- •Зародження економіко – теоретичних знань.
- •2). Предмет економічної теорії.
- •4). Методи дослідження економічної теорії.
- •5).Функції економічної теорії.
- •6). Економічні потреби та економічні інтереси суспільства.
- •9) Система виробничих(економічних)відносин.
- •10) Власність в економічній системі. Нові тенденції у розвитку відносин власності.
- •11). Типи економічних систем. Моделі ринкової економіки.
- •12) Технологічні можливості суспільства.
- •13). Форми економічних зв'язків і виробництва.
- •14). Еволюція форм вартості.
- •16). Гроші. Становлення і еволюція грошових відносин.
- •17). Сутність ринку та умови його функціонування.
- •19). Ринкова інфраструктура:зміст та елементи.
- •Ринкова інфраструктура:
- •21). Попит і його детермінанти.
- •22). Пропозиція та її детермінанти.
- •23). Рівноважна ціна.
- •25. Суперечності ринкової економіки.
- •26. Державне регулювання ринкової економіки: необхідність і суть.
- •27. Економічні функції держави.
- •28. Методи державного регулювання ринкової економіки.
- •29. Кейнсіанська та неоліберальна концепції державного регулювання ринкової економіки.
- •30. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе
- •31. Необхідність та форми роздержавлення економіки.
- •32. Соціальні наслідки роздержавлення та приватизації.
- •33. Демонополізація економіки.
- •34. Основні концепції реформування економіки України.
- •35. Домогосподарство як економічний суб'єкт господарювання.
- •36. Доходи та витрати домогосподарств, їхня структура.
- •37. Домогосподарство і ринок
- •38. Ринок праці та його специфіка
- •39. Суть та функції заробітної плати.
- •40. Організація заробітної плати.
- •Трудові відносини. Соціальне партнерство. Соціальний трипартизм.
- •42. Суть та види витрат виробництва
- •43. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. См.44
- •44. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- •45. Прибуток: суть, види та функції.
- •46. Ціна: суть та теорії. Загальні принципи ціноутворення.
- •47. Вплив ринку на ціну.
- •48. Види цін та їх класифікація.
- •49. Методи ціноутворення
- •50. Аграрні відносини, їхня специфіка.
- •51. Рентні відносини. Земельна рента.
- •52. Агропромисловий комплекс: сутність, структура та функції
- •53. Аграрна реформа в Україні.
- •54. Національна економіка: сутність та особливості формування.
- •Національний (суспільний) продукт, його натурально-речовий та вартісний склад.
- •56. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- •Система національних рахунків.
- •58. Визначення сукупного попиту та його детермінанти.
- •59. Сукупна пропозиція та її детермінанти.
- •60. Споживання та заощадження.
- •61. Інвестиції, їхня сутність. Детермінанти інвестицій.
- •Макроекономічна рівновага: реальний обсяг виробництва та рівня цін.
- •63. Теорія мультиплікатора.
- •Циклічність розвитку економіки. Теорії циклів.
- •Безробіття: сутність, причини, типи і види, наслідки.
- •66. Особливості безробіття в Україні та методи його регулювання.
- •67.Інфляція: поняття, причини, вимірювання, види, наслідки
- •68. Регулювання інфляції. Крива Філіпса.
- •69. Інфляція в Україні: особливості та методи регулювання.
- •70. Грошові системи та їх еволюція.
- •71. Суть попиту на гроші, його компоненти.
- •72. Пропозиція грошей. Компоненти пропозиції грошей.
- •73. Ринок грошей. Суть і види кредиту.
- •74. Банки і банківська система.
- •75. Ринок цінних паперів.
- •76. Кредитно-грошова система.
- •77. Сутність фінансів та фінансова система.
- •78. Державний бюджет. Бюджетна система.
- •79) Податкова система та податкова політика.
- •80). Формування податкової системи в Україні.
- •81). Економічне зростання та його типи.
- •82). Поняття соціального прогресу та його напрями.
- •83). Рівень життя та його показники.
- •84). Соціальний захист населення.
- •85). Сутність економічного суверенітету та його види.
- •86).Структура економічного суверенітету України та шляхи його досягнення.
- •87). Концептуальні засади економічної безпеки.
- •88). Стратегія економічної безпеки.
- •89). Світове господарство:поняття та етапи його розвитку.
- •90). Міжнародний поділ праці.
- •91). Міжнародна торгівля.
- •92). Міжнародний рух капіталів.
- •93). Міжнародна міграція робочої сили.
- •94). Міжнародні науково-технічні зв'язки.
- •95). Спільне підприємництво:сучасні форми.
- •96). Еволюція світових валютно-фінансових систем.
- •97). Валютні ринки. Валютний курс.
- •99). Системи регулюваннягрошово-валютних відносин.
- •100.Міжнародні валютно-фінансові організації. Регіональні валютно-кредитні установи.
- •101). Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- •102).Шляхи трансформації суспільства: сутність та історичний аспект. Глобалізація.
93). Міжнародна міграція робочої сили.
