- •1. Передумови виникнення і форми страхування.
- •2. Зміст, функції та принципи страхування.
- •3. Необхідність і форми страхового захисту.
- •1.Передумови виникнення і форми страхування
- •2. Зміст, функції та принципи страхування.
- •3. Необхідність і форми страхового захисту.
- •1. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні .
- •2. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- •3. Роль страхування в ринковій економіці.
- •1. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- •2. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- •4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- •5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- •3. Роль страхування в ринковій економіці.
- •Класифікація страхування
- •Лекція 3
- •Класифікація страхування
- •2. Класифікація страхування за об’єктами.
- •3. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- •Страхові ризики та їх оцінка
- •Лекція 4
- •Страхові ризики та їх оцінка
- •2. Зміст та структурна характеристика ризику.
- •3. Концепція управління ризиками.
- •Страхові ризики та їх оцінка
- •Лекція 5
- •Визначення страхових тарифів
- •1. Порядок розрахунку тарифів з ризикових видів страхування.
- •2. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- •1. Порядок розрахунку тарифів з ризикових видів страхування.
- •2. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- •Страховий ринок
- •Лекція 6
- •Страховий ринок
- •2. Структура страхового ринку.
- •3. Тенденції розвитку страхового ринку України.
- •Страховий ринок
- •Лекція 7
- •Маркетинг у страхуванні
- •2. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- •3. Стратегія збуту на страховому ринку.
- •4. Страхові посередники.
- •Страхова організація
- •Лекція 8
- •Страхова організація (компанія)
- •2. Стратегія страхової компанії.
- •3. Організаційна структура страхової компанії
- •Страхова організація
- •Лекція 9
- •Ресурси та органи управління страхової організації
- •2. Органи управління страховою компанією.
- •3. Об’єднання страховиків та їх функції.
- •Державне регулювання страхової діяльності
- •Лекція 10
- •Державне регулювання страхової діяльності
- •2. Ліцензування страхової діяльності.
- •3. Оподаткування страховиків.
- •2. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- •3. Вирішення і припинення дії договору.
- •Державне регулювання страхової діяльності
- •Лекція 12
- •Державний нагляд за страховою діяльністю
- •1. Функції та повноваження Держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- •2. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- •1. Функції та повноваження Держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- •Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- •2. Змішане страхування життя.
- •3. Стан та перспективи розвитку страхування життя в Україні.
- •Тема 7 особисте страхування Лекція 14
- •2. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- •3. Добровільне страхування від нещасних випадків.
- •Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- •Особисте страхування
- •Лекція 15
- •Медичне страхування
- •2. Обов’язкове медичне страхування.
- •3. Добровільне медичне страхування.
- •1.Страхування ренти (ануїтетів).
- •2.Страхування додаткової пенсії.
- •1.Страхування ренти (ануїтетів).
- •2.Страхування додаткової пенсії.
- •1. Структура та принципи майнового страхування.
- •2. Вартісна оцінка майна, що підлягає страхуванню.
- •3. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- •1. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки.
- •2. Страхування технічних ризиків.
- •1. Страхування будівель.
- •2. Страхування тварин.
- •3. Страхування домашнього майна.
- •1. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
- •2. Страхування відповідальності перевізника вантажів.
- •Тема 10
- •Тема 11
- •1. Доходи страховика.
- •2. Витрати страхової компанії.
- •3. Прибуток страховика.
- •Тема 12
- •1. Поняття фінансової надійності.
- •2. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації.
- •3. Платоспроможність страховика та методи її оцінки.
1. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні .
2. Страховий фонд: принципи формування і використання.
3. Роль страхування в ринковій економіці.
Література
Основна:
1. Говорушко Т. А. Страхові послуги. Навч. посіб. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
2. Плиса В. Й. Страхування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 392 с.
3. Про страхування: Закон України від 07.03.96 № 86/96-ВР (зі змінами та доповненнями) // www.rada.gov.ua
4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-III (зі змінами та доповненнями) // www.rada.gov.ua
5. Страхування: Підручник / Керівник авт. кол. і наук ред. С. С. Осадець, д-р економ. наук, проф. – К. КНЕУ, 2002. – 528 с.
6. Страхування: Теорія та практика: Навч.-метод. посіб. / Внукова Н. М., Успаленко В. І., Временко Л. В. та ін. / За загальною редакцією проф. Внукової Н. М. – Х.: Бурун книга, 2004. – 376 с.
Додаткова:
7. Внукова Н. М. Смоляк В. А. Економічна оцінка ризику діяльності підприємств: проблеми теорії та практики: Монографія. – Х. – ВД «ІНЖЕК», 2006. – 184 с.
8. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України: офіційний сайт // www.dfp.gov.ua
______________
1. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
Дослідження – це цілеспрямоване та належним чином організоване вивчення об’єкта.
