- •1. Регіон як об'єкт дослідження
- •2. Визначення предмету дисципліни. Місце дисципліни в системі наукових дисциплін
- •4.Методи і методологічні основи курсу «регіональна економіка»
- •7. Економічні закони і закономірності розміщення виробництва, їх об’єктивний характер
- •8. Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
- •9.Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил.
- •10.Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва.
- •11.Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства.
- •13. Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори
- •21. Територіальний поділ праці – основа формування економічних районів
- •22. Спеціалізаці економічних районів та методики її оцінки
- •23. Сутність державної регіональної політики
- •25. Основні цілі державної регіональної економічної політики.
- •26.Завдання державної регіональної економічної політики
- •27. Наукове обгрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •28. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •29. Основні важелі та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •30. Спеціальні (вільні) економічні зони – один із засобів реалізації регіональної економічної політики
- •33. Економіка україни як єдиний народногосподарський комплекс
- •34. Структура економіки, її сутність та поняття
- •35. Регіональні особливості галузевої структури економіки
- •37. Природно-ресурсний потенціал та його структура.
- •39. Характеристика природно-ресурсного потенціалу еономічних районів.
- •40.Ресурсозбереження і його значення для розвитку народного господарства країни
- •42. Роль населення у розвитку народного господарста україни
- •43. Чисельність і розміщення населення україни. Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості
- •48. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
- •49. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •50. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •51. Методологічні основи і сутність регіональної економіки
- •52. Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •53. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу
- •56.Економіка донецького регіону
- •57.Економіка придніпровського регіону
- •58.Економіка східного регіону
- •59.Економіка центрального регіону
- •60.Економіка поліського регіону
- •61.Економіка подільськолго регіону
- •62.Економіка карпатського регіону
- •63.Економіка причорноморського регіону
- •64. Сутність міжнародного поділу праці, основні потоки капіталу та робочої сили
42. Роль населення у розвитку народного господарста україни
Усі матеріальні і духовні цінності суспільства створюються працею людей, їх головною продуктивною силою - трудовим ресурсним потенціалом.
Населення – це історично складена і безперервно відтворювальна сукупність людей, яка проживає на певній території (материк, країни, області, міста, села тощо).
Взаємозв'язок між населенням і розвитком господарства - це історичний процес, який постійно змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. В процесі еволюції розвитку суспільства воно забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи шляхом їх збору, рибальства і мисливства. На наступних етапах розвитку тип господарювання змінюється - розвивається відтворю вальне господарство. Спочатку це було землеробство і тваринництво. Розвиток цих галузей зумовлював необхідність виробництва певних засобів, що призвело до становлення нового прошарку людей - ремісників.
Виробництво засобів праці і спеціалізації певних територій на виробництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів сприяло розвитку торгівлі як наступного етапу господарювання. У подальшому періоді свого історичного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. Воно пройшло стадії від індустріального суспільства до індустріального і постіндустріальною. В нинішніх умовах господарювання настав час інформаційної стадії розвитку суспільства, коли наука, розробки новітніх технологій стають основними сферами діяльності людей і разом з наданням різних послуг забезпечують засоби їх існування.
Як бачимо, населення і економіка складають єдине ціле: людські потреби викликають появу нових виробництв та послуг, а останні впливають на людей. Оскільки людина є основним творцем суспільного багатства, то чисельність населення, кваліфікації його працездатної частини є чинником, який обумовлює економічний розвиток. Частина населення, яка зайнята в суспільному виробництві, є найбільш активною і головною продуктивною силою суспільства, що створює матеріальні цінності. Її роль - забезпечити потреби суспільства, підвищити життєвий рівень населення. Споживчий попит залежить від чисельності населення, зміни його структури. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ і послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не може функціонувати без населення.
При плануванні розвитку і розміщення продуктивних сил окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. Одночасно важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан, місце проживання тощо. Для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише відповідної якості, в тому числі і певної статі. Є низка галузей економіки, де більш доцільним є використання праці чоловіків (металургія, машинобудування, будіндустрія та ін.), а в інших - переважно жінок (легка промисловість, харчова, побутове обслуговування населення, освіта, медицина тощо). Споживання як важлива форма людської життєдіяльності має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Тут треба звернути увагу, що демографічна структура населення значно впливає на масштаби, структуру і якість товарів, що призначені для споживача. Передусім чисельність і структура населення впливають на розміщення і масштаби розвитку тих галузей, які виготовляють продукцію щоденного попиту, зокрема продуктів харчування.