Пднм 35. Назвіть основні ознаки класно-урочної системи навчання

Класно-урочна система використовується в багатьох країнах (зокрема, в Україні), має багато позитивних особливостей: ґрунтується на закономірностях процесу засвоєння навчального матеріалу, передбачає засвоєння нового матеріалу в невеликих обсягах, планомірно і послідовно, з чергуванням різних видів розумової та фізичної діяльності. Вона забезпечує єдність системи навчання в масштабі всієї країни, що полегшує планування і складання програм з навчальних предметів. її використання полегшує виховання в учнів почуття колективізму, дає змогу використовувати фронтальні форми роботи з усім класом.

Має вона й серйозні недоліки, оскільки орієнтована у процесі навчання на середнього учня, допускає необхідність залишати учнів на повторний курс, якщо вони не засвоїли один чи два предмети. Не дає їм можливості на індивідуальний підхід до учнів, достроково освоїти програму.

Класно-урочна система має в школах України такі організаційні ознаки:

— навчальний рік у загальноосвітньому навчальному закладі починається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року;

— тривалість навчального року обумовлюється виконанням навчальних програм з усіх предметів, але не може бути меншою 175 робочих днів у загальноосвітньому навчальному закладі І ступеня (1—3(4) класи) та 190 робочих днів — II—III ступенів (5—11 (12) класи);

— комплектування класів відбувається в межах одного віку та чисельності, визначених Положенням про загальноосвітній навчальний заклад (не більше 30 учнів);

— навчально-виховний процес здійснюється за різними формами: урок, лекція, лабораторно-практичне та семінарське заняття, диспут, навчально-виробнича екскурсія тощо;

— відвідування уроків школярами є обов'язковим;

— навчальний рік поділяється на чверті, півріччя, семестри, триместри, між якими є канікули різної тривалості. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою ЗО календарних днів.

Нині серед різноманітних організаційних форм навчання, використовуваних у загальноосвітній школі (урок, екскурсія, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, факультатив, домашня самостійна робота, екзамен, залік, консультація, інструктаж), урок є основним.

Пднм 36. Порівняйте такі форми організації навчання, як: Даль тон-план та план Трампа, або класно-урочну та Белл-ланкастерська система

Дальтон-план. На початку XX ст. у СІЛА, Англії та деяких інших країнах Заходу виникли системи індивідуалізованого навчання, що мали готувати активних, ініціативних, енергійних функціонерів. З цих систем навчання найбільшого поширення набув дальтон-план, вперше застосований у 1903 р. в американському місті Дальтоні (штат Масачусетс) учителькою Оленою Паркхерст. Ця система ґрунтується на забезпеченні кожного учня можливістю працювати індивідуально, згідно зі своїм темпом. Загального плану (розкладу) занять не було, колективна робота проводилась протягом години, решту часу учні вивчали матеріал індивідуально, звітуючи про виконання кожної теми перед учителем відповідного предмета.

За відсутності уроків, навчальні класи перетворювались на предметні “лабораторії”, кожен учень працював самостійно, виконував тижневі, місячні завдання (“підряди”) відповідно до своїх індивідуальних можливостей, а вчителі консультували і контролювали їх. Елементи цієї системи застосувуються у заочному навчанні.

лан Трампа. У XX ст. у США виникла форма навчання “план Трампа”, розрахована на максимальну індивідуалізацію навчального процесу на основі використання технічних засобів, поєднання індивідуального навчання з колективною роботою учнів. На думку її автора — американського педагога Д. Ллойда Трампа, у процесі навчання потрібно поєднувати масову, групову та індивідуальну його форми. Для цього 40% навчального часу учні проводять у великих групах (100—150 осіб), де читаються лекції з використанням різних технічних засобів; 20% — у малих групах (10—15 осіб), де обговорюють лекційний матеріал, поглиблено вивчають окремі розділи, відпрацювують уміння та навички, 40% — працюють індивідуально з використанням додаткової літератури та комп'ютерної техніки.

МВЕ. 87. Розкрийте суттєві особливості класифікації ігрових методів навчання та охарактеризуйте основін види дидактичних ігор в економічному навчанні. наведіть приклади ігрових методик в процесі викладання.

Ігрові методи відносяться до методів активного навчання. Відповідно до їх визначення вони мають чотири ознаки: вимушена активність студентів, зіставлення часу активності студентів і викладача, самостійна творча розробка розв’язку студентами, постійна взаємодія студента і викладача за допомогою прямих і опосередкованих зв’язків.

