3. Загальні вимоги до змісту та оформлення пояснювальної записки

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, він має обов’язково містити наступну інформацію:

• найменування вищого навчального закладу, його підпорядкованість;

• назву факультету, кафедри, де виконувалась робота;

• шифр і найменування спеціальності;

• форму навчання (денна чи заочна);

• прізвище, ім’я, по батькові студента;

• назву теми курсової роботи;

• особистий підпис виконавця – автора роботи;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові, підпис керівника курсової роботи;

• місто, рік.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у Додатку А.

Завдання до виконання курсової роботи містить у такій послідовності:

-  назву міністерства та вищого навчального закладу, де виконано курсову роботу;

- повну тему роботи;

- прізвище, ім’я, по батькові автора роботи;

- вихідні дані до роботи;

- вимоги до ілюстративного матеріалу;

- вимоги до моделі в матеріалі;

- підпис керівника;

- підпис автора роботи.

Приклад оформлення завдання наведено у Додатку Б.

Зміст повинен включати назву основних структурних елементів пояснювальної записки: вступ, висновки, назви розділів, підрозділів, список використаних джерел, із вказівкою номера сторінки.

Зразок оформлення змісту наданий у Додатку В.

Вступ (2-4 сторінки)

Вступ – це введення в тему курсової роботи. У вступі висвітлюється сучасний стан та проблеми дизайну, вибір творчого джерела. Визначається та обгрунтовується актуальність обраної теми, аналізується її відповідність сучасним тенденціям моди. Формулюється мета та визначаються задачі, які необхідно вирішити у рамках курсової роботи.

Основна частина складається з розділів та підрозділів.

Розділ 1. Вибір та аналіз творчого джерела

Розділ складається з чотирьох підрозділів:

1.1. Аналіз тенденцій моди

1.2. Опис творчого джерела

1.3. Аналіз творчого джерела

1.4. Аналіз моделей-аналогів

Підрозділ 1.1. Аналіз тенденцій моди (5-7 сторінок)

Специфіка професійної діяльності дизайнера одягу невід’ємна від аналізу оперативної інформації, яка формує у спеціаліста актуальне бачення сучасних проблем, задач, технологічних та стилістичних новацій.

Аналіз тенденцій моди виконується на базі візуальних та вербальних інформаційних матеріалів про перспективні напрямки моди. Доречно використовувати профільні періодичні видання «International textile», «l`Official», «Elle», «Vogue», «Collezionі», «Індустрия моди», «Ателье», тощо.

Вивчення інформації про моду не є механічною реєстрацію даних, а слугує основою для формування творчого замислу. Тому результати аналізу надаються у певному порядку.

Спочатку надається характеристика модних тем, які визначають загальні стильові та образні рішення костюму. Далі обирається один або два напрямки, які є близькими до обраної теми курсової роботи, вибір тем обґрунтовується. Подальший аналіз проводиться тільки в рамках обраних тем.

В першу чергу аналізується форма (геометричний вид, ступінь прилягання, пропорції, довжина, пластика ліній). Описова характеристика обов’язково супроводжується ілюстраціями. На стилізованому зображенні фігури графічно треба показати:

• геометричний вид форми;

• формотворні лінії та їх взаємозв’язок з модною осанкою фігури людини;

• пропорційний устрій одягу;

• співвідношення форми костюма та фігури людини у фронтальній та сагітальній проекціях.

Далі аналізуються симетричність-асиметричність форми та її статично-динамічні характеристики. Необхідно надати опис з точки зору зовнішніх контурів та внутрішнього наповнення.

Проводиться опис та аналіз ритмів елементів форми. Ритми можуть створюватися конструктивними та декоративними лініями, структурними трансформаціями поверхні, малюнком на тканині, фурнітурою та оздобленням. На стилізованому зображенні фігури необхідно окремо надати графічний аналіз вертикальних та горизонтальних ритмів.

У табличній формі надаються кольорові карти модної палітри за різними темами.

Визначаються знакові елементи за кожною темою, надається їх описова та візуальна (ілюстрації) характеристики. Знаковими елементами визначеного напрямку моди можуть бути форма конструктивних поясів, крій, колір, матеріали, конструктивно-декоративні елементи, оздоблення, доповнення та аксесуари, тощо.

