14,0 %, Клейковини – 27,3-28,6 %, ідк – 65-70 о.П., сила

борошна 271-445 о.а., об'єм хліба зі 100 г борошна – 1000

мл.

Апробаційні ознаки: пшениця м’яка (T. aestivum), різ-

новид erythrospermum. Форма куща прямостояча. Напів-

карликовий (висота рослин 66-71 см), стебло міцне. Пра-

порцевий листок має помірний восковий наліт на піхві і

дуже слабке або відсутнє антоціанове забарвлення ву-

шок. Соломина помірно виповнена з помірним восковим

нальотом на верхньому міжвузлі та слабким опушенням

опуклої поверхні верхнього вузла. Колос конусоподібний

– пірамідальний, середньої щільності (23 колоски на 10

см довжини колосового стрижня), середньої довжини (7-8

см), зі слабким восковим нальотом. Колосова луска сере-

дня, овально-ланцетна з середньо-вираженою нервацією,

опушення внутрішньої поверхні помірне, а зовнішньої –

слабке, зубець прямий і довгий, плече пряме та широке,

середнє, кіль гострий, вузький, сильно виражений. Язичок

короткий, кіль на нижній квітковій лусці відсутній, вушка

тупі. Ості довжиною 6,5-7,0 см, у середній частині колоса

розходяться під кутом 30

бне, борозенка середня, вузька. Маса 1000 насінин 35-

40 г.

Сюїта. У Державному реєстрі сортів рослин України з

2007р. для поширення в Лісостепу та Поліссі з метою

отримання зерна високої якості на хлібопекарські цілі.

Сорт створений методом дворазового індивідуального та

групового доборів у F3-F5 популяції від схрещування сор-

тів Целинная 60 (Казахстан, яра) х Чайка (Україна, ози-

ма).

Сортотип – середньорослий, середньостиглий. Стій-

кий проти ураження борошнистою росою та бурою іржею,

середньостійкий проти септоріозу. Стійкий до посухи та

обсипання. Високоврожайний, урожайність за роки ви-

вчення становила 42,3-62,3 ц/га, середня на час передачі

на ДСВ – 48,0 ц/га. Показники якості зерна має добрі і ві-

дмінні, віднесений до класу сильних пшениць. Натура

зерна 779-817г/л, склоподібність 91%, вміст сирої клейко-

вини до 31%, білка – 15,5-16,1%, сила борошна 350 о.а.,

показник седиментації 71. Загальна хлібопекарська оцін-

ка 5 балів.

Апробаційні ознаки: пшениця м’яка (Т. aestivum). Різ-

новид erythrospermum. Середньорослий (94-114 см). Ко-

лос пірамідальний, середньої довжини і щільності. Колос-

кова луска ланцетна. Зубець короткий, середньозігнутий.

Плече вузьке, пряме. Ості дуже довгі. Зернівка видовже-

на, середня. Маса 1000 зерен 40,0-43,5 г.

Струна миронівська. У Державному реєстрі сортів

рослин України з 2008 р. для поширення в Лісостепу та

Поліссі з метою отримання зерна на хлібопекарські цілі.

Сорт створений спільно з Інститутом рослинництва ім.

В.Я.Юр’єва методом індивідуального добору в F3 популя-

ції від схрещування лінії пшениці м’якої ярої Еритроспер-

мум 94-13 та сорту пшениці м’якої озимої Експромт.

Сортотип – середньорослий, середньоранній, коло-

ситься та дозріває одночасно зі стандартом Рання

93.Стійкий до вилягання, посухи та обсипання. Стійкий

проти ураження борошнистою росою та сажковими хво-

робами, середньостійкий проти септоріозу, толерантний

до ураження бурою іржею. Високопродуктивний, урожай-

ність зерна за роки вивчення становила 57,8-63,6 ц/га.

Приріст до стандарту Рання 93 у середньому за три роки

становив 15,6 ц/га. Має дуже високий потенціал продук-

тивності (серед сортименту ярої пшениці). Показники яко-

сті зерна має добрі і відмінні, віднесений до цінної пше-

ниці. Натура зерна 745-801 г/л, склоподібність 92%, вміст

клейковини до 29%, білка – близько 14%.

