- •1.Предмет і завдання курсу.
- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3.Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція
- •4.Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •5.Культура кіммерійців, скіфів та сарматів на території України: періодизація, пам’ятки, особливості світогляду.
- •6.Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7.Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
- •8 Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
- •9.Християнство: особливості прийняття, вплив на розвиток культури України
- •10.Київська Русь: освіта та наукові знання.
- •11.Київська Русь: писемність і літературна традиція.
- •12.Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •13.Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15.Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •16. Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •17. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVII ст.
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •20. Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31.Особливості українського національно-культурного відродження (кінець хvііі – перша пол.Хіх ст.).
- •34.Іван Котляревський – засновник нової української літератури.
- •35.Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •36.Українська література другої пол. Хіх – поч. Хх ст
- •39.Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди
- •40.Галичина – “український п’ємонт”. Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину у другій половині хіх ст.
- •41.Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •42.Модерністська течія в українській культурі на межі хіх – хх ст.
- •43.Українська культура в роки Першої світової війни.
- •44. Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.
- •46. Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр.
- •47.Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48.Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні. “Розстріляне Відродження”.
- •Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
- •Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
6.Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
Перші давні греки з'явилися на землях Північного Причорномор'я в другій половині VІІ ст. до н. е. Прибули вони з іонійського міста Мілета.
Ольвія — одна з колоній Мілета, заснована в VI в. до н.е. на березі Бузького лиману, була крупним торговим містом, що забезпечувало Грецію хлібом. Розкопки відкрили кріпосну стіну, розвалини будинків і храмів, ремісничі квартали, гончарні майстерні, виноробні, пекарні.
В Ольвії знайдені пам'ятники грецької писемності у вигляді надгробних і присвятних текстів, витвору мистецтва, ольвииские бронзові монети і т.д.
Мистецтву Античних міст Північного Причорномор’я властиві багато рис, характерних для всієї художньої культури античного миру. Міста мали регулярне планування в культових і суспільства, спорудах застосовувався ордер, був поширений тип житлового будинку з перистилем. З Греції в Античні міста Північного Причорномор’я широко ввозилися різноманітні художні вироби — скульптура, дрібна пластика, геми, прикрашені розписом вази. В той же час мистецтво, що створювалося в Античних містах Північного Причорномор’я, відзначено ознаками місцевої своєрідності. В ньому знайшли віддзеркалення життя навколишніх народів (скіфів, синдов, меотов і ін.), їх релігійні уявлення і ритуали (золотий гребінь з кургану Солоха, 4 в. до н. э., з рельєфом, що зображає скіфів в бою; электровый судина з Куль-Оби, 4 в. дон. э., з рельєфами на теми скіфського побуту).
))))На відміну від метрополії, про рівень наукових і науково-технічних знань в колоніях Північного Причорномор’я ми маємо лише опосередковані відомості. Можна лише припустити, що всі наукові досягнення античного світу були відомі в колоніях і широко застосовувались на практиці. Про це свідчить, насамперед, високий рівень інженерно-будівельного мистецтва, застосування оригінальних засобів та матеріалів. Використання великих ретельно оброблених кам’яних блоків, архітравів, колон, що могло бути можливим лише за умови застосування спеціальних механізмів.
Відомі в колоніях медичні інструменти, аналогічні знахідкам в метрополії. Вони були виявлені в ранніх шарах Березанського поселення, в елліністичному Пантікапеї, римському Херсонесі. Є відомості про застосування греками лікування грязями.
Можна говорити і про розвиток гуманітарних наук у Північному Причорномор’ї. У ІІІ ст. до н.е. в Херсонесі мешкав історик Сіріск. Він зібрав і опрацював розповіді про чудеса богині Діви і одночасно висвітлив політичну історію міста. Сіріск був увінчаний золотим вінком і удостоєний почесного декрету. На Боспорі був відомий філософ Смікр, а у І ст. н.е. — філософ і письменник Стратонік. Деякі лапідарні написи свідчать про існування в грецьких містах традиції фіксувати визначні історичні події. Відомий, наприклад, список переможців на змаганнях із Горгіпії, який містить 226 імен і охоплює період близько 50 років.
Про діяльність вчених, які походили з Північного Причорномор’я, відомо у метрополії. З Ольвії походив філософ ІІІ ст. до н.е. Біон. Боспоритом або ольвіополітом за походженням був Сфер — філософ стоїчної школи і автор політичних творів „Про лаконську політику” і „Три книги про Лікурга і Сократа”. Ольвіополітом в Греції називали софіста і історика Посідонія, що говорить, звичайно, про його походження.
Велика кількість написів на посуді, в тому числі й на ліпному, предметах туалету, черепиці, свинцевих пластинах свідчить, що основна маса грецького суспільства у Північному Причорномор’ї була знайома з грамотою. А це означає, що в колоніях існувала, принаймні, початкова освіта, доступна населенню. Зі слів Діогена Лаертського відомо, що Біон Борисфеніт, який був рабом ритора, згодом став вільновідпущеником і дістав пристойну освіту.Досить частими знахідками в античних шарах є кістяні стила для письма. На посуді зустрічаються набори літер, розташовані в безсистемному або алфавітному порядку — можливо, тренування у письмі.
Про розвиток літературної творчості в північно-причорноморських державах свідчать лише лапідарні написи, переважно надмогильні епітафії. Їх автори були знайомі з ліричною і епічною поезією.Шанували Гомера і майже всі знали „Іліаду”. Згадуються і місцевих поетів, які читали свої вірши перед битвами.(з Херсонесу походить список, який містить імена переможців у змаганнях виконавців епіграм і поховальних пісень.). Згадуються комічні актори або комедіографи.
Зображення музикантів досить часто зустрічаються в розписах склепів і саркофагів, а на монетах Ольвії і Тіри є зображення ліри.Музика під час спортивних занять ,Урок гри на кіфарі
Про існування театру в античних містах свідчить вже згадана розповідь Полієна. А у 1954 р. руїни херсонеського театру були відкриті. А з Ольвії походять різні за розмірами і технікою виготовлення трагічні і комедійні теракотові маски, які, мабуть, прикрашали стіни помешкань любителів театральних вистав.
Ще на початку ХХ ст. було висловлено припущення про існування в грецьких колоніях гладіаторських груп, що підтверджувалось зображенням гладіаторських боїв на стінах боспорського склепу, відкритого у 1841 р., серед яких є і зображення боїв зі звірами. А в Ольвії були знайдені кістки лева і леопарда.