- •1.Індівідуально-типологічні особливості особистості. Дати їх характеристику
- •2.Поняття про учіння, научіння та навчаня.
- •3.Психологія навчання: предмет, задачі та змістовні характеристики
- •4.Проблеми психології вікового розвитку.
- •5.Психологія виховання та перевиховання підлітків.
- •6.Психологія виховного впливу на старшокласників
- •7.Розвиток, формування та становлення особистості
- •8.Психологія педагогічних здібностей
- •9.Поняття особистості. Теорії особистості
- •10.Фактори, що впливають на психічний розвиток підлітка
- •11.Методи дослідження у віковій, педагогічній та соціальній психології
- •12.Поняття соціальної групи. Психологія колективу
- •13.Підлітковий вік називають "важким".
- •14.Єдність процесів розвитку, виховання та навчання
- •15.Психологія педагогічної оцінки як складової частини взаємодії в системі "учитель-учень"
- •16.Психічний розвиток дошкільника як основа розуміння вчителем онтогенезу психіки та свідомості дитини
- •17.Здібності, інтереси та обдарованість школярів
- •18.Феномен лідерства та керівництва у соціальній групі
- •19.Світогляд, ідеали, перспективи, цінності та професійна орієнтація старшокласників
- •20.Психологія навчальної діяльності. Теорія поетапного формування розумових дій п.Гальперіна.Учіння як провідна діяльність молодшого школяра
- •21.Загальна характеристика психічного розвитку дитини раннього віку.Формування способів дій та оволодіння предметною діяльністю.Криза трьох років
- •22.Загальна характеристикапсихології молодшого школяра. Труднощі засвоєння наукових понять
- •23.Новоутворення особистості молодшого школяра. Роль педагога у формуванні особистості дитини 7-10 років, її соціфльного статусу в класному колективі
- •24.Особистість учителя: традиційний та інноваційний підхід психологічних досліджень у цьому напрямку
- •25.Спілкування учнів середніх класів. Конфлікти у підлітковому віці.
- •26.Спілкування учнів та його своєрідність у віковому аспекті
- •27.Вікова періодизація як психолого-педагогічна проблема
- •28.Соціальна психологія
- •29.Психіка та свідомість
- •30.Особливості, функції педагогічного спілкування
- •31.Проаналізуйте план роботи класного керівника
- •32.Методика застосування народної педагогіки у виховному процесі
- •33.Проаналізуйте досвід роботи вчителя-словесника щодо впровадження діалогічних форм роботи на уроці
- •34.Методика дослідження особистості учня
- •35.Наведіть приклади організації творчої діяльності учнів на уроках з вашої спеціальності
- •36.Визначте умови, що сприяють підвищенню авторитета педагога серед батьків та учнів
- •37.Визначте основні етапи педагогічного спілкування
- •38.Охарактеризуйте діяльність вчителя-предметника сучасної загальноосвітньої школи.
- •39.Предмет психології
- •40.Діяльність людини. Види діяльності. Структура діяльності
- •42.Увага. Теорії уваги. Види уваги. Функції та властивості уваги
- •43.Чуттєвий ступінь пізнання.Відчуття, його види.Закономірності відчуттів
- •44.Сприймання. Властивості сприймання.Види сприймання
- •45.Пам'ять.Теорії пам'яті. Види. Індивідупльні характеристики пам'яті
- •46.Процеси пам'яті та їх характеристика
- •47. Мислення
- •48.Уява
- •49.Мова та мовлення
- •50.Емоції та почуття
- •51.Воля
- •52.Вольова регуляція поведінки людини
- •53.Темперамент
- •54.Типи темпераменту
- •55.Характер
- •56.Здібності
- •57.Предмет педагогічної психології,її методи та структура.
40.Діяльність людини. Види діяльності. Структура діяльності
Діяльність - це активна взаємодія людини з середовищем, в якій він досягає свідомо поставленої мети, що виникла в результаті появи у нього певної потреби. Головна відмінна риса діяльності - мета - як регулятором активності. Тому треба розрізняти мету як об'єктивне (об'єктивний результат) і як суб'єктивне психічне (передбачуване) явище. Цілі, які у своїй діяльності ставить людина, можуть бути віддаленими і близькими.
СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Кожна конкретна діяльність має свою індивідуальну структуру, уточнюючу загальну структуру, притаманну будь-якої діяльності. У останню входять: загальна мета діяльності, її мотиви (як спонукання), окремі дії, і, в тому числі, навички (способи досягнення спільної мети), і психічні акти у них включені, і результати діяльності. Мета - це уявний результат діяльності (тобто те, заради чого діє людина), а мотив - це спонукальна сила дії (тобто те, чому діє людина).
Дія - це відносно закінчений елемент діяльності, в процесі якої досягається конкретна, не розкладається на більш прості, усвідомлена мета. Дія має подібну діяльності психологічну структуру: мета - мотив - спосіб - результат. У залежності від психічних актів, що домінують у способах дій, розрізняють дії: сенсорні, моторні, вольові, розумові. Останні два об'єднують терміном «розумові дії».
Сенсорні дії - це дії по сприйняттю об'єкта, наприклад, визначення розміру предмета, його розташування і переміщення в просторі, його стану. До числа сенсорних дій входить і оцінка настрою людини по його міміці. Моторні дії - це дії, спрямовані на зміну положення об'єкта в просторі шляхом його безпосереднього переміщення (руками, ногами) або безпосередньо з використанням знарядь праці (перемикання швидкості при управлінні автомобілем).
Важливо зазначити, що виконання предметного дії полягає у здійсненні певної системи рухів, яка залежить від мети дії, властивостей предмета, на який це дія спрямована, і умов дії.
Мета дій, здавалося б, однакова в цих прикладах, але об'єкти дій різні. Різниця об'єктів обумовлює різну структуру та м'язової діяльності. У діяльності людини нерозривно пов'язані її зовнішня (фізична) і внутрішня (психічна) сторони.
Важливу роль виконують два види процесів: інтеріоризації та екстеріоризації. Інтеріоризація - процес переходу від зовнішнього, матеріального дії до внутрішнього, ідеальному дії. Завдяки інтеріоризації, психіка людини набуває здатність оперувати образами предметів, які в даний момент відсутні в його полі зору. Важливим знаряддям цього переходу служить слово, а засобом переходу - мовне дію. Слово виділяє та закріплює в собі суттєві властивості речей і способи оперування інформацією, вироблені практикою людства.
Екстеріоризація - процес перетворення внутрішнього психічного дії у зовнішню дію. Процеси інтеріоризації та екстеріоризації нерозривно пов'язані в діяльності, оскільки взаємопов'язані зовнішня (фізична) і внутрішня (психічна) сторони її. Аналіз цих процесів має виняткове значення в ході професійного навчання, а також, при розвитку конструктивно-технічної творчої діяльності.
Оскільки діяльність є процесом, то в ній, як і в усякому процесі, можна виділити певні етапи:
• постановка мети (ясна усвідомленням конкретної задачі);
• планування робіт (включає визначення послідовності дій, вибір для кожної дії відповідних засобів, способів, визначення критеріїв виконання дій і форм контролю);
• виконання, здійснення діяльності, що супроводжується поточним контролем і перебудовою діяльності у разі необхідності;
• перевірка результатів діяльності, виправлення помилок, якщо вони були, зіставлення отриманих результатів із запланованими, підведення підсумків роботи та її оцінка.
Види: спілкування, гра, навчання, вміння, знання, навички.