- •Тема 1. Теоретичні аспекти сучасної екології
- •Тема 2. Правове регулювання екологічних відносин
- •Тема 3. Вплив життєдіяльності людини на довкілля та охорона навколишнього середовища в органах Державної прикордонної служби України
- •Тема 4. Ноосфера. Від зародження концепції до стратегії гармонійного розвитку. Організаційні аспекти діяльності органів дпсу щодо охорони навколишнього середовища
- •Зміст теми
- •1.1. Основні визначення, поняття, закони і принципи
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •1.2. Методологічні особливості сучасної екології
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •1.3. Екологічний стан на україні
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •1.4. Характеристика біосфери
- •Маса головних резервуарів біосфери наведені у табл. 6.
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •1.5. Популяції
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •1.6. Екосистеми
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •Тема 2. Правове регулювання екологічних відносин Зміст теми
- •2.1. Поняття, предмет, принципи та джерела екологічного права
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •2.2. Суб’єкти екологічних правовідносин
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •2.3. Класифікація об’єктів екологічних правовідносин
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •2.4. Право власності на об’єкти навколишнього природного середовища та порядок надання їх в користування
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •2.5. Поняття та основні вимоги щодо охорони довкілля
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •2.6. Види юридичної відповідальності за вчинення екологічних правопорушень
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •2.7. Екологічна політика україни
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •2.8. Експертиза екологічно-небезпечних видів діяльності та об’єктів
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •Тема 3. Вплив життєдіяльності людини на довкілля та охорона навколишнього середовища в органах державної прикордонної служби україни Зміст теми
- •3.1. Техногенний вплив на атмосферу та гідросферу
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •3.2. Проблеми відходів людської діяльності
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •3.3. Агроекосистеми. Причини втрат ґрунтів
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •3.4. Розподіл ґрунтів в світі. Основні забруднювачі ґрунтів. Рекультивація земель
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •3.5. Організація охорони навколишнього природного середовища в органах державної прикордонної служби україни
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •Тема 4. Ноосфера. Від зародження концепції до стратегії гармонійного розвитку. Організаційні аспекти діяльності органів дпсу щодо охорони навколишнього середовища Зміст теми
- •4.1. Витоки ноосферної ідеї. Сучасні підходи до ідеї ноосфери
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •4.2. Проблеми гармонійного розвитку україни
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •4.3. Екологоекономічні основи природокористування
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •4.4. Організаційні аспекти роботи органів дпсу щодо охорони навколишнього середовища
- •Питання та завдання для самоперевірки, повторення
- •Словник екологічних термінів
- •Вимоги основних природоохоронних законів україни та керівних документів (витяги)
- •Список використаної літератури
Питання та завдання для самоперевірки, повторення
Які причини поглиблення екологічної кризи в Україні?
Назвіть позитивні фактори, що впливають на екологічну ситуацію в нашій державі.
Які основні складові національного потенціалу для переходу держави до еколого-збалансованого розвитку?
Які стратегічні пріоритети збалансованого розвитку країни в економічній, соціальній та екологічній сферах?
Сформулюйте критерії і принципи еколого-збалансованого розвитку.
Назвіть основні сфери екологізації життєдіяльності.
2.8. Експертиза екологічно-небезпечних видів діяльності та об’єктів
З метою попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров'я людей, а також оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах проводиться екологічна експертиза. її проведення встановлює відповідність чи не відповідність антропогенної діяльності екологічним вимогам і можливість або неможливість реалізації об'єкту, що в подальшому може вплинути на навколишнє природне середовище. Засади проведення екологічної експертизи, її суб'єкти та об'єкти, принципи її здійснення передбачені в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Законі України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р.
Завдання екологічної експертизи:
визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;
встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;
оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;
оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Види екологічної експертизи:
за підставою проведення (первинні, вторинні);
за формою проведення (державна, міжнародна, громадська, спеціалізована);
за об’єктом проведення (продукція, екологічні ситуації, матеріали та речовини, нова техніка та технології, діючи об’єкти та комплекси, проекти нормативно-правових актів);
за порядком проведення (попередні, основні, додаткові).
Проведення екологічної експертизи базується на принципах законності, обов'язковості, обґрунтованості, екологічної безпеки, гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища тощо. Важливим принципом також є участь громадськості в проведенні екологічної експертизи та врахування її думки. У законодавстві передбачено такі форми реалізації цього принципу:
проведення публічних слухань або відкритих засідань;
виступи у засобах масової інформації;
подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій;
включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації, що дає можливість оскарженню громадськістю висновків такої експертизи.
Усі екологічні експертизи мають спільну мету, вони можуть проводитися одночасно, проте порядок їх проведення та реалізація їх висновків є різними. Найбільш чітко у законодавстві визначено правове регулювання державної та громадської екологічної експертизи, що дозволяє провести їх розмежування. Відмінності між державною та громадською екологічними експертизами лежать у площині обов'язковості їх проведення, обов'язковості виконання їх висновків і джерелах фінансування.
Державна екологічна експертиза обов'язково проводиться для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554. У законодавстві чітко визначені об'єкти, що підлягають державній екологічній експертизі. До таких об'єктів належать, наприклад, державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства; проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови; інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств.
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади. Громадська екологічна експертиза – тимчасовими або постійними еколого-експертними колективами, громадськими організаціями чи іншими громадськими формуваннями.
Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником. Якщо експертиза проводиться щодо об'єктів, які реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, то вона фінансується за рахунок державного бюджету. Аналогічно державна екологічна експертиза фінансується за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також відповідних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, якщо вона проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, уряду Автономної Республіки Крим, місцевих рад чи їх виконавчих комітетів. Громадська екологічна експертиза фінансується за рахунок коштів об'єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Висновки державної екологічної експертизи мають обов'язкове юридичне значення. Тому суб'єкти екологічної експертизи зобов'язані їх виконувати. Висновки ж громадської екологічної експертизи носять рекомендаційний характер. Тому вони можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи. Для доведення до відома зацікавлених осіб громадськість може висвітлювати висновки у засобах масової інформації, надсилати відповідним радам, органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи, іншим органам та особам і замовникам об'єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася.
Екологічні експертизи можуть містити наступні висновки:
схвалення – проект відповідає екологічним вимогам і може реалізуватися;
повернення па доопрацювання – проект не повністю відповідає екологічним вимогам і потребує доопрацювання;
відхилення – проект суперечить екологічним вимогам і не може бути реалізований.
Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється. Висновки екологічної експертизи та рішення, прийняті на їх основі, можуть бути оскаржені та скасовані.
Резюме
Екологічна експертиза в Україні – це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.
3 метою попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров'я людей, а також: оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах проводиться екологічна експертиза.
Висновки державної екологічної експертизи мають обов'язкове юридичне значення.