- •Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
- •1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.4 Тригери: класифікація та коротка характеристика різних типів тригерів. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.5 Регістри: призначення та класифікація. Паралельні та послідовні регістри. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.6 Лічильники: призначення та класифікація. Асинхронні лічильники. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.7. Синхронні лічильники: особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.8. Дешифратори: визначення, класифікація, способи побудови та функціонування. Линейный или одноступенчатый дешифратор.
- •1.9 Шифратори. Визначення, принципи побудови та особливості функціонування. Клавіатурні, пріоритетні шифратори, кодоперетворювачі.
- •1.10. Мультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
- •1.13. Накопичуючі суматори та особливості їхнього функціонування.
- •1.14 Моделювання аналогових та цифрових схем за допомогою пакетів ewb і micro-cap: послідовність дій при моделюванні. Одержання та оформлення результатів.
- •Мультиметр
- •Генератор слов
- •Логический анализатор
- •Логический преобразователь
- •Осциллограф.
- •Разработка схем цифровых устройств
- •5.1. Вывод элементов схем на рабочую поверхность
- •Монтаж схем
- •1.15 Особливості та принципи побудови пристроїв з використанням «жорсткої» та «програмованої» логіки.
- •1.16 Основні функції алгебри логіки та логічні елементи для їх реалізації. Закони алгебри логіки.
- •1.17 Синтез логічних схем в базисах (і, або, ні), і-ні, або-ні.
- •1. Абстрактный синтез
- •2. Схемный синтез
- •1.18 Типи даних та структури команд в мп intel (на прикладi 486)
- •1.19. Архітектура системного інтерфейсу сучасних пк. Призначення компонент. Режими передачі інформації по системним шинам.
- •1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
- •1.21. Засоби кешування мп. Призначення та характеристики. Типи кеш-пам'яті. Режими роботи при читанні/записуванні інформації.
- •1.22. Призначення та організація системної пам'яті. Фізична організація мікросхем пзп, статичного та динамічного озп. Типи динамічної пам’яті (fpm, edo, bedo, sdram).
- •1.23. Архітектура та принцип роботи годинника реального часу rtc та cmos пам'яті. Можливості програмування.
- •1.24. Архітектура системного таймера та призначення каналів таймера. Режими роботи каналів таймера. Можливості програмування.
- •1.25. Архітектура та організація підсистеми dma (кпдп) в пк. Керуюча інформація та програмування.
- •1.26. Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •1.27. Архітектура та принцип роботи підсистеми клавіатури. Призначення компонент. Та можливості програмування.
- •1.28. Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою. Режими. Структура відеопам'яті.
- •1.29. Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •1.30. Архітектура та управління контролером нжмд. Структура команд.
- •1.31. Архітектура та управління com-портом. Призначення регістрів.
- •1.32. Архітектура та управління lpt – портом в режимах ecp epp.
- •1.33. Архітектура scsi шини.
- •1.34. Архітектура usb шини.
- •2.1 Методи відокремлення каналів у багатоканальних системах передачі даних.
- •2.2 Перетворення, кодування, модуляція. Призначення цих процесів при передаванні даних. Теорема котєльнікова (найквіста).
- •2.3 Модуляція. Різновиди модуляції. Швидкість маніпуляції.
- •2.4 Кількість інформації. Ентропія. Надмірність.
- •2.5 Класифікація завад. Властивості флуктуаційних завад.
- •2.6 Амплітудна маніпуляція. Модулятор та детектор. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу.
- •2.7 Частотна маніпуляція. Модулятор, детектор.
- •Фазова маніпуляція. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу. Відносна фазова маніпуляція та детектування.
- •2.9. Різновиди фазової маніпуляції: двфм, твфм, кам.
- •2.11. Класифікація похибкостійких кодів. Вирази для розрахунку віроємності невиявленої помилки для кодів із сталою вагою та для кодів з контролем за паритетом
- •2.12. Первичные коды и способы расширения кодировочной таблицы. Esc-последовательности принтеров.
- •2.13. Причины использования модуляции при передаче данных. Разновидности модуляции и необходимые полосы пропускания линий связи.
- •2.14. Геометрическая интерпретация сигналов и помех. Идеальный приёмник котельникова и другие варианты построения приёмников двоичных сигналов.
- •2.15. Синхронизация в аппаратуре передачи данных и в устройствах считывания магнитных записей, способы кодирования, которые повышают надёжность синхронизации битов.
