Аналіз і синтез

Аналіз (від грецького слова «розкладання») - це процедура реального або уявного розчленовування об'єкту або явища на окремі частини, елементи в цілях його дослідження і вивчення. При цьому одночасно виявляється структура цілого об'єкту, його окремі частини, співвідношення і взаємозв'язки між ними. В результаті аналізу встановлюються найбільш значущі властивості об'єкту, найбільш істотні зв'язки між його елементами, можливість зневаги другорядними чинниками, знаходяться більш загальні поняття і прості закономірності. Дуже цікавий і емоційний опис процесу аналізу предмету знаходимо в драматичній поемі А.С. Пушкіна «Моцарт і Сальері». Один із загадкових і трагічних героїв цієї поеми, Сальері, по одній з історичних версій (до речі, не доведених ніким донині), отруїв нібито із заздрості генія музики Моцарта, підкинувши в стакан з вином отруту.

Наукові ідеї і гіпотези

Ідея (грецьке idea) - форма віддзеркалення в думці явищ об'єктивної реальності. Наукова ідея узагальнює досвід попереднього розвитку знань і практики і служить як принципи пояснення нових, раніше не відомих явищ і закономірностей.

Більшість наукових ідей народжуються з|із| експерименту або в тій чи іншій мірі пов'язано з експериментом. Інші області наукового мислення - чисто уявні.

Гіпотеза - науково обгрунтоване припущення про безпосередньо спостережуваний факт або про закономірний порядок, що пояснює відому сукупність явищ. На відміну від теорії, яка відображає достовірні наукові знання, гіпотеза є формою гаданого наукового знання, гіпотези - це такі припущення, до яких вдаються при побудові теорії або при постановці експерименту, що має мету безпосередньої перевірки якоїсь теорії, якщо це представляється можливим. Одним з багатих джерел генерування наукових гіпотез є використання аналогій.

Висновок аналогічно - це процес, коли знання, отримані з розгляду якого-небудь відомого об'єкту, переносяться на менш вивчений об'єкт, схожий з ним по якихось істотних властивостях і ознаках.

Гіпотези, як і ідеї, носять ймовірнісний характер|вдачу|. На їх основі здійснюються пошуки нових наукових резуль­татів| - в цьому суть і призначення гіпотези як форми раз­витку| науки. Гіпотеза висувається сподіваючись на те, що вона, якщо не в повному|цілковитому| обсязі|обсязі|, то хочаб|хоча би| частково, перетвориться в достовірне знання. Так, наприклад, висловлені свого часу|у свій час| гіпотези про можливість|спроможність| перетворення теплової і електромагнітної енергії в механічну, побудовані|спорудити| на базі закону збереження|зберігання| і перетворення енергії, стали дос­товірними| знаннями після того, як були винайдені па­рові| машини і електричні двигуни.

Концепція - це наукова ідея більш загального характеру, яка узагальнює ряд наукових думок і понять.

І, нарешті|урешті|, під парадигмою розуміють певну сукупність| наукових ідей, а найчастіше, початкову|вихідну| модель постановки проблеми, шляхи|колії| її вирішення|розв'язання| і дослідження. Наш сучасник академік Б.Н. Кедров її поняття сформулював| так: «Парадигма — це пануюча в певний період часу стійка система взаємопов'язаних наукових теорій, що узгоджуються між собою, понять, принци­пів| і концепцій».