1. Методологія.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

2. Методика досліджень. 3. Загальні вимоги до методики досліджень. 4. Метод дослід та його види.

Науковий метод (або Ме́тоди науко́вого дослі́дження) — сукупність методів встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів. Метод включає в себе способи дослідження феноменів, систематизацію, коригування нових і отриманих раніше знань. Умовиводи та висновки робляться за допомогою правил і принципів міркування на основі емпіричних (спостережуваних і вимірюваних) даних про об'єкт ^[1]. Базою для отримання даних є спостереження та експерименти. Для пояснення спостережуваних фактів висуваються гіпотези і будуються теорії, на підставі яких формулюються висновки та припущення. Отримані прогнози перевіряються експериментом або збором нових фактів ^[2]. Загальнонаукові методи дослідження — емпіричні (експеримент, спостереження, опис) та теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, систематизація, класифікація і т. д.). Спеціальні методи дослідження грунтуються на вивченні конкретних фізичних та хімічних властивостей речовини й фізичних властивостей та параметрів фізичних полів.

Методика - штучно створюваний на базі загальної методології і теоретико-методологічних положень конкретної науки комплекс методів, який призначений для розв’язання певного класу завдань, як правило, особливо важливих або найчастіше повторюваних. Цей комплекс методів повинен забезпечити високий ступінь стандартизації великої кількості конкретних досліджень у всіх їх складових частинах і тим самим високий ступінь стандартизації отриманих результатів і їх використання у фундаментальній, прикладній науці і практиці.

5. Методологічні принципи країнознавства.

Один із найбільш важливих принципів країнознавства -екологічний. В даний час потрібно вирішувати не тільки проблему раціонального використання ресурсів, але й проблему організації оптимального середовища проживання.Необхідно також звернути увагу на гуманістичний принцип у країнознавстві, який акцентує увагу дослідника на розвиток людини як цілі. У процесі гуманізації країнознавства та із врахуванням зростаючої ролі

туризму в сучасних умовах у процесі синтезу знань про країни та райони перед ним з'являються нові методологічні завдання: показати спосіб життя та відкрити процеси відтворення людини (його здоров'я, довголітнє активне життя, духовний потенціал та ін.).

6. Метод компажу.

Якщо «регіон» - це теорія, то «компаж» - метод, що дозволяє обмежитися при описі регіону певним числом регіональних аспектів (характеристик), відібраних відповідно до поглядом самого дослідника. Це метод одержання регіональної характеристики (опису), що відрізняється довільністю і вибірковістю у виборі позицій, авторським правом підкреслювати основну тему, «ядро» регіону, особливою увагою до «людського фактору», що знаходиться в центрі розгляду. Все це дозволяє говорити про «компаже» як про особливий, суб'єктивно-художньому методі країнознавства, що отримав цілком наукове обгрунтування в роботі Уітлесі. Але «компаж» це тільки форма, структура методу, зміст в нього привноситься особистим творчим зусиллям самого географа.