59 . Охарактеризуйте особливості і проблеми вільного часу студентської моло­ді.

Студентство характеризується певними соціальними і психологічними відмінностями, які дають змогу виділити його в особливу соціальну групу. Ці відмінності випливають із особливостей соціального становища, реальних моментів життя і навчання. До того ж молодь у цьому віці має свої психологічні особливості: інтенсивне формування самосвідомості, соціальної самооцінки, власної точки зору, установок, цінностей, осмислення явищ суспільного життя. Поступово формується соціальна позиція щодо себе, своєї поведінки та поведінки інших, планів на майбутнє тощо.Однак певній частині молоді бракує психічних якостей зрілої особи — самостійності, критичності, відповідальності, далекоглядності, що пов’язано з малим соціальним досвідом. Усе це виявляється в конкретній поведінці, в тому числі й щодо проведення вільного часу.Скажімо, дослідження студентської молоді м. Дніпропетровська виявило, що реальне проведення вільного часу у багатьох студентів — це звичні дії, які не потребують цілеспрямованих зусиль. Більшість студентів вибирає пасивні форми його проведення: читання газет, журналів та перегляд телепередач; спілкування з друзями, рідними; розваги (прослуховування музичних записів та платівок, читання художньої літератури, відвідування театрів); саморозвиток (читання літератури за спеціальністю, заняття спортом, художньою самодіяльністю, домашнє рукоділля).

Взявши за критерій мотив вибору занять у вільний час, можна виділити п’ять груп студентів:1. Комунікативна. До неї належать студенти, які керуються бажанням спілкуватися з друзями, коханою людиною, Рідними та ін. Ця група становить 42% всіх опитуваних.2. Рекреаційна. До неї входять студенти, які керуються

бажанням відпочити, поліпшити свій настрій (21,2%).3. Самореалізації. Студенти цієї групи прагнуть реалізувати у вільний час свої здібності (11,7%).4. Творча. До неї входять студенти, орієнтовані на естетичне освоєння світу, заохочування до прекрасного (10,5%).5. Пізнавальна, Студенти цієї групи орієнтовані на поглиблення та розширення знань (8,5%).

Отже, незважаючи на майже десятилітню перерву між цими двома дослідженнями, простежується орієнтація молоді на пасивні види діяльності; нехтування фізичною культурою та спортом; незначна кількість занять творчого характеру; відсутність цілеспрямованого вибору занять, що призводить до неефективного використання вільного часу.

60. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація.

Ми не можемо визначити релігію за допомогою формально-логічної дефініції через вказівку роду і видової відмінності. У найзагальнішій формі визначення можна подати так: релігія — це сфера духовного життя суспільства, групи, індивіда, спосіб практично-духовного освоєння світу й галузь духовного виробництва. Як така вона являє собою: 1) прояв сутності суспільства; 2) з необхідністю виникаючий у процесі становлення людини і суспільства аспект їхньої життєдіяльності; 3) спосіб існування і подолання людського самовідчуження; 4) відображення дійсності; 5) суспільну підсистему; 6) феномен культури. Розуміння обумовленості сутності релігії сукупністю причин її виникнення дає змогу чіткіше визначити структуру релігії. Один з можливих варіантів структуризації релігії запропонував Д. Маркович. Структуру релігії, за Д. Марковичем, утворюють п´ять елементів. Перший являє собою саму ідею надприродної істоти. Другий елемент полягає в почутті поваги і страху, що релігійна людина відчуває перед надприродною істотою. Третім елементом є релігійні символи, що представляють надприродну істоту і за допомогою яких релігійна людина встановлює з цією істотою контакт. Четвертий елемент — ритуал, тобто особливі дії релігійного характеру (молитви, жертвоприношення і т. ін.), за допомогою яких релігійна людина звертається до божества. П´ятий елемент складають релігійні організації служителі, які сприяють здійсненню комунікації релігійної людини з надприродною істотою.

По-перше, релігія передбачає наявність групи віруючих, хоча і може бути пов´язана з глибоко особистим переживанням.

По-друге, релігія асоціюється з поняттями, що вважаються священними.

Вона проводить розподіл між предметами повсякденного життя і незвичайними священними явищами — чудесами.

По-третє, релігія має певну сукупність вірувань — віросповідання.

По-четверте, релігія передбачає особливу сукупність дій чиритуалів — зразків поведінки стосовно священних і надприродних сил.

У сформованій в Україні релігійній ситуації, що характеризується протистоянням різних релігійних конфесій, завданням соціології є уважне, зважене, неупереджене дослідження з наукових позицій коренів і причин виникнення міжрелігійних конфліктів, відстеження за допомогою соціологічного моніторингу рівня соціальної напруженості на грунті релігійних вірувань, проведення на цій основі широкої просвітницької роботи серед населення і вироблення практичних рекомендацій для владних структур щодо досягнення миру і злагоди серед громадян країни з різним ставленням до релігії загалом та її окремих напрямів.