Міжнародна міграція робочої сили — процес переміщення працездатного населення у межах світового господарства в пошуках роботи, кращих умов життя та ін., а також сукупність економічних відносин з приводу організації цього процесу та привласнення результатів праці мігрантів.
Міжнародна міграція робочої сили спричинена насамперед економічними факторами:
1) дією законів капіталістичного нагромадження, народонаселення, нерівномірності економічного розвитку тощо, які зумовлюють відносне перенаселення в одних країнах та нестачу робочої сили в інших;
2) істотною різницею в умовах праці, рівні заробітної плати, рівні життя, умовах підприємницької діяльності тощо;
3) циклічним характером економічного розвитку, зокрема асинхронністю економічного циклу в різних країнах;
4) нерівномірним розгортанням НТР, структурних криз і структурних реформ;
5) демографічними факторами, різницею у природному прирості населення;
6) політичними, військовими, національно-етнічними та іншими неекономічними чинниками.
З погляду соціально-економічної форми міжнародна міграція робочої сили означає процес формування її інтернаціональної вартості, а також певну сукупність відносин економічної власності між різними суб'єктами з приводу привласнення створеного нею необхідного і додаткового продукту.
Процес формування інтернаціональної вартості робочої сили формують три основні елементи:
1) формування нових витрат, пов'язаних з утриманням самого працівника і членів його сім'ї, тобто зростаючих фізичних, нервових, психічних, розумових витрат, зумовлених підвищенням інтенсивності та продуктивності праці, а також споживання певної кількості матеріальних і духовних благ за іншими цінами, оплата житла тощо. Зміни в утриманні членів сім'ї пов'язані з грошовими переказами на утримання сім'ї, а в разі міграції найманого працівника з сім'єю — зі споживанням інших благ та новими цінами на них;
2) поява нових витрат, зумовлених необхідністю перекваліфікації, отримання нової професії, вивчення мови тощо;
3) розвиток нових потреб найманого працівника в якісно новому середовищі, тобто модифікація соціально-історичного елемента вартості робочої сили, в якому відображається розвиток матеріальних, соціальних і духовних потреб.
Щорічно в пошуках роботи, кращих умов життя у 90-ті роки XX ст. емігрувало до 25 млн. осіб (на початку 80-х років — приблизно 20 млн.). Кількість іноземних працівників у США в середині 90-х років становила 7—8 млн., в країнах Західної Європи — понад 14 млн., у нафтодобувних країнах Близького Сходу — до 4 млн. осіб. Це свідчить про переміщення центру міграції робочої сили зі США до Західної Європи. Найбільшого динамізму й завершеності набула міжнародна міграція робочої сили в країнах ЄС.
Створюючи кращі умови праці, встановлюючи вищу заробітну плату, США здійснюють активну політику переміщення кадрів вищої та найвищої кваліфікації, особливо молодих. Тому майже третина всіх лауреатів Нобелівської премії в цій країні — емігранти.
Міграційні процеси робочої сили потребують державного та наддержавного регулювання.
Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили — сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на міграційний рух працездатного населення з метою його пристосування до потреб національної економіки і потреб розширеного відтворення великого капіталу.
Країни-експортери робочої сили також впливають на міжнародну міграцію працівників різними методами:
1) регулювання обсягів еміграції та якісного складу емігрантів (деяким із них відмовляють в еміграції через нестачу кваліфікованих і висококваліфікованих спеціалістів, за несприятливої демографічної ситуації);
2) використання еміграції як засобу залучення валютних ресурсів в економіку країни (відкриття валютних рахунків з наданням вищих відсоткових ставок, створення вигідніших умов для використання цих коштів, вимога про переказ у країну певної частки зарплати тощо, залучення частин коштів посередницьких організацій та ін.);
3) намагання захистити права емігрантів за кордоном, укладаючи двосторонні угоди з країною-імпортером, використовуючи контрактну форму найму робочої сили для роботи за кордоном (яка повинна гарантувати певну заробітну плату, оплату проїзду, житла, медичного обслуговування тощо);
4) організація спеціальних установ, фондів, представництв, аташе з праці при посольствах тощо, які приймають народні конвенції, угоди з трудової міграції, стежать за дотриманням основних прав емігрантів, допомагають у забезпеченні їх медичними послугами, житлом, навчанням дітей у школі (цим займаються спеціальні фонди).
Важливим засобом регулювання процесу трудової міграції є запровадження обов'язкового державного ліцензування діяльності організацій щодо найму працівників для роботи за кордоном. Ліцензію надають лише тим організаціям, які мають необхідні знання, досвід роботи, міжнародні зв'язки й можуть нести відповідальність (юридичну, матеріальну) за свої дії.
Регулювання міжнародної міграції робочої сили окремими країнами в сучасних умовах відбувається на підставі правових норм і правил, зафіксованих у документах міжнародних організацій, насамперед МОП. При цьому держави, які ратифікували міжнародні конвенції, визнають пріоритет міжнародного права над національним.