3. Комунікативний, інтерактивний та соціально-перцептивний аспекти спілкування: сутність поняття, їх специфіка.

Спілкування - багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії, сприймання і розуміння суб’єктами спілкування один одного. Спілкування історично склалося в процесі спільної діяльності, де спочатку відіграло допоміжну роль: супроводжувало й обслуговувало певні дії. Комунікативний аспект спілкування - це обмін між його учасниками різною інформацією: знаннями, думками, почуттями тощо. Головним засобом я у цьому разі є мовлення - використання мови, значення якої є водночас і носіями, і знаряддям пізнавальної діяльності. Тому спілкування - не лише передача інформації, а й її створення. Істотну роль у спілкуванні відіграють також немовні засоби: жести, міміка, пантоміміка, темп мовлення, інтонування, паузи тощо. Інтерактивний аспект спілкування характеризує організацію взаємодії між його суб’єктами. Рівень спілкування залежить від характеру відношень, що склалися між ними. Виділяють три такі рівні: соціальний, діловий і духовний. Соціальний рівень реалізує спілкування, в процесі якого суб’єкти ставляться один до одного згідно з соціальними нормами. Діловий рівень виникає із спільної діяльності і характеризується насамперед змістом конкретної ситуації спілкування. Духовний рівень - взаємодія, засобами якої є не лише значення, а й смисли. За рівнем спілкування може бути офіційним (формальним) або ж неофіційним (неформальним). Стилі спілкування - характерні способи встановлення і розвитку контактів. Найвиразнішими з них є: демократичний, авторитарний і суперечливий. Перцептивний аспект спілкування характеризує особливості сприймання і взаєморозуміння партнерами один одного. Сутність соціальної перцепції у більшості джерел перцепція трактується як процес і результат сприйняття людиною явищ навколишнього світу і самого себе. Перцепція пов'язана зі свідомим виділенням того або іншого феномена й інтепретацією його змісту через різноманітні перетворення сенсорної інформації Соціальна перцепція - сприйняття, розуміння й оцінка людьми соціальних об'єктів: інших людей, самих себе, груп, соціальних спільностей і т.д. Соціальне сприйняття містить у собі сприйняття межличностное, самовосприятие і сприйняття межгрупповое. У більш вузькому змісті соціальну перцепцію розглядають як межличностное сприйняття: процес сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх із його личностными характеристиками, інтепретація і прогнозування на цій основі його вчинків. Соціальний перцептивный процес має дві сторони: суб'єктивну (суб'єкт сприйняття - людина, що сприймає) і об'єктивну (об'єкт сприйняття - людина, що сприймають). При взаємодії і спілкуванні соціальна перцепція є взаємної.

БІЛЕТ № 6

1. Основні проблеми психології.