Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гик.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
35.11 Кб
Скачать

7. Ек. Межі кредиту. Кредитні відносини в умовах інфляції.

Межі кредиту – це такий рівень розвитку кредитних відносин в н/г, за якого попит і пропозиція на кредит балансуються при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості нормально працюючих позичальників, про­центної ставки.

Сама ек. межа може розглядатися в кількох аспектах:

– залежно від рівня ек. системи – як мікроек. і макроек. межі кредиту;

– залежно від призначення говорять про кількісну і якісну межі кредиту.

Мікроек. межі кредиту визначають обсяги попиту на кредит окремих позичальників. Вони формуються під впливом ек. чинників:

• динаміки ринкової ставки позичкового процента;

• хар-ру коливання потреби позичальника в осн. й оборотному капіталі;

• стану забезпеченості позичальника власним капіталом та ефективності його використання;

• ефективності та окупності проектів, на реалізацію яких позич. кошти.

Мікроек. межа кредиту потенційно існує у кожного ек. суб’єкта, проте реально вона виявляється тільки тоді, коли він звертається на грош/ ринок за позичкою. Тому скільки є в даний момент позичальників, стільки існує індивіду­альних мікромеж кредиту. Всю сукупність їх можна розглядати як одну макроек. межу кредиту, яка визначає об’єктивний обсяг кредитних вкладень у н/г в цілому. Проте макроек. межа кредиту має відносну самодостат­ність і формується під впливом додаткових загальноек. чинників, таких як:

– обсяги і темпи зростання ВВП;

– структура і рівень розвитку фін. системи і стан дер­ж. фінансів;

– цілі і методи держ. грошово-кредитної політики;

– розвиток ринков. відносин тощо.

Рівень та динаміка інфляції теж певною мірою хар-­ють дотримання межі кредиту – їх зростання повинно свідчити про перевищення межі кредиту, а зниження – про стискування кредитування до об’єктивної межі. Проте показник інфляції може бути проявом і інших, некредитних, процесів, таких як зміна за­тратності і структури вир-ва, зміна дефіцитності бюджету та ін.

8. Роль кредиту в розвитку економіки.

Виконання кредитом певних функцій, дає змогу йому відігравати надзвичайно велику роль у роз­витку економіки і сусп-ва в цілому.

У своїй перерозподільній функції кредит, який хар-ся високою мобільністю, активно впливає на всі процеси сусп. відтворення. Насамперед кредит відіграє значну роль в орга­нізації грошових розрахунків. Він також допомагає суб’єктам госп-ня збільшувати обсяги вир-ва, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу та уникати кризових явищ.

Кредит сприяє розширенню вир-ва та реструктуризації економіки, спрямованої на зменшення частки підпр-в вій­ськово-пром. комплексу і розвиток вир-ва товарів народного споживання. В умовах тривалої ек., особ­ливо інвестиційної, кризи в Україні кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підпр-в, які тривалий час просто­ювали, допомагає їм змінити асортимент продукції, що випус­кається, та поліпшити її якість, зробити цю продукцію конку­рентоспроможною на внутр. і світовому ринках. За ра­хунок кредиту організовується вир-во нової продукції, створюються під­пр-ва сфери послуг населенню. Кредит сприяє розвитку реформованого с/г України.

Дедалі більшого значення набуває кредит у забезпеченні насе­лення житлом, побутовою технікою, створенні можливо­стей для отримання освіти та задоволення інших соц. по­треб.

Значну роль відіграє кредит в економії витрат обігу. З його допомогою вдається скорочувати витрати на виг-ня, ви­пуск в обіг, перевезення, облік, зберігання грош. знаків, бо значна їх частина взагалі не потрібна. З допомогою кредиту та­кож прискорюється обіг засобів обігу, особливо при застосуванні суч. інформаційних технологій.

Проте на суч. етапі роль кредиту в його перерозподільній функції поки що недостатня. Безумовно, з розвитком ринкових відносин в У. роль кре­диту у сусп-ві підвищуватиметься. З виходом економіки з ек. кризи зростатимуть доходи населення, поліпшиться фін. стан госп. суб’єктів та конкурентоспроможність їх про­дукції на внутр. і світовому ринку, зміцніють укр. банки, зросте довіра до У. з боку іноземних кредиторів та ін­весторів тощо.