200 Фф, 34% в.С.К. Необхідно диференційовано підходи-

ти також до вибору протруйників при інкрустуванні посів-

ного матеріалу, обов’язково обстежувати його на ступінь і

характер травмування.

Рекомендуються до застосування стимулятори росту

рослин – агростимулін, емістим С, триман та ін. – з роз-

рахунку 10мл на тонну насіння. Протруєння насіння здій-

снюють завчасно (за 5-7 днів до сівби) за допомогою ма-

шин ПС-10, ПСШ-5, «Мобітокс» та ін. Норма витрат робо-

чого розчину 10 л на тонну насіння.

Строки сівби. В Україні яру пшеницю як культуру

раннього строку сівби сіють у перші дні весняних польо-

вих робіт. Оптимальні запаси продуктивної вологи в шарі

грунту 0-10 см у цей період мають становити не менше

10мм, у 0-20 см – 25-30 мм, в 0-100см – 160-180 мм. Най-

головнішим під час підготовки до сівби ярої пшениці є

зберігання ґрунтової вологи, значні втрати якої найбіль-

шим чином перешкоджають швидкому отриманню друж-

них і рівномірних сходів, а, отже, – стартовому росту і ро-

звитку, що в подальшому призводить до різкого зниження

продуктивності. Слідом за передпосівною культивацією,

щоб не допустити пересихання посівного шару грунту, в

один день проводять сівбу та прикочування посівів котка-

Норми висіву. Повинна забезпечувати оптимальну

густоту продуктивного стеблостою. Вона залежить від по-

передників, вологості та родючості грунту, строку сівби та

біологічних властивостей сорту. Густота посіву є основою

прогнозування врожаю і визначає щільність продуктивно-

го стеблостою до збирання. Яра пшениця має низьку

продуктивну кущистість (близько 1,3), тому потребує сер-

йозної уваги щодо норми висіву. Найвищий урожай яра

пшениця формує за густоти 400-500 продуктивних стебел

на 1 м2

. Така густота стеблостою забезпечується нормою

висіву 5,5-6,0 млн./га схожих насінин після кращих попе-

редників, а по гірших – 6,0 -6,5 млн./га.

Способи сівби. Із способів сівби зернових культур,

як відомо, найпоширенішим є звичайний рядковий з між-

ряддям 12,5-15см. Для цього використовуються сівалки

вітчизняного виробництва СЗ-3.6А, СЗ-3.6А-04, СЗТ-3.6А,

СЗ-5.4, СПУ-4ДЦ, СПУ-6. Обов’язковим прийомом при сі-

вбі повинно бути встановлення технологічної колії для

проходів агрегатів по догляду за посівами. Технологічну

колію утворюють, закриваючи 6, 7 та 18, 19 сошники сіва-

лки. Кратність проходів сівалки з закритими та відкритими

сошниками визначають шириною захвату обприскувачів,

які є в господарстві. Високу якість сівби забезпечують сі-

валки іноземного виробництва та їх аналоги, що випуска-

ються в Україні, а також сівалки „Клен 4.2”, „Клен 6”, ши-

рина міжрядь у яких становить 12,5 см. Непогані резуль-

тати забезпечує використання сівалок типу „Хорш”, які

мають сошники для широкосмугового посіву на 18-20 см,

що дозволяє збільшити площу живлення рослин у 3-4 ра-

зи і за рахунок цього підвищується урожайність культури.

Глибина загортання насіння не повинна перевищу-

вати 5-6 см, але обов’язково у вологий шар грунту. Одно-

часно з сівбою необхідно проводити післяпосівне прико-

чування кільчасто-шпоровими котками ККШ-6А, що вирів-

нює глибину залягання висіяного насіння до 3-4 см. Така

сівба забезпечує формування агроценозу з рівноцінних

сильних продуктивних рослин.

Шляхи підвищення якості зерна. Початок форму-

вання зерна – це переломна точка в мінеральному жив-

ленні рослин пшениці. Після запліднення рослини прак-

тично припиняють поглинання калію та фосфору з ґрунту.

Спостерігається навіть зворотна дифузія цих елементів у

ґрунтовий розчин. Споживання ж азоту проходить без

зниження темпів і після цвітіння. В період формування і

наливу зерна рослини споживають до 30% необхідного їм

азоту. Це все при сприятливих умовах. Але при недоста-

тньому потенціалі живлення, на період наливу зерна, ко-

ли доступних форм азоту в ґрунті практично нема, та в

посушливі роки, коли в орному шарі відсутня волога, бі-

лок зерна синтезується, в основному, за рахунок азоту,

що накопичений у вегетативних органах рослин.