- •Параллельный метод
- •Последовательный метод
- •2.16. Модемы как периферийные устройства. Система команд хейза. Модемы серии mnp. Особенности модемов классов mnp-5,7,10. Команды модема.
- •2.17. Методы магнитного записывания информации и их применение.
- •2.18. Частотный и модифицированный частотный методы записи информации. Формат сектора на гибком диске. Способы позиционирования головок в дисковых устройствах магнитного записывания информации.
- •2.19. Елементи формату сектору, що забезпечують бітову та байтову синхронізацію під час зчитування інформації з гнучких дисків.
- •2.22. Cтандарт багаторівневого керування мережею (модель взаімодії відкритих систем – open system interconnection, osi). Поняття протоколу, інтерфейсу, стеку протоколів.
- •2.24. Протоколи канального рівня: асинхронні, синхронні (символьно-орієнтовані, біт-орієнтовані). Протоколи з встановленням з’єднання та без встановлення.
- •Синхронные символьно-ориентированные и бит-ориентированные протоколы
- •Передача с установлением соединения и без установления соединения
- •2.25 Локальна мережа ethernet. Топології, стандарти, доступ до мережі, структура кадру, розрахунок продуктивності, колізії, домен колізій та організація роботи мережі.
- •Максимальная производительность сети Ethernet
- •Форматы кадров технологии Ethernet
- •Глобальные связи на основе сетей с коммутацией каналов
- •Isdn - сети с интегральными услугами
- •2.28.Протокол ip та його функції. Структура ip-пакету та його параметри. Маршрутизація в ip-мережах. Фрагментація ip–пакетів. Зборка фрагментів.
- •Источники и типы записей в таблице маршрутизации:
- •Фрагментация ip-пакетов
- •2.29. Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки. Структура та режими функціонування сучасних мікропроцесорів.
- •2.30. На базі існуючих технічних рішень провести розробку структурної схеми мікропроцесора.
- •2.31. Сегментація пам’яті в захищеному режимі. Розробка дескрипторів сегментів. Формування лінійної адреси при звертанні до пам’яті.
- •2.32. Обробка переривань в захищеному режимі. Види виключень. Формування дескриптивної таблиці переривань.
- •5.9. Приклад обробки пеpеpивань в захищеному режимi
- •5.9.1. Опис програми p_int
- •2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
- •2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
- •2.36.Алгоритми та механізми переключення задач
- •2.37. Сторінкова організація пам’яті. Розробка покажчиків таблиць та сторінок формування фізичної адреси для 4к-, 2м- і 4м-байтних сторінок.
- •3.1. Засоби захисту носіїв інформації. Записування за межами поля форматування. Зміна довжини сектора. Чергування секторів.
- •3.5. Процеси. Контекст процесу. Стани процесів та переходи між ними. Системні виклики для забезпечення життєвого циклу процесу.
- •3.6. Керування пам’яттю. Основні задачі. Моделі пам’яті. Системні виклики для роботи з пам’яттю.
- •3.7. Операційні системи. Склад ос. Вимоги до сучасних ос. Архітектурні напрямки побудови ос.
- •Монолитные системы
- •Многоуровневые системы
- •Модель клиент-сервер и микроядра
- •3.8. Монопольні ресурси. Проблема тупиків. Дисципліни розподілу ресурсів. Пошук тупиків та їх знищення.
- •3.9. Паралельне виконання процесів. Формулювання задачі «виробники-споживачі» та методи її вирішення.
- •3.10. Засоби взаємодії процесів. Порівняльна характеристика базових механізмів ipc.
- •3. 12 Субд. Основні функції. Види субд.
- •3.13 Реляційні бази даних. Основні поняття, властивості відношень, модель даних, реляційні операції і обчислення. Базовые понятия реляционных баз данных.
- •1. Тип данных
- •2. Домен
- •3. Схема отношения, схема базы данных
- •4. Кортеж, отношение
- •1.Отсутствие кортежей-дубликатов
- •2. Отсутствие упорядоченности кортежей
- •3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
- •3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
- •3.16 Провести порівняння технологій взаємодії процесів у локальній мережі. Поштові скриньки. Іменовані канали. Вилучений виклик процедур. Гнізда.
- •3.17 Провести порівняння методів побудови багаторівневих програмних засобів. Динамічні бібліотеки. Com і activex. Провайдери. Служби. Драйвера.
