15 Явища які виникають при стіканні електричного струму в землю. Напруга кроку та дотику.

Небезпека поразки людини електричним струмом багато в чому визначається явищами, що виникають при стіканні електричного струму в землю.

Стікання струму в землю відбувається тільки через провідник, що знаходиться з нею у безпосередньому контакті. Такий контакт може бути випадковим або умисним. У останньому випадку провідник або група сполучених між собою провідників, що є у контакті із землею, називається заземлителем.

Причинами стікання струму в землю є: замикання токоведущей частини на заземлений корпус електроустаткування; падіння дроту на землю; використання землі як дроту і так далі В усіх цих випадках відбувається різке зниження потенціалу частини електроустаткування jз, що заземлилася, В до значення, рівного твору струму, що стікає в землю, Iз, А, на опір, який цей струм зустрічає на своєму шляху, т. е. опір заземлителя розтіканню струму Rз, Ом :

Стікання струму в землю супроводжується виникненням не лише на заземлителе, але і в землі навколо заземлителя, а отже, і на поверхні землі деяких потенціалів.

Напругою дотику називається напруга між двома точками ланцюга струму замикання на землю (на корпус) при одночасному дотику до них людини. Напруга кроку називається напруга між двома точками землі, обумовлене розтіканням струму замикання на землю, при одночасному торканні їх ногами людини.

16 Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

1. Приміщення без підвищеної небезпеки - це сухі, біс пилові приміщення з нормальною температурою. Приклад: житлові приміщення. 2. Приміщення з підвищеною небезпекою: - Вогкість, відносна вологість 75%; - Висока температура більше 30 градусів; - Струмопровідна пил. Приклад: цехи механічної обробки, металеві підлоги, металеві сходи. 3. Приміщення особливо небезпечні: - Вогкість 100%; - Хімічно активне середовище.

17. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Перша медична допомога — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження здоров'я потерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпшим (самодопомога). Найважливіше положення надання першої допомоги — її терміновість. Чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок.

Послідовність надання першої допомоги:   

— усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;

— визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпшого і послідовність заходів щодо його рятування;

— виконати необхідні заходи з рятування потерпших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);

— підтримати основні життєві функції потерпшого до прибуття медичного працівника;

— викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Рятування потерпших від впливу електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від швидкості та правильності надання йому допомоги. Зволікання може зумовити загибель потерпілого. При ураженні електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або непотрібність заходів з оживлення та винести заключения про його смерть має право лише лікар.