Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
материалознавство.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.3 Mб
Скачать
  1. Оптичні матеріали та їх властивості.

Це здатність матеріалів кількісно та якісно змінювати світловий потік.

Світловий потік-видима частина спектра електромагнітних випромінювань що мають довжину хвиль від 400 до 700 мм.

Відбивання світлового потоку:- Розсяне у різних напрямках; -дзеркальне- світловий потік змінює свій напрям але залишається у площині падіння.

Змінювання світлового потоку:- частина його відбивається; -частина поглинається; -частина виходить з нього у вигляді спрямованого потоку; -частина дифузійно розсіюється у структурі матеріалу та на його поверхні.

Властивості матеріалів у результаті дії на світловий потік:

Білизна-показує спільне у відчуттях кольору даної та ідеальної білої поверхні.

Прозорість-повязана із відчуттям потоку випромінювань і дає уявлення про глибину матеріалу, що спостерігається.

Блиск- чим вища складова дзеркального відбиття тим сильніший блиск матеріалу.Блиск може бути бажаний та небажаний. Ступінь блиску визначається ступенем, характером поверхні, структурою матеріалу.

Оптичні властивості матеріалів

Поділяються на властивості світлового потоку та визначення оптичних властивостей.

До властивостей світлового потоку відносяться:

-Колір. (Ахроматичний-від білого до чорного, під час повного відбиття –відчуття білого кольору, під час неповного відбиття- сірий колір, під час повного поглинання-чорний колір.)

-Білизна-відчуття кольору даної та ідеально білої поверхні( коефіцієнт яскравості, коефіцієнт забарвлення, відображаюча здатність)

- блиск –сприйняття відображеного потоку( ЛОСК)

- прозорість-проходження через матеріал потоку випромінювання.

До визначення оптичних властивостей відносяться:

Здатність матеріалів кількісно та якісно змінювати світловий потік,

Визначення світлового потоку,

Видима частина спектра електромагнітних випромінювань, що має довжину хвиль від 400 до 700 нм,

Відбиття світлового потоку, сюди дзеркальне-змінює свій напрям але залишається у площині падіння та розсіяних у різних напрямах.

Зміна світлового потоку:

- поглинання

- дифузійне розсіювання

- пропускання

- відбиття.

Білет №9

  1. Дефекти кристалів, їх класифікація.

Реальні кристали не мають досконалої структури, а мають ряд зрушень ідеальної просторової решітки,які називаються дефектами кристалів.

Цими дефектами є об’ємні, точкові, лінійні та поверхневі.

Об’ємні дефекти: тріщини, раковини, чужорідні включення.

Точечні дефекти виникають у процесі утворення кристала або в поверхневому шарі вже утвореного кристала. Це найпростіші види дефектів, які впливають на механічні властивості. Точечні дефекти прискорюють усі процеси: дифузія, спікання порошків.

Лінійні дефекти називають дислокаціями. Дислокації бувають крайові та винтові. Лінійні дефекти являють собою порушення періодичної структури решітки. Лінійні дефекти знижують механічні властивості матеріалів. У крайовій дислокації вектор Бюргерса дорівнює міжатомній відстані. Скупчення дислокацій викликає значні місцеві напруги.

Поверхневі дефекти: до них належать великокутові і малок окутові границі між зернам, субзернами або блоками, дефекти упаковки. Поверхневі дефекти впливають на механічні і фізичні властивості матеріалів. Чим менше зерно, тим вища межа текучості , в’язкості, менша небезпека крихкого руйнування.

Дефекти суттєво впливають на фізичні властивості кристалів, зокрема їхню пластичність, в’язкість, пружність та міцність.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]