3.4. Реферат

Реферат повинен містити короткий виклад сутності дипломної роботи, основні принципи вирішення поставлених задач і отримані результати.

Викладення матеріалу в рефераті повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів.

Реферат складається українською мовою та повинен мати обсяг не більше однієї сторінки (додаток Д).

3.5. Зміст

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. (додаток Ж).

3.6. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, маловідомі скорочення, символи і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі специфічна термінологія, скорочення, символи і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

3.7. Вступ

Розкриває сутність і стан розглянутого питання (задачі) та його значущість, обґрунтування доцільності роботи. У вступі подають загальну характеристику роботи в такій послідовності.

Актуальність теми: Шляхом критичного аналізу стану розглянутого питання (задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми.

Мета і завдання дослідження: формулюється мета, досягнення якої дозволяє цілком розкрити обрану тему, перелік необхідних і достатніх для цього завдань. Число завдань найчастіше не перевищує трьох - п’яти, тобто числа розділів роботи. Найменування теми, комплекс поставлених завдань, висновки і рекомендації повинні доповнювати один одного і бути логічно пов'язаними між собою.

У самому загальному випадку мета роботи - аналіз ефективності діяльності (функціонування) бази дослідження і розробка рекомендацій по її удосконаленню.

Об'єкт і предмет дослідження: як категорії наукового процесу вони співвідносяться між собою як ціле і частина. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та вибрано для вивчення. Предмет дослідження розташовується в межах об'єкту. Основна увага автора спрямована на предмет дослідження, що і визначає зазначену на титульному аркуші тему роботи.

Приклад: по темі “Підвищення конкурентоспроможності суб’єкта ЗЕД на зовнішньому ринку” об'єктом дослідження є комплекс ринкових відносин суб’єкта ЗЕД формуючих його конкурентоспроможність в сучасних умовах з урахуванням чинників зовнішнього ринку, а предметом – динаміка (підвищення) конкурентоспроможності суб’єкта ЗЕД за рахунок організаційних перетворень. Об'єкт дослідження вибирають у рамках фаху, а предмет обмежують масштабами підприємства, галузі, регіону, країни. При ідентифікації предмету дослідження нерідко вдаються до вибору того або іншого суб'єкту економічних відношень, бази дослідження, різноманітних періодів часу для аналізу.

Базою дослідження повинно бути обране конкретне підприємство - суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності що функціонує в масштабах регіону або країни.

Нормативно-правова база: у хронологічній послідовності приводяться тільки найменування законів України, постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів, Указів Президента, галузевих актів, бібліографічний перелік яких розташовують наприкінці роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності вибору саме цих методів.

В дослідженнях можуть використовуватись наступні методи:

• спостереження – це систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта.

• порівняння – це процес встановлення подібності та відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам.

• вимірювання – це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру.

• експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.

• абстрагування – відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв’язків, відношень предметів і виділення декількох рис, котрі цікавлять дослідника.

• аналіз та синтез. Аналіз - метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини. Синтез, навпаки, припускає з’єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

• індукція та дедукція. Дедукція як метод пізнання полягає у використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ. Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому.

• моделювання – метод, котрий ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, замінюють об’єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі поділяють на матеріальні та ідеальні. Матеріальні моделі втілюються у певному матеріалі – дереві, металі, склі і та .ін. Ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, рисунок, схема, комп’ютерна програма тощо. Метод моделювання має таку структуру : постановка завдання; створення або вибір моделі; дослідження моделі, перенесення знань з моделі на оригінал.

• ідеалізація - це конструювання подумки об’єктів, які не існують насправді або практично не здійсненні.

• формалізація – метод вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов.

• аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші виводяться з них відповідно до певних логічних правил.

• історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, закономірностей і суперечностей.