3. Загальна характеристика структури і властивостей полімерів типу пластичних мас.

Пластичні маси – це високомолекулярні матеріали, або ж композиції на їх основі з органічними або неорганічними речовинами, здатні при певних температурі і тиску переходити у пластичний стан і набувати заданих форм під дією навантажень.

Простими називають такі пластмаси, в яких основним компонентом є синтетична смола, ефір целюлози. До них належать поліетилен, органічне скло, полістирол.

До складу пластмас вводять наповнювачі для того, щоб зменшити їх вартість та надати їм такі цінні властивості, як хімічна та термічна стійкість, механічна міцність.

За здатністю до нагрівання пластмаси поділяють на термопластичні (термопласти) та термореактивні (реактопласти).

Термопласти мають здатність багаторазово розм`якшуватися і тверднути. Вони добре формуються у вироби, характеризуються малою крихкість і великою крупністю.

Пластмаси характеризуються стійкістю проти корозії, низькою теплопровідністю, високими електроізоляційними властивостями, високою механічною міцністю, легкістю та добрими технологічними властивостями.

Недоліками пластмас є їх схильність до старіння, низька теплостійкість та низька ударна в`язкість.

Білет №32

1. Полімери – основа неметалевих матеріалів. Полімери по типу волокон.

Полімери – це речовини, макромолекули яких складаються з багато чисельних елементарних ланок (мономерів) однакової структури. Полімери є основою неметалевих матеріалів. До неметалевих матеріалів належать текстильні волокна, лакофарбові покриття, пластичні маси, кераміка, силікатне скло, клеї тощо.

Полімери бувають природними(целюлоза, натуральний каучук, азбест, слюда, природний графіт) та синтетичними (одержані з низькомолекулярних з`єднань).

За складом полімери поділяються на органічні(становлять найбільшу групу сполук), неорганічні та елементоорганічні.

До органічних полімерів належать такі волокна, як капрон, енант, анід, полівінілхлоридні, полівінілспиртові, поліолефінові, поліамідні, поліефірні волокна.

До неорганічних полімерів належать кераміка, силікатне скло, азбест, слюда (в їхній структурі відсутній вуглецевий скелет). Іншими прикладами неорганічних полімерів є надтвердий алмаз, графіт і м`який графіт (вони складаються з атомів одного і того ж хімічного елементу вуглецю, проте відрізняються за будовою кристалічної решітки)

За фазовим станом: на кристалічні та аморфні.

Аморфні полімери є однофазними і побудовані з ланцюгових молекул, зібраних у пачки, які складаються з багатьох рядів макромолекул.

За відношенням до нагрівання: на термореактивні та термопластичні.

За полярністю: на полярні і неполярні.

Полярна молекула характеризується зсувом електронного «газу» в бік електронегативного атома.

В неполярній молекулі електронний «газ» однаково розподілений між атомами.

Властивості текстильних волокон залежать від форми макромолекул, щільності упаковки макромолекул у волокні, ступеня полімеризації і поліконденсації, орієнтації макромолекул у волокнах.