Далі аналізуються змістовне навантаження та розташування композиційних центрів. Надається описова характеристика та характеристика у вигляді схеми на стилізованій фігурі.

Після цього проводиться аналіз акцентування та наводиться характеристика конструктивних поясів (розширений-звужений-природній, підкреслений-не підкреслений, сплощений-виявлений).

Наводяться схеми розташування ліній членувань та конструктивно-декоративних елементів.

Аналізуються методи формоутворення (обгортка, прямолінійний, криволінійний, розгортка) та прийоми зміни структури поверхні (складки, волани, зборки й т.ін), які застосовувалися для створення об’ємної форми моделей.

Далі аналізуються матеріали (вид, пластичні властивості, фактура, ступінь прозорості, характер малюнку й т.ін.).

Після цього проводиться аналіз видів та місць розташування оздоблення (вишивка, аплікація, фурнітура, мереживо, тощо). Описуються теми, які використані в оздоблені, їх форма, колір, техніка виконання, співвідношення оздоблення та моделі по кольору та формі (контрастне-нюансне).

Наприкінці описуються аксесуари та доповнення, їх вид та розташування. Надається характеристика макіяжу та зачіскам, які в повній мірі визначають завершення образу.

В описі тенденцій моди кожен пункт аналізу необхідно ілюструвати якісними ксерокопіями, фотографіями або графічними малюнками. Ілюстрації, які виражають характеристики, які є найяскравішими для підкреслення образу надаються в основному тексті курсової роботи (8-10 одиниць). Інші виносяться в додатки.

Підрозділ 1. 2. Опис творчого джерела (8-10 сторінок)

Обирається найбільш цікавий для студента напрямок, джерело натхнення. У якості творчого джерела можуть бути обрані: біо-форми (рослинні та тваринні об’єкти), архітектура різних культур, стилів та напрямків (історичних та сучасних), декоративно-ужиткове мистецтво різних племен та народів, творчість окремих митців, костюм різних культур, стилів та напрямків (історичних та сучасних) й т.ін.

Студент проводить збір літературного, візуального, графічного та іншого матеріалів, окреслює стан розгляду теми роботи у попередніх дослідженнях, робить критичні зауваження, наголошує на існуючих недоліках, обмеженнях, протиріччях, класифікує матеріали джерел.

Всі запозичені матеріали повинні бути відмічені посиланнями на літературне джерело або електронний ресурс, матеріали виставок, тощо з загального списку використаних джерел.

В описі творчого джерела необхідно надати його якісні ксерокопії, фотографії (5-10 одиниць).

Підрозділ 1.3. Аналіз творчого джерела (5-6 сторінок)

Наступним етапом роботи є аналіз творчого джерела. Необхідно виконати 3-5 замальовок творчого джерела, з передачею образу, емоційного настрою, пропорцій, пластики ліній. На ці замальовки буде спиратися подальша робота. Обов’язково описати, що саме з творчого джерела, які його характеристики трансформуються в ідею костюму. У графічній формі надається аналіз: силуету, пластики, пропорцій, ритмів, співвідношення площин, структури та фактури, кольору й т.ін. Представлені у роботі стилізації повинні знайти відображення у розробці зразків трансформації поверхні (3-4 одиниці), які надаються в додатках та в подальшій розробці ескізів.

Підрозділ 1.4. Аналіз моделей-аналогів (5-6 сторінок)

Надається опис історії висвітлення обраного творчого джерела в тенденціях моди. Які відомі модельєри, в які періоди зверталися до аналогічної теми. Наводиться графічне та аналітичне висвітлення комплексу композиційних якостей моделей-аналогів. В аналізі моделей-аналогів необхідно надати якісні ксерокопії, фотографії (5-7 одиниць).

Розділ 2. Розробка ескізів (10-15 сторінок)

Спираючись на аналіз першоджерела, виконується 8-10 ескізів на форматі А4 в кольорі. При роботі з ескізами визначається стилістика моделей, вимальовується загальний цілісний образ. В гарному ескізі не повинні бути неточності та незрозумілості, проробляється все починаючи з загальної форми, кольорової гами, до найменших деталей, зачіски, доповнень та аксесуарів.

