- •1.Зародження економічних знань. Становлення і основні етапи розвитку політичної економії як науки.
- •2.Предмет дослідження в економічній теорії. Методи пізнання економічних процесів.
- •3. Економічні категорії, закони і принципи. Система економічних законів.
- •4. Економічні потреби суспільства, їх структура і суть. Суспільне виробництво.
- •5. Суспільний продукт: його структура та стадії руху.
- •6. Поняття „економічна система”. Структура та типи економічної системи.
- •7. Економічний зміст власності. Типи, види й форми власності.
- •9. Товар та його властивості.
- •10. Двоїстий характер праці, втіленої у товарі.
- •11. Теорії, що визначають цінність товару. Закон вартості та його функції.
- •12. Розвиток форм вартості та походження грошей.
- •13. Сутність та функції грошей.
- •14. Еволюція грошей. Закони грошового обігу. Інфляція.
- •15. Ринок як економічна категорія, еволюція поглядів на поняття „ринок”.
- •16.Структура, типи та функції ринку. Суб’єкти та об’єкти ринку.
- •18.Монополія та конкуренція в ринковій економіці.
- •19. Первісне нагромадження капіталу. Перетворення грошей в капітал. Сутність капіталу.
- •20. Процес праці і процес збільшення вартості. Необхідний робочий час.
- •21. Промисловий капітал і його кругообіг.
- •22. Швидкість обороту капіталу. Основний і оборотний капітал. Фізичне і моральне зношування капіталу.
- •23. Капітал і витрати виробництва. Маса і норма прибутку.
- •24. Інфраструктура ринку та її елементи
- •25. Основні аспекти торгового капіталу та сферу його функціонування
- •26. Позичковий капітал та позичковий процент
- •27. Власність на землю та виробничі відносини у сільському господарстві. Земельна рента та орендна плата.
- •28.Диференціальна рента і механізм її утворення. Абсолютна рента. Ціна землі.
- •29. Зміст суспільного відтворення і сукупний суспільний продукт
- •30. Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції, їх роль в економічному зростанні
- •31.Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •32. Світове господарство: сутність,основні риси
- •33.Міжнародні економічні відносини. Міжнародна торгівля
- •34.Сутність, проблеми та види глобальних проблем
20. Процес праці і процес збільшення вартості. Необхідний робочий час.
Праця — свідома, доцільна діяльність людей, в процесі якої вони видозмінюють природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між людиною і природою, змінюючи водночас власну сутність.
Процес виробництва, заснований на найманій праці, має двоїстий характер: він є процесом виробництва товарів і як такий - єдністю процесів створення споживчої вартості та створення вартості; він є єдністю процесу праці та процесу збільшення вартості, тобто створення додаткової вартості. Його сутність полягає у тому, що обмін товарів і послуг між виробниками та їх купівля на ринку здійснюються відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення. Це є процесом-наслідком закону вартості.
Індивідуальний робочий час — це час, витрачений працівником на 1 виготовлення певного товару Мірилом ринкової (суспільної) праці є не індивідуальний робочий час, а суспільно необхідний. Суспільно необхідний робочий час — це мірило вартості товару, оскільки це час, який потрібен для виготовлення будь-якої споживної вартості за існуючих суспільно нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вміння та інтенсивності праці Суспільно нормальні умови — це такі умови, за яких створюється більшість товарів. Інакше кажучи, ці умови є найтиповішими в суспільстві Якщо, наприклад, для пошиву одягу одні виробники використовують ручні швейні машини, другі — машини з ножним приводом, а треті — електричні, то витрати на виготовлення певної споживної вартості за середньої умілості та інтенсивності праці у них будуть різними. Перша група товаровиробників витрачатиме 12 год і вироблятиме 10 тис. одиниць товару, друга — відповідно 10 год і 100 тис. одиниць товару, третя — відповідно 8 год і 8 тис. одиниць товару. Отже, 10 годин є суспільно нормальними умовами, які визначають вартість цього товару. Реалізація товарів за їхньою суспільною вартістю призведе до того, що перша група товаровиробників з вищими індивідуальними витратами втрачатиме дві години на кожну одиницю готової продукції, а третя група, навпаки, виграватиме дві години, оскільки їхні індивідуальні витрати менші, ніж суспільні.
21. Промисловий капітал і його кругообіг.
Промисловий капітал - це капітал, який не лише привласнює додаткову вартість, але і сам її створює. Звичайно, рух промислового капіталу не обмежуються одним кругооборотом. Оскільки процес виробництва є процесом безперервним, остільки рух промислового капіталу постійно відновлюється, а формула кругообороту набирає вигляду безкінечної спіралі
У залежності від сфери використання розрізняють промисловий, торговий, позичковий та земельний капітали. Будь-який промисловий капітал починає свій руху вигляді певної суми грошей і проходить три стадії, які охоплюють сферу виробництва і сферу обігу. Перша стадія. Власник грошей купує на ринку товари, необхідні Для продуктивного споживання, тобто робочу силу (PC) і засоби виробництва (ЗВ). В результаті цього акту грошовий капітал (Г) перетворюється у продуктивний капітал.
Після цього обіг переривається і починається процес виробництва, тобто друга стадія. Друга стадія. В процесі виробництва робітники своєю працею Переносять на вироблюваний товар вартість спожитих засобів виробництва і створюють нову вартість, яка складається з відтвореної вартості робочої сили та додаткової вартості. Вироблений товар відрізняється від товарів, закуплених капіталістом на першій стадії руху капіталу, не тільки за своєю натуральною формою, але і за вартістю: він включає в себе додаткову вартість. В результаті другої стадії руху продуктивний капітал перетворюється в товарний. стадія. Капіталіст повертається на ринок, де реалізує вироблені товари, перетворює їх в гроші. Тобто капітал з товарної форми знову переходить в грошову. Таким чином, капітал в своєму русі послідовно проходить три стадії і приймає три функціональні форми - грошову, продуктивну і товарну.