- •1. Предмет історії економічних вчень та концептуальні засади її вивчення.
- •2. Історичні джерела та методи дослідження економічних поглядів та вчень
- •3. Структура курсу: вивчення економічних поглядів епохи доринкових відносин, далі – нерегульованих ринкових відносин та регульованих ринкових відносин.
- •4. Місце історії економічних вчень в системі людського знання, значення курсу
- •5. Внесок українських вчених у вивчення історії економічної теорії.
- •6. Загальна характеристика економічної думки епохи доринкової економіки.
- •7. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу.
- •8. Економічні погляди мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).
- •10. Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.
- •11. Загальна характеристика економічної думки західноєвропейського середньовіччя. Характеристика історичних джерел: “Салічна правда” та “Капітулярій про вілли”.
- •12. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •13. Економічні погляди кантоністів.Фома Аквінський.(Аквінат)
- •19. Теорія грошового балансу пізнього меркантилізму (т. Мен, а. Монкретьєн, а. Серра)
- •41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині
- •42. Економічні погляди ф. Ліста «індустріального виховання нації»
- •43.Економічні погляди представників старої історичної школи
- •47. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.Візер.
- •49. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •51. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •61. Загальна характеристика інституціоналізму: характерніознаки, етапи та напрямкирозвитку.
- •62. Ранній інституціоналізм (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчелл)
- •Неоінституціоналізм (Дж. Ґелбрейт, р. Коуз).
- •Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •Інституціоналізм в українській економічній думці (м. Бунге, о. Миклашевський, в. Левицький, г. Симоненко).
- •66. Територіальна фінансова економетрія м. Яснопольського
- •67. Еволюціянеокласичнихідей у хх ст.
- •68.Виникнення та загальна характеристика неолібералізму як самостійноїсистемипоглядів на проблему державного регулюванняекономіки.
- •69. Національні особливості неоліберальних концепцій: лондонська (ф. Хайєк), фрейбурзька (в. Ойкен, л. Ерхард), паризька (м. Алле) та чиказька (м. Фрідмен) школи.
- •70. Неокласичне відродження. Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас).
- •71. Неокласичний синтез (Дж. Ґікс, ф. Модільяні, п. Самуельсон).
- •72. Розробка теорії кооперації в українській економічній думці (м. Левитський, б. Мартос, о. Мицюк, і. Витанович).
- •73. Дослідження фінансової експлуатації України радянським центром (м. Волобуєв, в. Доброгаєв, є. Гловінський, к. Кононенко, і. С. Коропецький).
- •74. Криза економічної науки в радянськийперіод, їїформування за соціальнимзамовленням.
- •75. Порівняльні економічні системи в дослідженнях в. Голубничого
- •76. Розвиток ідей фізичної економії м. Руденком.
- •77. Історико-економічні дослідження українських вчених (п. Лященко, о. Оглоблін, і. Гуржій, б. Винар, е. Лортікян, с. Злупко, і. С. Коропецький).
- •78. Загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи історико-економічних досліджень. Проблема періодизації історії економічних вчень
- •79. Історичні джерела та їх інтерпретація в історії економічної думки. Видатні дослідники історії економічних вчень
- •80. Економічні проблеми у писемних пам’ятках стародавнього Сходу.
- •81.Порівняльна характеристика економічних поглядів населення стародавнього Сходу та економічної думки античного світу.
- •82.Економічний світогляд Анахарсія, мислителя античності з Подніпров’я.
- •83. Вплив християнства на розвиток економічної думки європейського середньовіччя
- •84.Економічні питання у давньоруських писемних пам’ятках.
- •86.Теоретичні засади політики меркантилізму. Порівняльна характеристика раннього та пізнього меркантилізму.
- •87.Ідеї та політика меркантилізму в Україні. Аналіз політики Петра і з позицій теорії та практики меркантилізму.
- •88.Аналіз меркантилістами грошового обігу та розробка кількісної теорії грошей.
- •89.Трактування поняття „класична політекономія” в історико-економічній літературі. Періодизація еволюції класичної політичної економії.
- •90.Погляди фізіократів на соціально-економічну структуру суспільства. Проблема суспільного відтворення в „Економічній таблиці”
- •91. Ідеї фізіократизму в Україні – «Домоводство» в. Каразина
- •92. А.Сміт як ідеолог системи вільного під-ва та фритредерської зов. Політики . Загальна хар-ка праці «Дослідження про природу і причини багатства народів»
- •93. Вчення д. Рікардо про земельну ренту, зарплату та прибуток. Кількісна концепція грошей в дослідженнях д. Рікардо.
