Процедура реєстрації прав на торговельні марки

У багатьох країнах прав на торговельні марки можна набути лише шляхом реєстрації цих прав. У патентних відомствах країн є детальні інструкції щодо подання заявок на реєстрацію прав на торговельні марки, а також перелік і відомості щодо патентних повірених. Процедура реєстрації прав на торговельні марки складається з таких етапів: • подання заявки на реєстрацію прав на торговельну марку; • експертиза заявки за формальними ознаками; • експертиза заявки за суттю (на відповідність заявленого позна чення умовам надання правової охорони) здійснюється безпосе редньо експертами компетентного відомства країни, з урахуван ням заперечень третіх осіб. При дослідженні заявленого позначення на відповідність охоро-ноздатності торговельних марок перевіряється, чи має воно достатню розрізняльну здатність, чи не вводить споживачів в оману, чи не суперечить принципам гуманності, моралі, публічному порядку та ін. Заявлене позначення перевіряється на ідентичність або схожість з торговельною маркою настільки, що його можна сплутати з позначеннями, заявленими або зареєстрованими раніше на ім'я третіх осіб щодо таких самих чи споріднених товарів і послуг. Компетентні відомства багатьох країн не виконують експертизи заявки на відповідність заявленого позначення відносному критерію охороно-здатності торговельних марок. У деяких країнах відомості про подані заявки публікуються в офіційному бюлетені патентного відомства до реєстрації прав на торговельну марку, і громадськість має доступ до цієї інформації. Пріоритет серед конфліктних заявок на реєстрацію прав на торговельні марки визначається залежно від національного законодавства або на підставі дати першого подання заявки чи першого використання заявленої торговельної марки. Значною мірою процедуру реєстрації прав на торговельні марки було гармонізовано з прийняттям Договору про закони щодо торговельних марок (Договір TLT). В Україні процедура реєстрації прав на торговельні марки регламентується Законом України про охорону прав на знаки для товарів та послуг (далі — Закон). Україна з 1996 р. є учасницею Договору TLT, і 212 процедура реєстрації прав на торговельні марки, передбачена законодавством України, повністю відповідає вимогам цього договору. Відповідно до ст. 7 Закону особа, яка бажає зареєструвати права та одержати свідоцтво на торговельну марку, подає заявку на реєстрацію прав на неї. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа. Заявка повинна стосуватися однієї торговельної марки, складатися українською мовою і містити: • заяву про реєстрацію прав на торговельну марку; • зображення позначення, що заявляється; • перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати права на торговельну марку, згрупованих за Міжнародною кла сифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (далі — МКТП). До заявки додаються такі документи: • копія попередньої заявки, засвідчена патентним відомством країни подання, якщо заявник бажає скористатися правом на пріоритет; • документ, що підтверджує демонстрування експонатів з викорис танням заявленої торговельної марки на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом на виставковий пріоритет; • довіреність на ім'я патентного повіреного, якщо заявка подається через нього; • документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні елементів, про які йдеться у п. 1 ст. 6 За кону; • документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України перевіряє наявність документів заявки і приймає рішення про визначення дати її подання. Згідно зі ст. 9 Закону заявник має право на пріоритет попередньої заявки на реєстрацію прав на таку саму торговельну марку протягом 6 місяців від дати подання попередньої заявки до відповідного патентного відомства країни — учасниці Паризької конвенції, якщо на попередню заявку не було заявлено пріоритет. Пріоритет заявки на реєстрацію прав на торговельну марку, використану в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території країни — учасниці Паризької конвенції, 213 може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України протягом 6 місяців від зазначеної дати. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Патентного відомства України подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом українською мовою або документ, що підтверджує показ зазначеної торговельної марки на виставці, якщо ці заявки чи показ відповідно було подано або здійснено у країні — учасниці Паризької конвенції. За несвоєчасного подання цих документів право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що повідомляють заявника. Експертиза заявки здійснюється відповідно до ст. 10 Закону. Після встановлення дати подання заявки на реєстрацію прав на торговельну марку та за наявності документа про сплату збору за її подання здійснюють експертизу заявки за формальними ознаками, під час якої документи заявки перевіряють на відповідність встановленим вимогам. У разі виявлення невідповідності документів заявки чинним вимогам заявнику надсилають повідомлення. Для внесення змін до документів заявки заявнику надається 2 місяці від дати одержання ним зазначеного повідомлення. Якщо за цей час невідповідності не буде усунуто і заявник не подасть мотивованого клопотання про подовження вказаного терміну, йому надсилають рішення про відхилення заявки. Якщо документи заявки відповідають вимогам ст. 7 Закону, Дер-жавний департамент здійснює експертизу змісту заявки, під час якої перевіряють відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони на торговельні марки. Залежно від результатів експертизи заявнику надсилають рішення про реєстрацію прав на торговельну марку або про відхилення заявки. На підставі рішення про реєстрацію прав на торговельну марку згідно зі ст. 12 і 13 Закону певні відомості вносять до відповідного Державного реєстру прав на торговельні марки і публікують в офіційному бюлетені. Свідоцтво на торговельну марку видається у місячний термін після реєстрації прав на неї. Відповідно до ст. 15 Закону заявник може оскаржити в установленому порядку будь-яке рішення щодо заявки в суді або Апеля- 214 ційній палаті Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України протягом 2 місяців від дати одержання ним такого рішення. Водночас рішення Апеляційної палати заявник може оскаржити у судовому порядку також протягом 2 місяців від дати одержання цього рішення ^[66].