- •3.18 Загальні вимоги і архітектури інтерфейсу користувача . Можливості, переваги і недоліки діалогових, однодокументних і багатодокументних прикладень.
- •3.19 Типи даних та структури команд в мп Intel.
- •3.20 Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •3.21 Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою.
- •3.22 Режими відеосистеми. Структура відеопам'яті.
- •3.23 Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
- •3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
- •Технические характеристики системной платы
- •3.27. Відеосистема пк. Основні експлуатаційні характеристики. Отримання інформації про відеосистему пк та результатів тестування з допомогою програми класу checkit. Пояснити можливі результати.
- •Возможные тесты видеосистемы:
- •3.28. Реалізація анімації зображення в web-сторінках з використанням додаткових графічних файлів і без них (тільки текстом html-файлу).
- •3.29. Колір – як засіб керування психікою і поведінкою людини. Реалізація колірної гармонії у графічному зображенні.
- •Понятие цветовой гармонии :
- •3.30. Спектральна характеристика людського ока і причина використання rgb системи в моніторах. Технічні і психофізіологічні обмеження відтворення кольору.
- •3.31 Реляційні бази даних. Транзакції та цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Журнал змін. Транзакции и целостность баз данных
- •3.32 Мова запитів sql. Команда select і структура запитів на вибірку.
- •3.33 Мова запитів sql. Робота з записами і таблицями. Додавання, видалення, модифікація.
- •3.34. Архітектури побудови систем клієнт-сервер. Варіанти побудови серверних прикладень. Варіанти побудови клієнтських прикладень.
- •3.35. Драйвери. Призначення, структура. Механізм роботи драйвера. Приклади драйверів.
- •3.36. Керування процесорним часом. Модель планувальника та диспетчера процесорного часу. Пріоритети процесів.
- •3.37. Керування процесорним часом. Витісняючі та невитісняючі дисципліни планування процесорного часу.
3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
Атрибуты отношений не упорядочены, поскольку по определению схема отношения есть множество пар {имя атрибута, имя домена}.
4. Атомарность значений атрибутов. т.е. среди значений домена не могут содержаться множества значений (отношения).
Реляционная модель данных. Согласно Дейту реляционная модель состоит из трех частей, описывающих разные аспекты реляционного подхода: структурной части, манипуляционной части и целостной части. В структурной части модели фиксируется, что единственной структурой данных, используемой в реляционных БД, является нормализованное n-арное отношение. В манипуляционной части модели утверждаются два фундаментальных механизма манипулирования реляционными БД - реляционная алгебра и реляционное исчисление. Первый механизм базируется в основном на классической теории множеств (с некоторыми уточнениями), а второй - на классическом логическом аппарате исчисления предикатов первого порядка.
Целостность сущности и ссылок. Наконец, в целостной части реляционной модели данных фиксируются два базовых требования целостности, которые должны поддерживаться в любой реляционной СУБД. Первое требование называется требованием целостности сущностей. любое отношение должно обладать первичным ключом.
Второе требование называется требованием целостности по ссылкам . При соблюдении нормализованности отношений сложные сущности реального мира представляются в реляционной БД в виде нескольких кортежей нескольких отношений.
Реляционные операции и счисление.
Предложив реляционную модель данных, Э.Ф.Кодд создал и инструмент для удобной работы с отношениями – реляционную алгебру. Каждая операция этой алгебры использует одну или несколько таблиц (отношений) в качестве ее операндов и продуцирует в результате новую таблицу, т.е. позволяет "разрезать" или "склеивать" таблицы (рис. 3.3).
Р ис. 3.3. Некоторые операции реляционной алгебры
Созданы языки манипулирования данными, позволяющие реализовать все операции реляционной алгебры и практически любые их сочетания. Среди них наиболее распространены SQL (Structured Query Language – структуризованный язык запросов) и QBE (Quere-By-Example – запросы по образцу) [3, 5]. Оба относятся к языкам очень высокого уровня, с помощью которых пользователь указывает, какие данные необходимо получить, не уточняя процедуру их получения. С помощью единственного запроса на любом из этих языков можно соединить несколько таблиц во временную таблицу и вырезать из нее требуемые строки и столбцы (селекция и проекция).
