37.Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів передбачено одноіменний рахунок 22.

Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству (рис. 5.3).

До малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) належать предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості; предмети які за своєю вартістю не належать до основних засобів незалежно від термінів служби.

Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) повинна повністю грунтуватись на Положенні (стандарті) 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат: • суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; • суми ввізного мита; • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству; • транспортно-заготівельні витрати

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) — справедлива вартість, узгоджена сторонами.

Відповідно до Плану рахунків облік малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання більше одного року ведеться у складі необоротних активів на рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», їх вартість погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного строку корисного використання таких предметів.

У практиці обліку підприємств найбільш поширеним є метод рівномірного нарахування зносу по малоцінних необоротних матеріальних активах, виходячи з корисного строку їх використання. Для зручності знос нараховують не по кожному об'єкту, а по групі однорідних за призначенням і строком служби предметів.

38.Інвентаризація запасів та відображення в обліку її результатів.

Підприємства зобов’язані провадити інвентаризацію залишків матеріалів не рідше як один раз на рік, за станом на 31 грудня. Позачергова інвентаризація провадиться в разі зміни матеріально відповідальних осіб. Перед складанням річного звіту залишки матеріальних цінностей мають бути перевірені протягом IV кварталу.

Для проведення інвентаризації призначають робочу комісію у складі не менш як трьох чоловік.

Наявність цінностей визначається обов’язковим підрахуванням, зважуванням, обмірюванням залежно від одиниць вимірювання.

Дані інвентаризації фіксуються в описах або актах. Описи складаються окремо: за місцями зберігання як належні, так і не належні підприємству, придатні і непридатні, зіпсовані, нестандартні тощо.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів.

Результати інвентаризації регулюються таким чином: за результатами пересортиці проводиться залік нестач надлишками; втрати цінностей у межах встановлених норм відносяться на витрати; за уточненими даними відображаються у системі рахунків відхилення, які спричинені випадковими обставинами;

Облік нестач і втрат цінностей, виявлений при інвентаризації, ведуть на рахунку. На основі порівняльної відомості роблять такі записи:

на суму пересортиці:

Дебет відповідного рахунка «Обліку запасів»

Кредит відповідного рахунка «Обліку запасів»;

на загальну суму нестач, псування цінностей:

Дебет рахунка «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

Кредит відповідного рахунка «Обліку запасів»;

на нестачі в межах норм природних втрат:

Дебет рахунка «Нестачі та витрати від псування цінностей»

Кредит рахунка «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

на нестачі понад норми природних втрат, а також від псування при зберіганні, що підлягають утриманню з винних осіб:

Дебет рахунка «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків»

Кредит рахунка «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Розмір заподіяних втрат утримується з винних з розрахунку вартості втрачених цінностей;

кінцева сума надлишків:

Дебет відповідного рахунка «Обліку запасів»

Кредит рахунка «Інші доходи від операційної діяльності».