Тема 2 Культура Ірану, Сирії, Палестини, Індії та Китаю (2 год.)

МЕТА:

ЛІТЕРАТУРА:

1 Історія світової та вітчизняної культури: підручник для вищ.закладів освіти/ В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А.Кушнерук, В.А.Режко.- К.:Літера ЛТД, 2010.-480 с.

2 Шейко В.М. , Гаврюшенко О.А., Кравченко О.В. Історія світової культури: Навч.посібник/Наук.ред.В.М.Шейко.-К.: Кондор, 2006.-408 с.

3 Методичні матеріали «Історія костюму.»Історія та правознавство.Науково-методичний журнал. Травень 2011

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

Перші відомі нам центри індійської культури існували вже в ІІІ тисячолітті до н.е. на берегах Інду. Однак справжнього розквіту вона досягла в ІІ тисячолітті до н.е. в епоху «РІГВЕД». На основі великого зібрання гімнів «Рігвед» було творено своєрідну духовно-світоглядну систему індуїзму - серцевини індійської культури. В цю ж епоху склався поділ суспільства на касти — явище, без з'ясування якого неможливо зрозуміти характер та своєрідність індійської культури. Саме в « ведах» були обґрунтовані морально-правові мотиви поділу суспільства на чотири стани (варни) — брахманів (жерців), і тріїв (воїнів), вайшвів (землеробів) і шудрів (слуг).

Було вироблено цілу систему життя і поведінки людини в залежності від стану. Наприклад, законним вважався лише шлюб у межах однієї варни (ендогамія), це ж стосувалось вибору професії, заняття певним ремеслом, навіть їсти можна було тільки тріїв (воїнів), вайшвів (землеробів) і шудрів (слуг).

Індійська каста — результат тривалого процесу становлення виробничих, правових та культурних відносин між людьми, поділені між собою за походженням, професією, звичаями та законами. Остаточний поділ суспільства на касти закріпився в період раннього Середньовіччя і становить надзвичайно складне явище: так, у 1947 році, на час проголошення Індії незалежною державою, кількість каст досягла майже 3,5 тисячі.

Іншим важливим фактором, який зумовив специфіку індійської культури, була система громадсько-політичного життя, заснована Буддою у другій половині І тисячоліття до н. є. Особливого розвитку державно-політичне життя на принципах буддизму було за часів царювання Ашоки (середина III ст. до н. є.). Збереглися численні едікти — вибиті на камені за наказом царя написи, розшифрування яких дає змогу реконструювати форму державного життя, мораль та культуру стародавніх індійців. З’ясовано, що Ашока пропагував і утверджував у своєму царстві досить цікаві морально-політичні принципи, які базувались на будизмі. У культурі центральне місце відводилось релігії, що духовно єднати розірване на варни суспільство. Ашока висунув ідею завоювання світу не шляхом збройних нападів на сусід: через проголошення вчення Будди, на якому базувалося справедливе правління країною, тобто через добрий приклад праведливого життя взагалі. Звідси ті дивні, як на той час, принципи людяності в управлінні державою, які пропагував Ашока. Підданих він оголосив своїми дітьми, для управління якими застосовував у про ахімсе — незашкодження людям і тваринам. Хоча пізніше наступники зігнорували ці принципи й проводили типову загарбницьку політику зовні і тоталітарно-диктаторську всередині країни, все ж в індійській культурі залишились досить глибокі сліди ашотизму. Так, загальновідомий вплив на весь світ політик ненасильства, яку проводив Махатма Ганді і завдяки якій Індія здобула незалежність, — політики, яка знаходить все більше прихильників.

На художню культуру староіндійського суспільства глибокий вплив зробили індуїзм, буддизм та іслам, засновані на таких своєрідних філософських системах пояснення світу, як джайнізм, рахманізм, локаята й ін. Художньо-образне сприймання через призму названих релігійних та філософських систем відзначається ^:витонченістю зображення людини і навколишнього світу, досконалістю архітектурних форм. З цього погляду вражаючими є фрески печер Аджанти та скельні храми Еллори. Одним із чудес світу називає В. Полікарпов храм Кайласа. Це справді унікальна "пам'ятка архітектури: протягом 150 років стародавні майстри вирубували цей храм у скелі, оздобивши його численними скульптурними фігурами та барельєфними композиціями від цоколя до пі^:рамідальних веж. _ _

Ще однією характерною рисою староіндійської культури є її сексуальний зміст, статева символіка, вираження в художніх образах ідеї поклоніння богу кохання — Ками. Грунтувався цей зміст на тому, що індійці розглядали шлюбну пару бога і богині як процес космічного творення. Тому зображення божої пари у міцних обіймах досить поширене у храмах.