Необхідно відмітити, що загальною закономірністю є

більш висока якість зерна ярої пшениці порівняно з ози-

мою. Але при недостатній забезпеченості поживними ре-

човинами, особливо при недостатньому азотному жив-

ленні посіви ярої пшениці дають зерно невисокої якості.

Недостатньо висока якість зерна буде і при формуванні

високого урожаю, що пов'язано з дефіцитом азотного жи-

влення в період наливу зерна.

На якість зерна ярої пшениці впливають практично всі

агротехнічні прийоми її вирощування, особливо система

добрив з урахуванням попередників, боротьба з шкідни-

ками і хворобами, строки і способи збирання урожаю. То-

му головною умовою одержання високоякісного зерна є

додержання рекомендованої сортової агротехніки. Із спе-

ціальних агротехнічних прийомів, які направлені на пок-

ращення якості зерна, одним із кращих є проведення азо-

тного підживлення.

З урахуванням біологічних особливостей ярої пшени-

ці, як правило, підживлення необхідно проводити в два

строки. Перше - прикореневе підживлення у фазу кущіння

в дозі N30 аміачною селітрою. Воно сприяє накопиченню

достатньої вегетативної маси для наступного формуван-

ня урожаю. При достатньому рівні цього підживлення, во-

но покращує також якість зерна. Друге підживлення в пе-

ріод (появи останнього листка - закінчення колосіння)

спрямоване на підвищення кількості клейковини в зерні

та її якості. Як показали досліди, проведені в нашому ін-

ституті, та вченими інших установ, воно за сприятливих

погодних умов (наявності вологи для проникнення туків у

грунт) може підвищувати вміст клейковини на 5%. При

цьому також підвищується і якість клейковини та склови-

дність зерна, маса 1000 зернівок. Але в умовах посухи

цей захід використовувати не рекомендується. В такому

випадку необхідно проводити позакореневе підживлення.

Найчастіше це доза в 20-30 кг д.р. на 1 га. Але краще ви-

значити її на підставі листової діагностики.

Ефективність таких підживлень підтверджена резуль-

татами дослідів Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва

при вивченні впливу різних доз і строків внесення азотних

добрив на якість зерна ярої пшениці. Так, прикореневе

підживлення м'якої пшениці сорту Харківська 26 в дозі N30

та поєднанні підживлення з позакореневим (N20) у фазу

наливу забезпечує одержання високої якості зерна з вмі-

стом клейковини 30-31% І групи якості.

У дослідах лабораторії сортових технологій МІП най-

краще за якістю зерно формувалось на варіантах з вне-

сенням азоту роздрібно в період весняно-літньої вегетації

– N30 на ІІ, IV, VIII е.о. та від обробки насіння азотфіксую-

чими, фосфомобілізуючими бактеріями і комплексними

біопрепаратами.

Однією з важливих умов одержання високоякісного

зерна є оптимальний строк збирання. Як показали дослі-

дження, процес накопичення білків у зерні йде аж до пов-

ної зрілості включно. Потім можлива втрата азоту в ре-

зультаті дифузії вільних амінокислот за межі зернівки та

гідролізу білків. Хлібопекарські властивості зерна покра-

щуються по мірі його дозрівання майже до періоду повної

стиглості. Перестій пшениці на пні призводить до погір-

шення якості зерна.

Хімічний захист посівів. Система захисту передба-

чає створення і впровадження у виробництво стійких сор-

тів до пошкодження шкідниками та хворобами; запобіган-

ня поширення шкідливих організмів з посівним матеріа-

лом; максимальне дотримання правил агротехніки куль-

тури і сорту; оптимальне застосування засобів захисту

рослин. Важливим заходом в обмеженні поширення та

розвитку шкідників і хвороб під час вегетації є застосу-

вання хімічних засобів захисту рослин.

У боротьбі з шкідниками на ярій пшениці важливе зна-

чення мають строки сівби, густота посіву і глибина загор-

тання насіння. При появі сходів, посіви ярої пшениці за-

знають шкоди від смугастої хлібної блішки, шведської му-

хи і п’явиць. У цей період необхідно провести обприску-

вання крайових смуг (ширина до 100 м) за наявності по-

рогів шкодочинності (шведська мука – 40-50 осіб на 100

змахів сачком, смугаста хлібна блішка – 60-100 осіб на 1

м

2

, п’явиця – 10-15 особин на 1 м

2

) одним із препаратів:

БІ–58 новий, к.е. (1,5л/га); волатон 500, 50% к.е. (0,8-1,6

л/га); децис, 2,5% к.е. (0,25 л/га); карате, 5% к.е. (0,15

л/га); сумітіон, 5% к.е. (0,6-1,0 л/га); сумі альфа, 50% к.е.

(0,2-0,3 л/га).