Метою дослідження є виявлення, витлумачення, оцінювання та використання притаманних об’єкту рис, властивостей, законів та закономірностей, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на суб’єкта та інші об’єкти. Знання позитивного впливу об’єкта, що досліджується, необхідне для найповнішого використання цього впливу, а знання негативного впливу потрібне для того, щоб можна було обмежити цей згубний вплив, попередити чи запобігти його дії або просто пристосуватись до нього, якщо ні запобігти, ні обмежити цей вплив неможливо.
Те, на що спрямовується дослідження, називається об’єктом.
Об’єктом дослідження науки страхування є способи, форми, методи управління ризиками шляхом акумуляції грошових внесків та розподілу збитків, зумовлених настанням ризикових страхових подій, серед широкого загалу, а також обмеження збитків шляхом запровадження превентивних заходів щодо настання та поширення страхових подій у просторі та часі.
Предметом дослідження науки страхування є виявлення механізмів узгодження інтересів страховиків та страхувальників, які роблять страховиків зацікавленими в прийнятті ризику до страхування, а страхувальників – зацікавленими в сплаті страхової премії, яка суттєво не впливає на їхній бюджет, але у разі настання страхового випадку суттєво впливає на зменшення їх втрат.
Завданням будь-якого дослідження є встановлення істини, тобто отримання таких знань про об’єкт, які відображають його сутні властивості. Систему наукових знань про шляхи, методи, засоби та інструменти пізнання істини називають методологією науки.
Методи дослідження.
Страхування як галузь наукових знань використовує як емпіричний рівень пізнання, який ґрунтується на спостереженні та експерименті, де дослідник аналізує об’єкт, не вносячи змін у нього, так і теоретичний рівень, який оперує не самими об’єктами, а ідеальними їх образами, моделями.
Основними методами, які використовують для теоретичного рівня дослідження страхування, є: аналіз і синтез; абстрагування; узагальнення; індукція та дедукція; гіпотетично-дедуктивний та аксіоматичний методи; оптимізаційне та раціоналістичне моделювання; історичний метод, метод аналогій; економіко-статистичні методи – вибірки, групування, порівняння середніх і відносних величин; метод експертних оцінок; метод кореляції та ін.
Аналіз – це уявне розчленування об’єкта дослідження на частини (сторони, ознаки, властивості, риси, функції, відношення), вивчення кожної з частин окремо.
Синтез – це поєднання (уявне)в єдине ціле розчленованих аналізом частин. Уявне (мисленнєве) розчленування та поєднання елементів (складових) об’єкта здійснюється за допомогою абстрактних понять.
Абстрагування – це відволікання від несуттєвих рис, властивостей та відношень об’єкта і зосередження уваги на тих рисах, властивостях і відношеннях, які є суттєвими для вивчення цього процесу чи явища. В результаті абстрагування створюються ідеальні образи реального світу.
Узагальнення – це метод пізнання, за допомогою якого здійснюється сходження від одиничних до особливих і загальних ознак та властивостей певної групи чи класу об’єктів.
Індукція – це метод наукового пізнання, коли на основі відомостей про окремий предмет робиться умовивід про загальне. Наприклад, чим вищий дохід має споживач, тим більший попит він пред’являє на страхові послуги. Оскільки так поводиться досить велика кількість споживачів, є підстави стверджувати, що попит на страхові послуги прямо пропорційно залежить від обсягу доходу.
Дедукція – метод наукового пізнання, коли на основі знань про загальне робиться умовивід про окреме. Наприклад, досвід найбільш розвинених країн світу свідчить про те, що в міру розвитку економіки та зростання рівня добробуту збільшується попит на страхові послуги. На основі цього можна зробити висновок, що в міру наближення рівня економічного розвитку України до країн Заходу попит на страховий захист в Україні підвищуватиметься.
У процесі пізнання індукція і дедукція застосовуються в єдності.
Гіпотетично-дедуктивний метод – метод наукового дослідження, який ґрунтується на висуванні гіпотез про причини явищ, що підлягають дослідженню, та у виведенні з цих гіпотез про причини явищ, що підлягають дослідженню, та у виведенні з цих гіпотез висновків шляхом дедукції. Якщо одержані результати відповідають усім фактам, наданим у гіпотезі, то гіпотеза визнається достовірним знанням.
Аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за яким деякі судження приймаються як аксіоми, які не потребують доведення, а всі інші умовиводи робляться з цих аксіом за певними логічними правилами. Необхідною умовою знання, збудованого за таким методом, є внутрішня суперечливість. Але вона є свідченням того, що теорія правильно побудована, а не того, що вона істинна.
Історичний підхід до аналізу страхової діяльності дає можливість прослідкувати історичний процес розвитку потреб у страховому захисті та можливості задоволення цих потреб, зумовлених технологічним способом виробництва, який відповідає певному етапу історичного розвитку.
Моделювання - це опосередкований метод наукового дослідження, де оригінальний об’єкт аналізу замінюється ідеальним, моделлю, яка існує у відповідній знаковій формі та функціонує за законами логіки, яка відображає реальні процеси матеріального світу.