- •95. Економічна концепція Дж. С. Мілля
- •98. Сутність й етапи маржинальної революції.
- •100. Розробка теорії рівноваги економічної системи л.Вальрасом та а.Маршалом.
- •101.Економіко-математичні концепції а. Курно та с. Джевонса.
- •102.Класичний напрям в українській економічній думці.
- •103.Становлення та розвиток історико-етичного напряму політичної економії в Україні.
- •104.Київська наукова школа політичної економії: теоретичні засади, представники, новаторські здобутки.
- •105.Чернігівська статистична школа
- •106.Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини хіх‑початку хх ст.
- •107. Розробка теорії акціонерного підприємництва в українській економічній думці другої половини хіх‑початку хх ст.
- •108.Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки с. Подолинського.
- •109.Започаткування економетрії українським економістом п. Чомпою.
- •110.Зміст і значення „кейнсіанської революції” в політичній економії.
- •111.Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера та ф. Хаєка.
- •112.Математична школа в політичній економії (а. Курно, г. Госсен, с. Джевонс, л. Вальрас, в. Парето, є. Слуцький).
- •113.Загальна характеристика раннього інституціоналізму (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчел).
- •114.Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •115.Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. Гелбрейта
- •116.Соціально-економічний зміст теорії суспільного вибору.
- •117.Загальна характеристика неолібералізму та його методології.
- •118.Монетарна концепція м. Фрідмена. Сучасний монетаризм в економічній теорії та політиці.
- •119.Теорія «соціального ринкового господарства» в. Ойкена та історичний досвід її практичної реалізації.
- •120.Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн: «Тетчеризм» і «Рейганоміка».
- •Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас). Неокласичне відродження.
92. А.Сміт як ідеолог системи вільного під-ва та фритредерської зов. Політики . Загальна хар-ка праці «Дослідження про природу і причини багатства народів»
А. Сміт (1723—1790) видатний англійський економіст, який започаткував систематизований виклад політичної економії. 1776 року він опублікував працю «Дослідження про природу і причини багатства народів», яка здобула світової слави.Наслідуючи філософів-просвітителів, котрі за вихідний пункт своєї системи брали «соціальну людину», Сміт ставить перед собою наукове завдання її комплексного дослідження. У «Багатстві народів» він досліджує «людину економічну», однак не ізолює її від інших аспектів людського життя.Суспільство Сміт розглядає як сукупність індивідів, що наділені від природи певними властивостями, які наперед визначають їхню економічну поведінку. Головними є такі, як трудове походження життєвих благ, схильність до обміну послугами або результатами своєї праці, егоїстичні інтереси — намагання поліпшити своє становище.Трудове походження життєвих благ змушує людину жертвувати заради них «дозвіллям, свободою, спокоєм». Схильність до обміну зумовлює те, що люди через поділ праці концентрують свою діяльність на певній її формі, що підвищує її продуктивність. Керуючись егоїстичними інтересами, пошуком особистої вигоди, людина оптимізує свої зусилля, а це обертається на вигоду для всього суспільства. Розвиваючи вчення основоположників класичної політичної економії про «природний порядок», Сміт підкреслює, що за умов «природного порядку» (вільної конкуренції) складною взаємодією господарської діяльності людей керує «незрима рука», яка забезпечує загальну гармонію через «вільну гру» приватних інтересів, тобто економічне життя людей підпорядковується об’єктивним закономірностям. Ідею природного порядку Сміт поширює і на діяльність держави. Він є прихильником економічного лібералізму, «вільної гри» господарських сил, невтручання держави в економічне життя. Водночас Сміт визнає роль держави у виконанні таких функцій, як оборона країни, правосуддя, народна освіта, утримання громадських установ тощо. Сміт брав собі за мету дослідити природу і причини багатства народів. Проте його працю під такою назвою присвячено, по суті, розгляду умов зростання багатства, умов збагачення нації. Він аналізує низку економічних категорій і понять, що становлять основу цих процесів. Свій твір Сміт починає з розгляду поділу праці. Це не випадково, адже він — економіст мануфактурного періоду. На відміну від меркантилістів, які вважали, що багатство породжується обміном, і фізіократів, які пов’язували його із сільським господарством, Сміт чітко називає першоджерело багатства — працю. Вирішальний фактор зростання багатства й «загального добробуту» він убачає в поділі праці, який веде до «величезного збільшення продуктивності всіх різноманітних занять і мистецтв».