3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
Человеческий глаз воспринимает цвета, основываясь на различной длине световых волн, которые поглощаются и отражаются различными предметами. На самом деле цвет того или иного объекта определяется светом, который попадет на освещаемый объект и зрителем. Имея дело с разницей между цветами, производимыми естественными источниками освещения и экраном, испускающим свет, Мы имеем дело с фундаментальными проблемами, когда работаем на компьютере с цветами, которые в конечном итоге выводятся на печать. Цвета, наблюдаемые на экране компьютера, создаются путем комбинирования красного(Red), зеленого(Green) и синего (Blue) цвета, испускаемого монитором при помощи электронных пушек собственно красной, зеленой и синей. Цвета, создаваемые в печатной машине базируются на печатных красках цвета циан (Cyan), маджента (Magenta) и желтый (Yellow). Хотя световой поток состоит из волн разной длинны, наши глаза в первую очередь реагируют на световые длины волн красного, зеленого и синего цветов. Красный, зеленый, синий называют аддитивными цветами или цветами на основе сложения, т.к. бесконечное множество цветов может быть создано на основе добавления различных степеней насыщенности красного, зеленого и синего света. Путем добавления одних основных цветов к другим получают еще три цвета: циан, маджента и желтый. Если сложить вместе R,G,B то получится
белый свет. R+G+B= White,G+B=Cyan(циан),B+R=Magenta (маджента)G+R=Yellow(желтый) Из циана, мадженты и желтого могут быть созданы другие бесконечные цвета. Например, ниже показано, как эти три цвета могут применяться для получения черного, красного, зеленого и синего: С+M+Y=Black, C+M=Blue, Y+M=Red, Y+C=Green
Циан, маджента и желтый создают другие цвета, путем абсорбции и вычитания цветов. Поэтому их иногда называют цветами на основе вычитания или субтрактивными. Цвета, которые мы видим на экране монитора получаются из ярко светящихся красных, зеленых и синиз люминофоров цветного свечения, испускаемого монитором. Комбинируя красные, зеленые и синие люминофоры, ваш монитор способен создавать миллионы цветов. Это основа RGB модели. В отличие от монитора, который испускает свет, печатная страница не испускает его, и цветовая RGB модель не может быть использована при создании цветов для напечатанной страницы. Вместо этого для описания печатных цветов используется цветовая модель CMYK В цветовой CMYK модели различное процентное содержание циана, мадженты, желтого и черного комбинируется для производства бесконечного множества цветов. Для чистоты черного цвета на печати он добавлен отдельно. Количество цветов, которое может быть передано на печатной странице, намного меньше того, что может быть создано на экране монитора.
3.15 ОДЕРЖАННЯ В WINDOWS ПРОГРАМАХ ЗОБРАЖЕННЯ ПРИМІТИВІВ (Крапки, Прямі, Прямокутники, ...). ОСОБЛИВОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАВДАННЯ ЇХНІХ КООРДИНАТ І РОЗТАШУВАННЯ ПІКСЕЛЕЙ, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ПРИМІТИВИ НА ЕКРАНІ. ГРУПОВЕ ЗОБРАЖЕННЯ ПРИМІТИВІВ ОДНОГО ТИПУ.
Для получения графических примитивов используются следующие системные вызовы
Функция рисования точки SetPixel устанавливает цвет точки с заданными координатами:
COLORREF WINAPI SetPixel(
HDC hdc, // контекст отображения
int nXPos, // x-координата точки
int nYPos, // y-координата точки
COLORREF clrref); // цвет точки
Пример: SetPixel(hdc, 0, 0, RGB(0xff, 0, 0));
Для рисования линии в контексте отображения хранятся координаты текущей позиции пера. Для изменения текущей позиции пера в Windows существует системный вызов:
BOOL WINAPI MoveToEx(
HDC hdc, int x, int y, // x,y - координата
POINT FAR* lppt); // указатель на структуру
//POINT, туда переписываются старые координаты пера
Он перемещает позицию пера в новую точку
Для того чтобы нарисовать прямую линию, приложение должно воспользоваться функцией LineTo :
BOOL WINAPI LineTo(HDC hdc, int xEnd, int yEnd);
Рисование происходит из текущей позиции пера, конечные координаты линии указываются в параметрах xEnd, yEnd. После ее выполнения позиция пера станет равной xEnd, yEnd. Особенностью функции LineTo является то, что она немного не дорисовывает линию - эта функция рисует всю линию, не включая ее конец, т. е. точку (xEnd,yEnd).
