Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пром_1-45_61-103_121_125-128_131-132_136-164.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
279.44 Кб
Скачать

76. Методи ціноутворення.

Методи прямого ціноутворення можна об’єднати в групи:

  1. Виходячи з витрат фірми на виробництво та реалізацію продукції (метод простих формул; середні витрати + прибуток; згідно з маржинальними витратами; метод беззбитковості).

  2. Виходячи з попиту (на основі суб’єктивної оцінки цінності продукту; на основі цінової еластичності).

  3. З урахуванням умов конкуренції (“залежне” встановлення цін; “слідування за лідером”; ціноутворення з урахуванням реакції конкурентів; тендерне ціноутворення).

  4. В рамках товарної номенклатури (за номенклат. групою; обмеження кількості цін).

  5. За географічним принципом (зональне ціноутворення; ціноутворення відносно базового пункту; франко-ціни; ціни згідно з умовами “Інкотермс”).

  6. На основі узаконених типових умов (біржове ціноутворення; ціноутворення з урахуванням державної політики).

До методів непрямого ціноутворення належить маркетингова політика кредитування, кондицій, а також знижок.

Кредитна політика фірм – це визначення і безпосередня реалізація заходів для середньострокового кредитування відпускної ціни постачальником.

Політика кондицій – це встановлення умов платежів і поставок, тобто змісту договорів купівлі-продажу, які визначають обсяги асортименту, оплату та інші обов’язкові умови поставки продукції.

Знижки: 1) кількісні (некумулятивні та кумулятивні); 2) касові; 3) на замовлення, вартість якого перевищує якусь конкретну суму; 4) негативні; 5) функціональні; 6) торговельні; 7) сезонні; 8) фінальні; 9) залікові; 10) на вимогу важливого клієнта.

77. Маркетингова стратегія і політика розподілу промислового підприємства.

Зміст збутової діяльності визначається задачами підприємства та маркетинговою стратегією.

При розгляді маркетингу, орієнтованого на виробництво в збутовій діяльності основним є максимізація обсягів реалізації готової продукції з певними техніко-економічними характеристиками. При цьому характерним є низький рівень орієнтації на запити ринку. Основна задача збуту – реалізувати те, що вироблено.

Маркетинг, орієнтований на товар: підприємство прагне до реалізації готової продукції в певному асортименті в максимальному обсязі на тих ринках, де підприємство вже закріпилось. Для цього збутова служба вивчає кон’юнктуру ринку, безпосередньо запити споживачів. Ці фактори, ця інформація враховується при формуванні портфелю замовлень та розробці виробничих планів.

Маркетинг, орієнтований на збут: при реалізації цієї стратегії збутова служба намагається реалізувати не максимальний обсяг готової продукції, а його оптимальну величину з метою отримання максимальної економічної ефективності, мінімізації ціни споживання готової продукції. Служба збуту проводить комплексне дослідження ринку, займається плануванням асортименту, рекламою та стимулюванням збуту. Ефективне управління збутом ГП передбачає:

-вивчення та прогноз кон’юнктури ринку;

- планування та прогнозування об’єму збуту ГП підприємства; - вибір та обгрунтування каналів розподілу ГП; - обгрунтування рівня збутових запасів ГП по каналам розподілу; - проведення аналізу ефективності збутової діяльності по окремим каналам збуту та в цілому на підприємстві; - обгрунтування географічних кордонів збуту та можливості їх заміни; - планування витрат по збутовій діяльності;- облік,контроль та аналіз фактичних витрат на збут; - дослідження збутової діяльності конкурентів.