Тема: хроматографічний аналіз

Хроматографія – фізико-хімічний метод, основний принцип якого полягає у розділенні речовини.

Перевагою хроматографічного методу є те, що при його використанні речовини, як правило, хімічно не змінюються, метод придатний для розділення газоподібних та рідких речовин, сумішей речовин, близьких за хімічним складом і будовою.

Основні критерії та види хроматографії наведено у таблиці.

Будь-яка хроматографічна система базується на розподілі компонентів між двома фазами, з яких одна нерухома з великою поверхнею, а друга рухома переміщується відносно першої. В якості нерухомої фази використовується тверда речовина або рідина, що наноситься на твердій носій. Компоненти, що розділяються, разом з рухомою фазою, проходять крізь нерухому. Розділення речовин пов’язане з сорбційно-десорбційним процесом.

№	Критерії	Види методу	Варіанти методу
1	За принципом фракціонування та фізико-хімічної взаємодії адсорбенту та речовин	Адсорбційна	На колонці
			Тонкошарова
		Розподільна (адсорбційна)	Газорідинна
			На папері
			В тонкому шарі
			Гель-проникаюча
		Іонообмінна	На колонці
			На папері
		Проникаюча	Гель-фільтрація
			Гель-фільтрація в тонкому шарі
		Афінна	На колонці
2	За природою та розташуванням нерухомої фази	На папері
		На колонці
		На плівці
		В тонкому шарі
		В товстому шарі
3	В залежності від агрегатного стану фаз	Рідинна
		Газова
		газорідинна
4	За способом елюції	Проявна	На колонці
		Фронтальна	На колонці
		Витискувальна	На колонці
5	За розміщенням	На колонці
		Площинна	На папері
			В тонкому шарі
6	За напрямком руху елюенту	Низхідна
		Висхідна

Хроматографія на папері.

В розподільній хроматографії на папері, як носій використовується спеціальний хроматографічний папір, який здатний утримувати в порах велику кількість нерухомої рідкої фази і не спроможний адсорбувати речовини, що аналізуються. Стаціонарною фазою служить вода (іноді буферні розчини), адсорбована або з’єднана на поверхні паперу; рухомою – звичайно органічний розчинник (бутанол, фенол, ацетон). У більшості випадків використовується не один розчинник, а певна система розчинників. Швидкість руху розчинених речовин у рухомій фазі різна і залежить від адсорбційних властивостей хроматографічного паперу, природи розчинника, молекулярної природи речовин. Нанесені на папір компоненти, що аналізуються, переходять у рухому фазу і внаслідок капілярності паперу переміщуються з різними швидкостями відповідно до коефіцієнту розподілення кожного з них. Чим більше розчинність компонента в органічному розчиннику, тим швидше (ближче до фронту розчинника) він буде перемішуватися, або чим більша його розчинність у воді, тим більше він буде утримуватися вологою, і тим повільніше буде рухатися.

Переміщення компоненту, що хроматографується, і визначають за величиною коефіцієнта R_f.

Рис. Схематичне зображення розділення речовин методом хроматографії на папері.

За способом аналізу хроматографія на папері поділяється на одномірну (висхідну і низхідну), двомірну та радіальну. Низхідна хроматографія потребує менше часу на її проведення, дозволяє кількісно розділити речовини з невеликими значеннями R_f.

Плями на паперових хроматограмах виявляють різними способами – за кольором, флуоресценцією, за допомогою специфічних реакції, які відбуваються після обприскування паперу спеціальними реагентами. Ідентифікують плями шляхом порівняння їх зі зразками з відомими значеннями R_f або після елюювання. Елюювання звичайно проходить кількісно і зводиться до вирізування з паперу зон, які містять плями, з наступним промиванням його відповідним розчинником.