1. Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці.

Фінансовий ринок – система економічних і правових відносин пов’язаних з купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів.

Функціонування ринку неможливе без роботи фінансової системи, що забезпечує його нормальне існування і розвиток. Фінансовий ринок є важливим каналом фінансування економіки, фундаментом фінансової системи, що надає їй стабільності й усталеності.

Для нормального функціонування економіки постійно необ­хідна мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між її сферами і секторами. Мобілізація та розміщення цих ресурсів можуть бути виконані за допомогою бюджету, що мобілізує ресурси через податки і розміщує їх відповідно до потреб уряду; фінансового ринку, що мобілізує заощадження на добровільних засадах і надає позички чи інвестиції, реагуючи на ринкову ситуацію.

Фінансовий ринок є похідною трансформаційних процесів і повинен бути створений відповідно до таких критеріїв, як відкри­тість, справедливість і необоротність.

На фінансовому ринку формуються взаємо­відношення заощаджень та інвестицій, де для залучання заощад­жень вкладника необхідно запропонувати прибуток, що мінімаль­но компенсуватиме втрати від інфляції. Інакше заощадження будуть переведені у товарну форму.

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акуму­лювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, у свою чергу, значною мірою зумовлений ефективністю переливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба в капіталі.

2. Регулювання фінансового ринку.

Поняття та типи фінансової політики

Фінансова політика - це комплекс державних заходів, що забезпечують ефективне функціонування фінансів і фінансової системи.

Фінансова політика охоплює широкий комплекс заходів:

- розробку загальної концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілей і головних завдань;

- створення адекватного фінансового механізму;

- управління фінансовою діяльністю держави та суб’єктів господарювання.

Фінансовий механізм - це сукупність форм і методів, за допомогою яких забезпечується здійснен­ня розподілу, перерозподілу, контролю фінансів; створення, мобілізація і використання децентралізованих і централізованих грошових доходів, фондів і резервів.

До структури фінансового механізму входять п'ять взаємозалежних елементів:• фінансові методи;• фінансові важелі;• правове забезпечення;• нормативне забезпечення;• інформаційне забезпечення.

Фінансові методи - це способи впливу фінансових відносин на господарський процес. Фінансовий важіль є прийомом дії фінансового методу.

До правового забезпечення входять законодавчі акти, постанови, накази та інші правові доку­мент органів управління. Нормативне забезпечення функціо­нування фінансового механізму становлять інструкції, нормативи, норми, тарифні ставки, методичні вказівки і роз'яснення.

Управління фінансами в умовах ринкової економіки

Управління містить у собі ряд функціональних елементів: прогнозування, планування, оперативне управління, регулювання і контроль. Усі ці елементи забезпечують проведення фінансової політики в поточній діяльності державних органів, юридичних осіб і громадян.

Об'єктами управління є:- грошовий обіг як рух суспільних фондів у грошовій формі в процесі відтворення;- кругообіг капіталу, що охоплює його авансування, використання у виробництві, реалізацію виготовленого товару і повернення капіталу до вихідної форми;- фінансові ресурси і їхні джерела у вигляді грошових фондів, що використовуються для забезпечення безперебійного функціонування і розвитку виробництва, соціально-культурної сфери;- фінансові відносини, які виникають між підприємствами і державними установами, а також відносини міме торговими, комерційними й іншими структурами.

Управління фінансами на рівні держави здійснюється системами зако­нодавчої і виконавчої влади. В Україні це Верховна Рада, Президент і Кабінет Міністрів України. Безпосередньо оперативне управління фінансами покладене на Міністерство фінансів і підзвітні йому регіональні та місцеві органи. Найвищий орган законодавчої влади - Верховна Рада затверджує державний бюджет і регулює найважливіші відносини у фінансовій діяльності. Це здійснюється через прийняття законів із фінансових питань.

Кабінет Міністрів України формує і здійснює фінансову та грошово-кредитну політику, розробляє і подає Президенту України проект державного бюджету, організовує його виконання, приймає рішення про випуск державних внутрішніх позик, здійснює грошову емісію.