55.Необхідність,суть та функції маркетингу.

Ма́ркетинг (англ. marketing) — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Марке́тингові фу́нкції — окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку. Орієнтуючись на принципову методологію маркетингу як ринкову концепцію управління і збуту, доцільно вирізнити чотири блоки комплексних функцій, кожний з яких містить у своїй структурі низку підфункцій:

Аналітична функція:

вивчення ринку як такого;

вивчення споживачів;

вивчення фірмової структури ринку;

вивчення товару;

аналіз внутрішнього середовища підприємства.

Виробнича функція:

організація виробництва нових товарів;

організація матеріально-технічного забезпечення;

управління якістю та конкурентоспроможністю продукції.

Збутова функція:

організація системи товароруху;

провадження цілеспрямованої товарної політики;

організація сервісу;

провадження цілеспрямованої збутової політики.

Функція управління:

планування маркетингової діяльності;

організація маркетингової діяльності;

інформаційне забезпечення;

контроль маркетингової діяльності.

56.Національна економіка як ціле.Поняття макроекономічної рівноваги.

Національна економіка – це економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємообумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами.

Сучасну національну економіку характеризують низка ознак, які можна звести у декілька груп:

- національний суверенітет;

- ресурсо-виробничі;

- господарсько-організаційні;

- товарообмінні.

В цілому національна економіка виступає як досягнутий під впливом сукупності факторів цілісний організм, який функціонує за певними законами.

Макроекономічна рівновага - це таке стану національної економіки, коли використання обмежених виробничих ресурсів для створення товарів і послуг та їх розподіл між різними членами суспільства збалансовані, тобто існує сукупна пропорційність між:

- ресурсами та їх використанням;

- факторами виробництва та результатами їх використання;

- сукупним виробництвом і сукупним споживанням;

- сукупною пропозицією та сукупним попитом;

- матеріально-речовими та фінансовими потоками.

Розрізняють часткову і повну рівновагу:

· Частковою називається рівновага на окремо взятому ринку товарів, послуг, факторів виробництва;

· Повною (загальною) рівновагою є одночасна рівновага на всіх ринках, рівновага економічної системи в цілому, або макроекономічна рівновага.

57. Сукупні доходи та сукупні витрати,необхідність їх урівноваження.

Основна макроекономічна тотожність (тотожність доходу) відбиває рівність доходів і витрат. У процесі створення валового внутрішнього продукту (ВВП) всі суб’єкти одержують доходи в тій чи іншій формі. Таким чином, сума всіх доходів має дорівнювати величині вартості всіх вироблених товарів і послуг. Нормальна умова розвитку економіки — це реалізація всіх вироблених благ, що дає можливість відшкодувати витрати й відновити процес виробництва. Для цього всі доходи мають бути витрачені. Якщо рівність доходів і витрат порушується, то економічний цикл перебуває в стадії рецесії (спаду) чи депресії (застою). У сучасних умовах вважається за можливе через вплив на сукупні витрати (сукупний попит) регулювати циклічність розвитку, знижуючи темпи спаду й зменшуючи період депресії.

Структура сукупних доходів:

1) заробітна плата;

2) рентні платежі як доходи власників обмежених ресурсів, що здаються в оренду;

3) відсоток як дохід власників грошового капіталу, наданого в кредит бізнесу;

4) прибуток як форма доходу підприємців (прибуток поділяється на дохід від власності й прибуток корпорації);

5) амортизація — особливий вид доходу підприємства, що формується як відрахування на купівлю інвестиційних товарів для заміни зношеного устаткування;

6) непрямі податки, які можна розглядати як «незароблений» прибуток держави (до непрямих податків належать: податок на додану вартість — ПДВ, акцизний збір, мито).

Сукупні витрати включають:

1) витрати споживача (C);

2) інвестиційні витрати бізнесу (I);

3) державні витрати на товари і послуги (G);

4) чистий експорт (Х) як різниця між експортом та імпортом.

Умова рівності доходів і витрат виявляється в тім, що ВВП — основний показник економічного розвитку країни може розраховуватися методом витрат і методом доходів. Для аналізу макроекономічної рівноваги важливо, що сукупність усіх витрат являє собою сукупний попит. Класична теорія передбачає можливість автоматичного встановлення рівноваги між доходами й витратами через зміну цін, зарплати, ренти, відсотка — через дію законів попиту та пропозиції.