Апробаційні ознаки: пшениця м’яка (Т. aestivum). Різ-

новид erythrospermum. Середньорослий (до 97 см). Ко-

лос пірамідальний, довгий (10-12 см), нещільний (17-18

колосків на 10 см довжини стрижня). Колоскова луска се-

редня, ланцетна, з середньою нервацією. Зубець дуже

короткий, ледь зігнутий. Плече округле, вузьке. Кіль вузь-

кий, середньозазублений. Ості завдовжки 9-10 см, розхо-

дяться під кутом 45

о

по всій довжині колоса, грубі, сильно

зазублені, слабозігнуті. Зернівка видовжена, середня, бо-

розенка середня, вузька. Маса 1000 насінин 47,0-48,8 г.

Підготовка насіння до сівби. Запорукою отримання

своєчасних дружних сходів є сівба тільки кондиційним на-

сінням. Найвідповідальнішим заходом у підготовці насін-

ня є його очищення й сортування в одному потоці з зби-

ранням. Завдання післязбиральної обробки – відібрати

найжиттєздатніше насіння, знайти шляхи покращення йо-

го якості. Щоб довести насіннєвий матеріал до високих

посівних кондицій, дуже часто господарства по декілька

разів пропускають насіння через сортувальні машини. Це

призводить до значного його пошкодження (один пропуск

зерна через навантажувач травмує насіння від 2 до 9%,

через ОВП-20 і ОВС-25 – від 3 до 8%, через ОС-4,5М і

СМ-4 – від 2 до 7%) і підвищення собівартості. Щоб не

допустити цього, рекомендується диференційований під-

хід до післязбиральної обробки посівного матеріалу, який

передбачає: сортування, сушіння, протруювання та інші

заходи. Після проходу насіння через ворохоочисну маши-

ну ОВС-25 відбирають середній зразок масою 1 кг. Після

цього на лабораторних решетах або пневматичному кла-

сифікаторі пробу розділяють на фракції і для кожної з них

визначають посівні якості (масу 1000 насінин, відсоток

фракції від середнього зразка, активність накльовування,

енергію проростання, травмування). Зробивши такий

аналіз, підбирають найраціональніший спосіб підготовки

посівного матеріалу на різних типах сортувальних машин.

Первинною очисткою і сортуванням треба довести вирів-

нювання насіння та збільшення його маси. Для всіх сортів

ярої пшениці маса 1000 насінин повинна бути не менше

35 г. Значне зниження цього показника нерідко є однією з

причин зменшення врожайності.

Протруєння насіння ярої пшениці є обов’язковим еле-

ментом технології захисту цієї культури від насіннєвої,

грунтової та аерогенної інфекцій. Нині в Україні дозволе-

но до використання більше 30 протруйників, які мають

широкий спектр захисної дії: раксіл екстра, т.к.с.(1,5 л/т),

ламардор FS 400, т.к.с.(0,15-0,20 л/т), раксіл ультра FS,

т.к.с (0,20 л/т), вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (2,5-3,0 л/т), вінцит

050 CS, к.с.(2,0 л/т), вінцит форте SC, к.с.(1,0-1,25 л/т),

вінцит мініма, к.с. (1,0-2,0л/т), дивіденд стар 036 FS, т.к.с.

(1,0 л/т), максим ста 025 FS, т.к.с (1,5 л/т), кінто дуо, к.с.

(2,0-2,5 л/т), дерозал, к.с. (1,5 л/т), дітан М-45, з.п. (2,0-3,0

кг/т), лоспел, в.м.е. (0,7-0,9 л/т), сумі-8 ФЛО, к.с. (1,3-1,7

л/т) та інші, які ввійшли до «Переліку пестицидів і агрохі-

мікатів, дозволених до використання в Україні» на 2008

рік. Застосування вищезгаданих препаратів дозволяє за-

хистити посіви від ураження збудниками бурої іржі, боро-

шнистої роси, септоріозу на протязі від проростання на-

сіння до колосіння рослин. Тому посіви ярої пшениці за-

хищати від ураження хворобами на ранніх фазах розвит-

ку не потрібно.

Варто знати, що цілий ряд системних протруювачів

(байтан-універсал, раксіл, вінцит, сумі 8 та інші) укорочу-

ють довжину колеоптіле. Це варто враховувати при вста-

новленні глибини заробки насіння. Не можна висівати на-

сіння ярої пшениці, оброблене такими препаратами, на

глибину більше 3-4 см. Недотримання вищезазначеної

глибини загортання – це одна з причин зниження польо-

вої схожості. Не вкорочує довжину колеоптіле вітавакс