37. Структура заробітної плати відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з:

1.Фонду основної заробітної плати. Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків)

2.Фонду додаткової заробітної плати. Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

3.Інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

38. Організаційно-економічний механізм забезпечення оптимальних співвідношень у рівнях і структурі заробітної плати.

Важливим питанням в організації заробітної плати є оптимізація структури заробітної плати. Розглядаючи структуру заробітної плати працівників, можна виокремити основну (базову, постійну) частину, яка залишається незмінною протягом тривалого періоду часу, і яку отримують працівники за виконання своїх обов’язків чи певних робіт, виходячи з установлених норм праці, незалежно від результатів праці. Основна (базова, постійна) заробітна плата містить посадові оклади керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців і тарифні ставки (оклади) робітників. Відносно постійний характер мають також окремі надбавки і доплати. Додаткова заробітна плата працівників включає всі інші виплати, які мають змінний характер і можуть нараховуватися лише за певних умов. Додаткова заробітна плата включає різні види премій, окремі види доплат і надбавок тощо. Треба взяти до уваги те, що питання співвідношення основної (постійної) і додаткової (змінної) заробітної плати є дискусійним через відсутність єдності у поглядах учених і практиків. Це зумовлено тим, що єдиного рецепта щодо оптимального співвідношення постійної і змінної заробітної плати не існує. На структуру заробітної плати може впливати низка чинників: сфера і специфіка діяльності підприємства, фінансові можливості підприємства, професія, посада, специфіка роботи працівника, етап розвитку бізнесу.

39. Системи заробітної плати як інтегрований елемент оплати праці.

Система оплати праці - чинний на підприємстві організаційно-економічний механізм взаємозв’язку між показниками, що характеризують міру (норму) праці і міру її оплати відповідно до фактично досягнутих (відносно норми) результатів праці, тарифних умов оплати праці та погодженою між працівником і роботодавцем ціною послуг робочої сили. Система оплати праці, що використовується на підприємстві, є, з одного боку, сполучною ланкою між нормуванням праці й тарифною системою, а з другого — засобом для досягнення певних кількісних і якісних показників. Цей елемент організації заробітної плати є інтегрованим способом установлення залежності заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

Усі системи з/п поділяються на 2 форми: почасову (мірою кількості праці є кількість відпрацьованого робочого часу) та відрядну (якщо за міру праці взято кількість виготовленої продукції (наданих послуг).

З огляду на комплексність впливу чинних систем оплати праці на матеріальні мотиви працівників ці системи можна поділяти на прості і складні. У простих системах розмір заробітку визначають два показники, один з яких характеризує міру праці. Так, за простої почасової системи оплати праці розмір заробітку працівника залежить від кількості відпрацьованого часу та встановленої тарифної ставки (посадового окладу). За простої відрядної системи заробіток працівника формують показники кількості виготовленої продукції та відрядні розцінки за одиницю такої продукції. У складних системах розмір заробітку залежить від трьох і більше показників, що з них, як правило, два є основними, а інші — додатковими.