Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
реферат 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
61.44 Кб
Скачать
  1. Історична цінність культури.

Вивчення суспільства через його культуру є надзвичайно актуальним, так як одні лише економічні й політичні характеристики не можуть служити ключем до розуміння соціальних явищ. Історико-культурний підхід допомагає усвідомити важливість таких феноменів суспільного розвитку, які технократичне мислення відсуває на задній план: мистецтво, релігію, філософію і, зрештою, саму людину. Аналіз переважаючих у суспільстві культурних цінностей не тільки допомагає визначити рівень його розвитку і стан, але і зрозуміти, чому дане суспільство живе так, а не інакше.

Суспільство і життя у ньому неможливі без виховання людини: латинське слово cultura також означає «виховання», а cultor – це «вихователь», «наставник», який, подібно тому, як селянин – землю, а філософ – розум, «культивує» підростаюче покоління. Будь-яке суспільство повинне забезпечити виховання, освіту, навчання своїх громадян, оскільки у цьому – запорука його існування. Наприклад, у Стародавній Греції й Римі граматичні й риторичні школи, навчаючи читанню, письму, літературі, музиці, риториці готували молодь до суспільного життя у відповідності з нормами і законами поліса – міста-держави або імперії. Отже, культура в епоху Античності розвивала в людині розумну здатність судження й почуття прекрасного, що дозволяло їй набувати відчуття міри і справедливості у справах громадянських і приватних. Цікаво, що при цьому індивід не втрачав свого зв’язку з Природою, тому що антична культура розглядала людину як невід’ємну частку Всесвіту. За такого розуміння людська особистість не протиставляє себе Природі – Космосу, а споглядає його, осягаючи свою із ним сутнісну єдність.

Висновок

Таким чином, культура - це не тільки виробництво речей та ідей в їх відірваності від людини, це виробництво самої людини у всьому багатстві і багатосторонності його громадських зв'язків і відносин, у всій цілісності його суспільного буття. Культура – це складний різнобічний фактор розвитку не тільки індивіда в окремому випадку, а всього людства в цілому.

Список використаної літератури

1. Виппер Ю., Самарин Р. Курс лекций по истории зарубежной литературы ХVІІ в. – М.,1954.

2. Елизарова М. и др. История зарубежной литературыХІX в. - М., 1961

3. Рассел Б. Історія західної філософії – К., 1994

4. Культурологія. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. - 121

5. Кучменко Е.М., Кучменко Б.А. Культурологія: Адаптований навчальний посібник. – К: ІПК ДСЗУ, 2006. – 148с.

12