- •Сутність задачі лінійного програмування (злп).Сформулюйте і складіть моделі задач "раціонального використання ресурсів" і "раціону" в загальному вигляді.
- •Означення стандартної форми злп і характеристика умов означення на можливість їх виконання.
- •Форми запису злп (розгорнута, скорочена, матрична, векторна) і основні означення (плану, оптимального плану, опорного плану, невиродженого опорного плану).
- •Поняття методу послідовного покращення плану або симплексного методу (см). Основні етапи. Побудова початкового опорного плану.
- •Оцінка оптимальності опорного плану в см (теореми оптимальності і не оптимальності опорного плану). Ознака необмеженості цільової функції.
- •Характеристика симплексної таблиці. Чому в першій симплексній таблиці в стовпцях Aj залишуються компоненти відповідних векторів.
- •Метод штучного базису (м-метод). Теорема про зв'язок оптимальних планів початкової задачі с м-задачі.
- •Сутність двоїстості в лінійному програмуванні. Зв'язок між математичними моделями двоїстих задач. Задача раціонального використання ресурсів і двоїста задача для неї, їх економічна інтерпретація.
- •Симетричні і несиметричні пари двоїстих задач. Можливі види математичних моделей двоїстих пар задач.
- •Економічна постановка і математична модель закритої транспортної задачі (тз). Властивості планів тз.
- •Економічна постановка і математичні моделі відкритих тз. Зведення їх до закритої тз. Інтерпретація додаткових змінних.
- •Характеристика методу розв'язання тз і його порівняння із см. Методи складання початкового опорного плану. Умова, при якій план перевезень буде опорним.
- •Метод потенціалів. Ознака оптимальності опорного плану. Алгоритм знаходження системи потенціалів для виродженого і невиродженого опорних планів.
- •Оцінка оптимальності опорного плану. Побудова циклу перерозподілу поставок. Перехід до другого опорного плану. Ознака неєдності розв'язку тз.
- •Сутність балансового методу і його математичного вираження в макроекономіці. Загальна схема міжгалузевого балансу виробництва розподілу продукції (мгб). Моделі мгб.
- •Характеристика основних розділів мгб. Підсумки іі-го і ііі-го розділів. Вертикальний і горизонтальний розрізи.
- •Характеристика основних параметрів мгб (коефіцієнти прямих, опосереднених та повних витрат матеріальних ресурсів). Методи їх обчислення та економічний зміст.
- •Сутність та значення економічного прогнозування. Часові ряди та їх показники динаміки. Структурні елементи динамічного ряду.
- •Означення виробничої функції та її властивості.
- •Функція Кобба-Дугласа. Обґрунтування значень параметрів а, , , при яких функція Кобба-Дугласа буде виробничою.
- •Економічні показники, обчислювані за допомогою виробничої функції.
Сутність двоїстості в лінійному програмуванні. Зв'язок між математичними моделями двоїстих задач. Задача раціонального використання ресурсів і двоїста задача для неї, їх економічна інтерпретація.
Теория двойственности - центральная часть линейного прогр-вания. Исследование двойств-ти позволило получить важные теорит-ские (разработать эффективные методы решения ЗЛП, проанали-вать и оценить чувствительность моделей линей-го програми-ния) и практические результаты (дать эконо-кое истолкование полученного решения, раскрыть новые закономерности).На начальной стадии исследований ЗЛП обнаружили, что каждой ЗЛП соответствует другая, вполне определенная ЗЛП, т.е эти задачи взаимосвязаны: если исходной считать вторую, то ей будет соответствовать первая. Рассмотрим общий слушай задачи рационального использования ресурсов: Найти такие Xj,которые обеспечивают максимум функций, Z=c1x1+c2x2+…+cnxn(max)/
a11x1+a12x2 +..+ a1nxn< b1
a21x1+a22x2 +..+ a2nxn< b2
am1x1+am2x2 +..+ amnxn< bm
Экон-ская интерпретация этой задачи: сколько и какой продукции нужно произвести, чтобы при заданных объемах расходуемых ресурсов максим-вать прибыль. Для двойственной задачи: Пусть yi цена ед ресурса і-го вида.Найти такие у1,у2,..уm, которые придают минимум функции – f= b1y1+b2y2+..+bmym(min)
a11y1+a12y2 +..+ am1ym> C1
a12y1+a22y2 +..+ am2ym> C2
a1ny1+a2ny2 +..+ amnym> Cn
yi>0 (i=1?m)
Экон-кая интерпретация двойств-ой задачи: какими должны быть цены ед. ресурсов, чтобы при заданных объемах ресурсов(bi) и прибыль от реализации ед. продукции миним-вать общую стоимость ресурсов.
Симетричні і несиметричні пари двоїстих задач. Можливі види математичних моделей двоїстих пар задач.
Если системы основных ограничений как в исходной, так и в двойс-ой задаче, имеют вид неравенств, то такие пары наз. симметричными. При этом на переменные двойс-ой задачи накладывается условие неотриц-сти. Сущ. 2 вида матем-их моделей симметричной пары двойст-ых задач
(3) Исходная задача Двойственная задача
Z = CX(min); f = YB(max);
AX≥ B; YA ≤ С.
X ≥0. Y≥ 0.
(4) Исходная задача Двойственная задача
Z= CX (max;) f= YB(min);
AX ≤ B; YA ≥С.
X ≥0. Y ≥ 0.
Если система основных ограничений исходной задачи имеет вид уравнений, а двойс-ой задачи – вид неравенства одинакового смысла, то такую двоуст-ую пару называют несимметричной . Сущ. 2-х видов:
(1) Исходная задача Двойственная задача
Z = CX(min); f= YB (max);
AX = B; YA ≤С.
X ≥0.
(2) Исходная задача Двойственная задача
Z= CX (max); f = YB(min);
AX = B; YA ≥С.
X ≥ 0.
Зв'язок між оптимальними планами двоїстих пар задач (1-ша і 2-га теореми двоїстості). Як знайти розв'язок однієї із двоїстої пари задач при розв'язанні СМ другої задачі. Властивості двоїстих оцінок оптимального плану вихідної задачі.
Перша теорема двоїстості. Якщо одна з двоїстої пари задач має розвязок, то інша також розв’язувана, причому екстремальні значення цільових функцій однакові. Якщо цільова функція однієї із задач не обмежена на множині планів (немає розв’язків), то система обмежень іншої задачі суперечна (також немає розв’язків).
Друга теорема двоїстості. Для того, щоб плани X*=(x1*,x2*,…xn*) і Y*=(y1*,y2*,…,ym*) вихідної та двоїстої задач були оптимальними, необхідно і достатньо, щоб виконувались умови:
Компоненти оптимального плану двоїстої задачі дорівнюють відповідним оцінкам початкових базисних векторів (змінних).
Двоїсті оцінки опт. плану вихідної задачі використовуються:
1) як міра дефіцитності ресурсів. Якщо двоїста оцінка ресурсу нульова, то даний ресурс недефіцитний (після виробництва він є в надлишку); якщо ж більше 0, то відповідні ресурси дефіцитні (повністю використ-ся при виробництві).
2) як міра впливу обмежень на цільову функцію (розшивка «вузьких місць»). Для цього визнач-ся для кожного ресурсу верхні та нижні межі змін запасу, або інтервали стійкості. Інтервали стійкості відносно незмінності додатних компонент опт. плану:
3) як інструмент визначення ефективності включення тих чи інших видів продукції в опт. план вир-ва.
4) для балансування витрат та результатів (значення ц.ф. двоїстих задач співпадають).
5) як показник взаємозамінності ресурсів.