Зміст відповідей на питання державного екзамену з навчальної дисципліни «Управління педагогічною взаємодією з різними соціальними групами» (окр Спеціаліст, спеціальність «Дошкільне виховання»)

1. Загальна характеристика ступенів професійного самовизначення педагога як основа формування його управлінського стилю.

На шляху свого особистісно-професійного росту педагог проходить одну попередню та чотири основні сходинки, кожна з яких характеризується самовдосконаленням педагогічної, в тому числі й управлінської діяльності.

На попередньому ступені відбувається остаточне професійне самовизначення (бути вчителем, вихователем, чи, наприклад, отримати другу вищу освіту?). Цей етап студенти проходять, як правило, протягом навчання в освітньому закладі, оволодіваючи знаннями, формуючи професійні вміння й навички.

На основних ступенях формується індивідуальна педагогічна концепція вчителя.

Перший ступінь – сфера педагогічної взаємодії «Я і дитина», тобто ступінь педагогічного спілкування. На даному етапі свого розвитку педагог здійснює вибір: залишатися у світі міфів чи почати вироблення професійних стереотипів. Як правило, самовизначення педагога в межах даного етапу відбувається протягом перших 5-7 років роботи.

Другий ступінь – сфера педагогічної взаємодії «Я і група дітей, батьки дітей». Основна діяльність – методична. На даному етапі педагог здійснює вибір: залишатися у світі стереотипів чи орієнтуватися на формування свого власного професійного авторитету. Протягом зазначеного етапу формується методична майстерність педагога, розвивається його здатність взаємодіяти з представниками різних соціальних груп на продуктивній основі. Основами такої майстерності педагог оволодіває на практичному рівні протягом перших 10 років активної професійної діяльності.

Третій ступінь – сфера педагогічної взаємодії «Я і організація, в якій я працюю». Основна діяльність – організуюча або управлінська. На цьому ступені педагог обирає: так само працювати над власним авторитетом чи, позбуваючись авторитарності, ставати володарем житейської мудрості керівника. Етап важливий тим, що саме він є наслідком самовизначення педагога протягом перших двох етапів, коли закладаються стиль співпраці, манера спілкуватися, заохочувати й карати, вирішувати складні проблеми та незначні ситуативні завдання. Психологи стверджують, що керівник, який пройшов перед призначенням на високу посаду «школу» професійної взаємодії від початкових посад, краще орієнтується в особливостях управлінської діяльності, мобільно реагує на зміни психологічної атмосфери колективу, більш продуктивно здійснює керівництво.

Четвертий ступінь визначення «я та буття». Основна діяльність – пізнання своєї ролі та призначення в житті.

У залежності від якості та ступеня самовизначення на кожному з зазначених вище ступенів педагоги у подальшому перебувають на різних рівнях професіоналізму. В основному таких рівнів розрізняють три:

• Нижчий (орієнтаційний). Процес навчання, виховання та розвитку може здійснюватись і без науково-педагогічного осмислення, без адміністративно-педагогічного обґрунтування: кожний педагог розуміє свої елементарні обов’язки, знає свою роботу, але при цьому не звертає уваги на глибоку теоретизацію своєї професійної діяльності.

• Середній (інформативний), що характеризується поверховим засвоєнням психолого-педагогічної теорії та окремими випадками застосування її у практичній діяльності.

• Аналітичний, в рамках якої власна педагогічна діяльність піддається педагогічному аналізу. Кваліфікований самоаналіз супроводжує управлінську діяльність, контакти з дітьми, їхніми батьками, з колегами, призводить до постійного самовдосконалення.