Рисование ломаной кривой
BOOL WINAPI Polyline(
HDC hdc, const POINT FAR* lppt, // указатель на массив структур POINT
int cPoints); // размер массива
Функции Polyline , предназначенной для рисования ломаных линий, следует передать идентификатор контекста отображения hdc, указатель lppt на массив структур POINT, в котором должны находится координаты начала ломаной линии, координаты точек излома и координаты конца ломаной линии, а также размер этого массива cPoints. Если ломаная линия не замкнута, ее последняя точка не рисуется
Рисование дуги эллипса функция Arc позволяет нарисовать дугу эллипса или окружности:
BOOL WINAPI Arc(
HDC hdc, int nxLeft, int nyTop, // верхий левый угол
int nxRight, int nyBottom, // правый нижний угол
int nxStart, int nyStart, // начало дуги
int nxEnd, int nyEnd); // конец дуги
Параметры (nxLeft,nyTop) и (nxRight,nyBottom) задают координаты, соответственно, верхнего левого и правого нижнего углов воображаемого прямоугольника, в который вписан эллипс.
Начало дуги эллипса определяется пересечением эллипса с воображаемой прямой линией, проведенной из центра эллипса (xC,yC) в точку (xStart,yStart). Конец дуги определяется аналогично - как пересечение эллипса с воображаемой прямой линии, проведенной из центра эллипса в точку (xEnd,yEnd).
Дуга рисуется в направлении против часовой стрелки.
Рисование прямоугольника
BOOL WINAPI Rectangle(
HDC hdc, int nxTL, // координата x верхнего левого угла
int nyTL, // координата y верхнего левого угла
int nxBR, // координата x правого нижнего угла
int nyBR); // координата y правого нижнего угла
С помощью функции RoundRect можно нарисовать прямоугольник со скругленными углами
BOOL WINAPI RoundRect(
HDC hdc, int nxTL, // координата x верхнего левого угла
int nyTL, // координата y верхнего левого угла
int nxBR, // координата x правого нижнего угла
int nyBR, // координата y правого нижнего угла
int nxEllipse, // ширина эллипса
int nyEllipse); // высота эллипса
Для рисования эллипса вы можете использовать функцию Ellipse
BOOL WINAPI Ellipse(
HDC hdc, int nxTL, // координата x верхнего левого угла
int nyTL, // координата y верхнего левого угла
int nxBR, // координата x правого нижнего угла
int nyBR); // координата y правого нижнего угла
Первый параметр этой функции указывает идентификатор контекста отображения, остальные - координаты верхнего левого и правого нижнего углов прямоугольника, в который должен быть вписан эллипс
Сегмент эллипса можно нарисовать при помощи функции Chord
BOOL WINAPI Chord(
HDC hdc, int nxLeft, int nyTop, // верхий левый угол
int nxRight, int nyBottom, // правый нижний угол
int nxStart, int nyStart, // начало дуги
int nxEnd, int nyEnd); // конец дуги
Для рисования сектора эллипса следует использовать функцию Pie
BOOL WINAPI Pie(
HDC hdc, int nxLeft, int nyTop, // верхний левый угол
int nxRight, int nyBottom, // правый нижний угол
int nxStart, int nyStart, // начало дуги
int nxEnd, int nyEnd); // конец дуги
Рисование многоугольников выполняется функцией Polygon , аналогичной по своим параметрам функции Polyline, с помощью которой рисуются ломаные линии:
BOOL WINAPI Polygon(
HDC hdc, const POINT FAR* lppt, // указатель на массив структур POINT
int cPoints); // размер массива
С помощью функции PolyPolygon можно нарисовать одновременно несколько многоугольников:
BOOL WINAPI PolyPolygon(
HDC hdc, const POINT FAR*lppt, // указатель на массив структур POINT
int FAR* lpnPolyCounts, // адрес массива количества точек в многоугольниках
int cPolygons); // количество многоугольников
Параметр cPolygons определяет количество многоугольников, которые нужно нарисовать. Параметр lppt должен содержать указатель на массив структур типа POINT, содержащий координаты вершин всех многоугольников. Через параметр lpnPolyCounts передается указатель на массив целых чисел. Каждое число в этом массиве определяет количество точек в соответствующем многоугольнике. В PolyPolygon не замыкает ломаную линию.