби (якщо так, то якої, які строки її давності).

Під час розслідування зґвалтувань досить часто призна­чається експертиза матеріалів, речовин та виробів з них, які дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочин­ців. На ви­рішення цієї експертизи можуть бути поставлені такі питання:

а) чи є на одязі потерпілої нашарування у вигляді воло­кон тканини (якщо так, то чи вони не з одягу підозрюваного);

б) чи є на одязі підозрюваного волокна одягу потер­пілої;

в) чи мав місце факт контактної взаємодії одягу підо­зрюваного та потерпілої}

г) чи є на їх одязі які-небудь частки, які мають загаль­ну групову належність;

ґ) чи є на знаряддях злочину мікрочастки (якщо так, то яка їх групова належність);

д) чи є у піднігтьовому вмісті підозрюваного текстильні волокна (якщо є, то чи мають вони спільну групову належ­ність з волокнами одягу потерпілої).

Судово-біологічна експертиза може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюва­ного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.

Судово-психологічна експертиза призначається для вирішення питань, які стосуються психологічної характе­ристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо нони неповнолітні.

Допит підозрюваного при розслідуванні зґвалтувань прово­дити його доцільно після допиту потерпілої з використан­ням тих даних, які вона повідомила.

Перевірка показань на місці. Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого співставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з факти­чною обстановкою місця злочину.

Пред'явлення для впізнання. При розслідуванні зґва­лтування виникає необхідність у пред'явленні для впіз­нання осіб або предметів.