Великим шовковим шляхом з Індії до Аравії, на Близький Схід не тільки перевозились товари, але й відбувався жвавий культурний обмін. Індія у цьому процесі відіграла значну культуротворчу роль.

Культура Китаю.

Китай — країна стародавньої цивілізації: на його території виявлені залишки первісної культури часів раннього палеоліту та бронзового віку. Первісно-общинний лад існував тут довго — до XIV ст. до н. є., коли сформувалась перша рабовласницька держава Інь. Саме в інську епоху зародилася культура, яка дала початок китайській цивілізації в усій її специфіці та значущості. Був складений в основних рисах місячний календар і винайдене письмо — прообраз сучасної ієрогліфічної каліграфії. Подальший розвиток культури відбувався у перших централізо­ваних імперіях — династії Цінь (221—207 до н. є.) та династії Хань (206 до н.е. — 220 н. е.).

Стародавній Китай збагатив світову науку і культуру значними досягненнями: він є батьківщиною таких винаходів, як компас (III ст. до н. е.), спідометр (III ст. до н. є.), сейсмограф (II ^. ст.н. є.), порох (X ст. н. е.), книгодрукування (VI—VIII ст.), фарфор (III—V ст.). В галузі математики був відкритий метод розв’язання рівнянь першого ступеня з двома і трьома невідомими, вичислене відношення довжини кола до його діаметра — число π. В галузі астрономії китайці знали, як вираховувати дату затемнення Сонця, склали один із перших каталогів зірок, вели спостереження за плямами на Сонці і ін.

Досить широкого розвитку набула торгівля, цей важливий фактор культури і прогресу. Китайці вели жваву торгівлю з Індією та країнами Середньої Азії Великим шовковим шляхом, а також з арабськими країнами, Кореєю, Японією — морським шовковим шляхом.

На весь світ славиться китайська медицина, яка має трьох тисячолітню історію. В Стародавньому Китаї вперше було напад«Фармакологію» (Бень цао), вперше стали проводити хірургічні операції з застосуванням наркотичного засобу, вперше опіум і застосували метод лікування голковколюванням, припечену масажем.) Китайські будівничі здобули собі славу двома своєрідними пам'ятками. Протягом двох тисяч років, починаючи з VI ст. до ц) в Китаї будувався найбільший у світі Великий канал, який у)«ст. з'єднав Пекін з Ханчжоу, — складна гідротехнічна споруд: численними пристроями, цікавими способами перекачування очищення води. Друга видатна споруда — Велика китайська стіна. У духовній культурі стародавнього Китаю важливе місце придав феномен буденної свідомості, відомий в історії як «китайської церемонії». Це суворо фіксовані стереотипи етико-ритуальної норм поведінки і мислення, які складались на основі дотримувавався культу старовини. В. Полікарпов зазначає, що гіпертрофія етико-ритуальних принципів зрештою призвела до того, що замінили релігійно-міфологічне сприйняття світу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Як формувалось міфологічна структура Індії? Китаю?

2 Що лежить в основі філософської школи Індії(Китаю)?

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1 Культура Мохенджо-Даро та Хараппи

2 Літературні пам’ятки індійської культури.

3 «Махабхарата» та «Рамаяма»- збірки теологічних правових соціальних норм та етичних канонів.

4 Особливості національного одягу Індії.

5. Тадж-Махал- історія трагічного кохання.

6. Сучасна культура Індії.

7. Культура Давнього Китаю. Формування перших філософських течій.

8. Видатний філософ Давнього Китаю Кун-Цзи (78-139 рр.)- засновник конфуціанства.

9. Національний одяг китайців. Його особливості.

10. Наукові відкриття Давнього Китаю.

11. Велика Китайська стіна- пам’ятник середньовічної архітектури Китаю.

12 Звичаї та традиції Китаю.