Для боротьби з однорічними та деякими багаторічни-

ми двосім’ядольними бур’янами в період кущення до по-

чатку трубкування необхідно провести обприскування по-

сівів одним із гербіцидів: агрітокс, 50% в.р. (1,0-1,5 л/га);

гранстар, 75% в.г. (20-25 г/га); гроділ, 75% в.г. (20 г/га);

гроділ ультра, в.г. (100-150 г/га) та інші. Для боротьби з

однорічними злаковими бур’янами необхідно застосову-

вати гербіцид пума супер, 75% в.м.е (1,0 л/га). За наявно-

сті в посівах односім’ядольних та двосім’ядольних

бур’янів, доцільно застосовувати суміш гербіцидів: гроділ

ультра і пума супер.

Слід зауважити, що препарати, які містять у своєму

складі діючу речовину у формі диметиламінної солі (2,4-Д

амінна сіль, агрітокс, діален, дезормон, дікопур Ф, есте-

рон 60), за нашими спостереженнями поряд з гербіцид-

ною дією побічно проявляють на ярій пшениці ефект ре-

гулятора росту. Цей ефект слабкої дії проявляється при

посіві ярої пшениці в ранні календарні строки, коли є дос-

татньо часу для проходження II-III етапів органогенезу.

Саме в цей час застосування препаратів цієї групи стри-

мує у ярої пшениці ріст рослин і сприяє кращій диферен-

ціації конуса наростання, що в кінцевому результаті пози-

тивно позначається на стійкості стебел до вилягання.

У фазу колосіння–початок цвітіння за високої вологос-

ті повітря (>95%) і температурі повітря 15-20

С, можуть

завдати шкоди посівам збудники борошнистої роси, бурої

іржі, септоріозу та фузаріозу колоса. Для захисту у фазу

колосіння ярої пшениці необхідно провести обприскуван-

ня одним із фунгіцидів: абакус, мк.е. (1,25-1,75 л/га); аль-

то супер 330 ЕС, к.е. (0,4–0,5 л/га); амістар екстра 280

SC, к.с.(0,5-0,75 л/га); бампер, к.е. (0,5 л/га); імпакт 25 SC,

(0,5л/га); імпакт Т, к.с. (1,0 л/га); рекс дуо, к.е. (0,4-0,6

л/га); рекс Т, к.с. (0,5-0,75 л/га); рекс топ, к.с. (1,0-1,5

л/га); тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га); топсін М, з.п. (1,0-1,2

кг/га); фалькон 460 ЕС, к.е. (0,6 л/га); фолікур 250 EW,

к.е.(1,0 л/га).

Значної шкоди може завдавати фузаріоз колосу. Час

зараження припадає на початок колосіння при відносній

вологості повітря вище 71 %, помірних температурах та

дощах під час цвітіння. Найефективнішими препаратами

в обмеженні розвитку фузаріозу колоса в дослідах відділу

захисту рослин МІП були препарати абакус, мк.е (1,25-

1,75 л/га) та амістар екстра 280 SC, к.с. (0,75 л/га).

У період цвітіння та наливу зерна великої шкоди рос-

линам можуть завдати злакові попелиці, хлібні жуки,

клоп-шкідлива черепашка. Тому, необхідно провести об-

прискування посівів ярої пшениці в період колосіння–

початок цвітіння одним із інсектицидів: БІ-58 новий, 40%

к.е. (1,5 л/га); волатон 500, 50% к.е. (1,6-2,0 л/га); децис,

2,5% к.е. (0,25 л/га); золон, 35% к.е. (1,5–2,0 л/га); карате,

5% к.е. (0,15–0,2 л/га); сумі-альфа, 5% к.е. (0,2-0,25 л/га);

сумітіон, 50% к.е. (0,6-1,0 л/га) та інші.

Збирання врожаю. Сучасні українські сорти ярої

пшениці здатні достатньо інтенсивно накопичувати орга-

нічні речовини впродовж усіх фаз наливу. В передмолоч-

ну фазу вони накопичують 37-50% і до 20% в період тіс-

топодібного стану зерна. Необхідно підкреслити, що пе-

рехід від тістоподібного стану до воскової і повної стигло-

сті проходить досить швидко. Саме ці біологічні власти-

вості наливу і достигання зерна зобов'язують проводити

збирання в стислі строки, не допускаючи перестою стиг-

лих хлібів на пні, щоб не було "стікання" зерна, втрат су-

хих речовин та не погіршувалась його якість. Найдоціль-

ніший спосіб збирання – пряме комбайнування. Але при

значній забур'яненості і нерівномірному достиганні засто-

совують роздільне збирання.

Багато хто вважає, що при дозріванні пшениці у вал-

ках, скошеної на початку воскової стиглості (при вологості