Ігрові методи відносяться до імітаційних методів активного навчання. Ознаки імітаційних методів: взаємодія студентів в умовах поєднання навчання з виробництвом, наявність і розподіл ролей (одна з основних ознак ігрових методів).

Види ігрових методів навчання:

1. Атестаційні

2. Дидактичні

3. Ділові

4. Імітаційні

5. Інноваційні

6. дослідницькі

7. Операційні

8. Організаційно-діяльнісні

9. Організаційні

10. Проблемно-орієнтовані

11. Профорієнтовані

12. Рольові

13. Ситуаційно-рольові

14. Творчі

15. Управлінські

16. Навчальні

Дидактичні ігри в навчальному процесі вищих навчальних закладів використовуються як метод активного навчання, вони дають змогу формувати знання, професійні уміння, уміння самостійної роботи у студентів шляхом залучення їх до інтенсивної діяльності. Це нове явище, хоча має історію, яка сягає у далеке минуле, зокрема у ігри Давнього Єгипту. Попередником ділових ігор можна вважати військові ігри ХІІ століття, німецькі військові ігри ХІХ століття.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу, згідно з якою виокремлюють:

1. Ігри з предметами.

2. Настільно-друковані ігри.

3. Словесні ігри.

Класифікація ігор за матеріалом

1) ігри-подорожі.

2) ігри-доручення.

3) ігри-припущення

4) ігри-загадки.

5) ігри-бесіди.

Приклад

У діловій грі студенти, які вивчають економічний аналіз, імітуючи діяльність сільського споживчого товариства (ССТ) за ігровою моделлю, вирішують завдання аналізу основних показників фінансово-господарської діяльності підприємств ССТ, розробки заходів, які спрямовані на покращання цих показників та їх економічне обґрунтування. Для ділової гри розроблені функції учасників, система стимулювання.

Алгоритм проведення ділової гри складається з трьох етапів. Перший - підготовчий. Всі учасники гри знайомляться зі структурою і змістом, цілями і завданнями гри, системою стимулювання, отримують інструктивну та методичну літературу, розподіляють ролі. Другий етап - це самостійна робота студентів в ігрових групах. Етап складається з чотирьох ігрових циклів. Перший ігровий цикл представляє ситуацію “Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств ССТ”, для якої слід виконати ряд завдань: зібрати і систематизувати інформацію, яка необхідна для аналізу; проаналізувати показники; розрахувати вплив на них певних чинників. Другий ігровий цикл передбачає вирішення проблемної ситуації (Пошук шляхів стабілізації роботи підприємств ССТ в умовах ринкових відносин). На підставі отриманих результатів розрахунків (перший ігровий цикл) в кожному підрозділі розробляються й економічно обґрунтовуються заходи, спрямовані на покращання показників фінансово-господарської діяльності підприємств ССТ. Третій ігровий цикл - це міжгрупова дискусія. Проводиться виробнича нарада ССТ, де виступають учасники гри зі своїми висновками та пропозиціями, доповідають свій варіант вирішення аспектів проблеми, що розглядається.

Після представлення заходів кожним старшим бухгалтером та старшим економістом члени команд-суперників мають висловити свою думку з приводу їх обґрунтування, погодитись або не погодитись з його доцільністю, правильністю. При потребі доповідач може звернутися по допомогу до фахівців своєї ігрової групи, якщо для обґрунтування спірного заходу необхідні додаткові аргументи. Як показали наші дослідження, під час дискусії студенти набувають досвіду соціального й емоційно-морального спілкування, активної співпраці, вміння зрозуміти інші погляди, розвивають критичність, здатність оцінювати себе та інших. Після встановлення значущості заходів ухвалюється постанова виробничої наради ССТ.

В четвертому ігровому циклі підводяться підсумки роботи кожної ігрової групи.

Третій етап – заключний. Керівник гри аналізує роботу команд на всіх етапах, звертає увагу на вдалі рішення, допущені помилки. Визначаються переможці. Проводиться анкетування учасників для подальшого вдосконалення методики ігрових занять, їх проведення та для того, щоб створити певне уявлення про їх ефективність. Аналіз анкет показує, що ігри вчать застосовувати отримані теоретичні знання на практиці, розвивають творчі здібності, виховують почуття колективізму, посилюють інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі спеціальності. Анкетування дає дуже багатий матеріал для подальшого вдосконалення методики ігрових занять і розуміння психології студентів.