Описуються засоби композиції, та прийоми трансформації поверхні, які були використані при розробці моделей. Надається скорочений художньо-технічний опис кожної моделі.

Скорочений художньо-технічний опис моделі наводиться у вигляді зв’язаного тексту з висвітленням певних пунктів у наступному порядку:

• назва (вид) виробу;

• призначення виробу;

• вид матеріалу;

• силует (геометричний вид та ступінь прилягання);

• рівень довжини;

• крій, формотворні лінії (розташування, напрямок), характеристика конструктивних поясів;

• характеристика оздоблення, його виду та розташування.

Після обговорення та затвердження викладачем, ескіз однієї моделі служить основою для подальшої роботи.

Розділ 3. Розробка макету моделі (7-10 сторінок)

На відміну від фронтальної композиції (ескізу), об’ємна композиція розрахована на сприйняття з усіх боків. Тривимірність форми значно ускладнює створення форми та одночасно збагачує її інформативність.

Загальну послідовність роботи над складним макетом можна розбити на три етапи:

• розробка загального ескізу принципового рішення;

• уточнення пропорцій, членувань, розмірів, розташування деталей у відношенні до цілого;

• узагальнення корегування композиції в цілому та перевірка рішення на макеті.

Розділ складається з трьох підрозділів:

3.1. Технічний малюнок та технічний опис моделі;

3.2. Опис матеріалів;

3.3. Етапи виконання моделі.

Підрозділ 3.1. Технічний малюнок та художньо-технічний опис моделі

Технічний малюнок однієї (обраної викладачем) моделі виконується на форматі А4. Технічний малюнок обов’язково включає у себе вид моделі спереду та ззаду у натуральних пропорціях, з зазначенням всіх конструктивних та декоративних ліній.

Художньо-технічний опис моделі наводиться у вигляді зв’язаного тексту з висвітленням певних пунктів у наступному порядку:

• назва (вид) виробу;

• призначення виробу;

• вид матеріалу;

• силует (геометричний вид та ступінь прилягання);

• рівень довжини;

• крій, формотворні лінії (розташування, напрямок), характеристика конструктивних поясів;

• вид застібки, місце розташування (при наявності);

• характеристика конструкції за виглядом спереду;

• характеристика конструкції за виглядом ззаду;

• характеристика конструкції рукава (при наявності);

• характеристика конструкції горловини та коміра (при наявності);

• характеристика конструкції кишень(при наявності);

• характеристика елементів оформлення низу моделі;

• характеристика оздоблення, його виду та розташування.

Підрозділ 3.2. Опис матеріалів

Описуються матеріали, використані в моделях, надається обґрунтування їхнього вибору. У табличній формі складається загальна конфекційна карта, в якій надаються всі зразки використаних матеріалів.

Підрозділ 3.3. Етапи виконання моделі

Робота в матеріалі демонструє технічну підготовку студента, його компетентність у виборі технологічних та конструктивних засобів реалізації проектної ідеї.

В цьому підрозділі описуються всі етапи виконання моделі: процес виконання зразків трансформації поверхні, процес виконання основної форми, процес виконання оздоблення, тощо.

Наприкінці підрозділу обов’язково надаються якісні фотографії моделі (3-4 одиниці, формат А4) в стилі та образі. Для створення яскравого образу фотографії моделі можуть бути оброблені засобами комп’ютерної графіки.

Висновки (2-3сторінки)

У висновках в першу чергу відображується вирішення мети та задач курсової роботи. По-друге необхідно наголосити на здобутих результатах, викласти рекомендації щодо використання моделі, зробити прогноз перспектив застосування розробленої концепції трансформації матеріалу, форми, оздоблення, технологічних прийомів, тощо в області дизайну костюма.

Список використаних джерел

У списку використаних джерел обов’язково зазначаються всі джерела, матеріали яких були використані у курсовій роботі. Це можуть бути літературні джерела, періодичні видання, електронні ресурси, матеріали виставок й т.ін.. На джерела, приведені у списку обов’язково оформлюються посилання у тексті роботи.

Загальний список джерел повинен складати не менше 10-15 одиниць.

Додатки

У додатки можуть бути винесені ілюстрації першоджерела та тенденцій моди, фотографії моделі, зразки трансформації поверхні матеріалів, які не увійшли до складу основних розділів.