17. Лінгвістичні погляди ф. Де Соссюра.

Відомі роботи Фердинанда де Соссюра: 1879 р. – “Про первинну систему голосних в індоєвроп. мовах” і “Родовий абсолютний у санскриті”. У 1916 р. виходить “Курс заг. лінгвістики”. Були поставлені та вирішені 3 осн. ідеї: 1) розмеж. мови і мовлення; 2)співвідношу.синхронії і діахронії; 3)розуміння мови як системи знаків. У цій роботі чітко визначено предмет мовознавства “єдиним об’єктом лінгвістики є мова, яка розгляд. сама в собі і для себе”. Розглядає мову як систему знаків, які мають власні ідеї. Мова – система, яка має свій порядок. Він розмеж. мову і мовлення. Вважає мову явищем соц., а мовлення – індивідуальне. Йому належ. вчення про лінгвіст. знак: “Мова – система знаків, в якій єдиним суттєвим є поєднання значення і акустичного образу”. Досліджував і протиставляв діахронію та синхронію. Ідеї Ф.деСоссюра дозволили окреслити нові напрями у мовознавстві 15 ст.: соціологічний, структуральний, етнолінгвістика.

18.Укр.Мовознавство 20 - поч. 21ст.

Укр. мовознавство у 20-21 ст. виділ. кілька періодів:

1)1917-поч. 30-х р. – характер. актив. розвитком практик. мовознавства, увагу до історії мови і грам. явищ. Пов’яз. з діяльністю Агатангела Кримського, Миколи Грунського, Михайла Калиновича.

2)30-ті – 40-ві рр. – у зв’язку з наступом і репресивною політикою згорт. дослідження. Мовознавці: Євген Тимченко, Олекса Синявський. Виникає інститут мовознавства НАН.

3)50-60-ті рр. – відбув. намагання оновити теорію мовознавства. Була розшир. тематика досліджень(ономастики, антропонімії). Вчені: Михайло Жовтобрюх, Анатолій Білецький, Микола Кулик. Вивчали стиліст. особл. творів укр. Письменників. Праця Плюща “Курс історії мови”.

4)70-80-ті рр. – це посил уваги до зіставно-типологічних досліджень. Вчені: Андрій Бурячок, Борис Задорожний та ін.. Відбув. зародження укр. соцлінгвістики у працях Олександра Мельничука та ін.

5)90-ті і до нині – розроб. структуральні дослідження, розгляд. всі рівні укр. мови.

19.Мовознавство на сучасному етапі.

Найінтенсивн. розв. мовознавства припадає

На 20 ст. За це століття змін.3 наукові парадигми: порівняльно-істор., системно-структурна, комуні кат-функціональна. Кожен мовознавчий напрямок доповн. один одного і виділ. такі: Когнітивна лінгвістика, функціональна, лінгвістика тексту, комунікат. лінгвістика. Когнітивна лінгв. – виникає у 70-ті р. пов’яз.з ім. Дж.Лакоффа. це напрям, який функціонув. мови розгляд. як різновид когнітивної, тобто пізнав. д-ті. Основним поняттям є концепт, ментальний прообраз, ідея поняття. В Україну прийшла у 90-ті рр. через теорію “Мовна картина світу”. Вчені: Віталій Русанівський, М.Кочерган. Функціон. лінгвістика – це сукупн. шкіл і напрямів, які характер. переважно увагою до вивч. мови як засобу спілкування. Вваж., що виник у Франції у 1876 р. Основоположник – Антуан Мартінс. Об’єктом дослідження є функції морфології, синтаксичних рідше лексичних одиниць. Вихідним положенням є “Теорія функціонально-семантичного поля”, яке має неоднакову структуру в різних мовах. В Укр. розвив. з 90-х р. Вчені: Іван Вихованець, Анатолій Загнітко. Лінгвістика тексту – це галузь мовознавчих досліджень, об’єктом якого є правила побудови зв’язного тексту та його змістові категорії. Зарод. у 60-х р. 20 ст. хоча у 80-х р. з появою терміну “дискурс” цей напрям набуває нового вивчення. Дискурс – це текст занур. у себе. Укр. вчені: Алла Ковальова, Олена Селіванова. Комунікат. лінгв. – це напрям мовознавства, який вивч. мовне спілкув., що склад. з таких компонентів як: мовець, адресат, повідомлення, контекст. Датується 20-30-ті рр.20ст. Серед Укр. вчених: Георгія Баченцова, Флорін Бацевич.