Комплексні заходи щодо забезпечення нормального стану
Однією з важливих галузей хімічної промисловості є хлорна промисловість. Основні кількості хлору переробляються на місті його виробництва на хлорвмісні сполуки.
Хлор являє собою зеленувато-жовтий отрутний газ, що добувають шляхом електролізу з розсолу (солоної води). Його широко застосовують для хлорування, – методу дезінфекції води у водопроводах і плавальних басейнах. Хлор застосовують також для відбілювання паперової маси, у виробництві пластмас, хлороформу, пестицидів й інших з’єднань.
Електрохімічний метод отримання хлору оснований на електролізі водяного розчину повареної (кухонної) солі, при якому крім хлору утворюється їдкий натрій (каустична сода) і водень.
Електрохімічне виробництво хлору, відбувається в промисловості двома способами: діафрагменним – в електролітичних ваннах з твердим катодом та пористою азбестовою діафрагмою, яка відокремлює катодний простір від анодного, і способом з ртутним катодом, в якому відбувається утворення хлору та амальгами натрію, яка розкладається в окремому апараті.
При твердому катоді в процесі електролізу відбувається розряд іонів водню, а в електроліті утворюється луг. На ртутному катоді розряджаються іони натрію, в результаті утворюється амальгама натрію, яку виводять з електролізера і розщеплюють водою, при цьому виділяється водень і утворюється луг. Ртуть, що звільнюється при процесі, повертається в електролізер.
Якість хлору і водню при обох способах приблизно однакова, але якість каустичної соди різко відрізняється. Способом з ртутним катодом отримують високоякісну чисту каустичну соду, в той час як отримана діафрагм енним способом каустична сода забруднена повареною сіллю та іншими домішками. Тому діафрагменна каустична сода придатна не для всіх виробництв.
Тверді відходи в процесі виробництва хлору і лугу отримують на стадії очистки розсолів кухонної солі, яка подається на електроліз. Очищення розсолів проводять содово-каустичним методом. В осад випадають механічні включення, а також неорганічні солі, наприклад, сульфати і карбонати кальцію, гідроксид магнію. На практиці такі шлами не обробляють, а відправляють на промислові полігони.
Очищення газів, що відходять від хлору проводять із застосуванням гашеного вапна.
Заява про екологічні наслідки діяльності
Заява про екологічні наслідки діяльності є юридичним документом щодо суті цих наслідків і гарантій виконання природоохоронних заходів із забезпечення безпеки навколишнього середовища на весь період здійснення планованої діяльності – п. 4.1 ДБН А.2.2-1-2003.
Об'єкт – підприємство по виробництву хлору у м. Дрогобич львівської області. Мета проектованої діяльності – запропонувати найбільш економічно вигідну і екологічну схему виробництвахлору, ввести сучасні технології очищення відходів виробництва, щоб забезпечити мінімальний вплив на довкілля.
Вплив під час проведення будівництва на атмосферне повітря не перевищує санітарних норм у приземному шарі.
Для забезпечення і подальшої нормальної експлуатації споруди передбачити заходи по недопущенню впливу деформативності ґрунтової основи на несучі конструкції.
Концентрація забруднюючих речовин у водах, що скидаються в дощову каналізацію майданчика з укосів обвалування РЧВ та з РЧВ не перевищує нормативів скиду в дощову каналізацію.
Водопостачання та каналізування – централізоване з підключенням до існуючих міських мереж, що гарантує безпеку планованої діяльності для поверхневих вод.
Проектом передбачено благоустрій та озеленення території.
При виконанні природоохоронних заходів та санітарних норм шкідливий вплив на навколишнє середовище під час будівництва повністю компенсується по його завершенні і практично відсутній при експлуатації об’єкта.
Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності:
Об’єкт не відноситься до переліку особливо екологічно небезпечних.
Об'єкт при виконанні природоохоронних заходів та санітарних норм практично не буде здійснювати шкідливого впливу на середовище під час будівництва.
Проектована діяльність обумовлює зниження екологічного ризику.
Вигоди громадськості від реалізації планованої діяльності:
застосування хлору на виробництво хлорвмісних органічних сполук;
створення додаткових робочих місць.
Зобов'язання Замовника:
будівництво та експлуатація об'єктів проектованої діяльності у відповідності з нормами і правилами охорони НС і вимог екобезпеки;
дотримання екологічних обмежень згідно ОВНС;
впровадження захисних заходів згідно вищеподаному переліку;
вивіз будівельного сміття;
благоустрій території.
ВИСНОВКИ:
1.Було запропоновано схеми виробництва хлору і вибрано найефективнішу і таку, яка не завдає значної шкоди навколишньому середовищу.
2. Дане підприємство по виробництву хлору розташоване у пн..сх. частині міста; переважаючий напрям вітру у місті пд..зх., таким чином викиди від виробництва не будуть дути в сторону міста.
3. Виробництво хлору діафрагменним методом на даному заводі можна вважати доцільним та економічно вигідним. Перш за все через близьке розташування Солеварного заводу, який буде постачальником кухонної солі, що зменшує витрати на транспортування сировини.
4. Були перераховані впливи на навколишнє природне середовище планової діяльності та запропоновані схеми очистки забруднюючих речовин.
5. Для індустріальних країн характерним є таке застосування хлору на виробництво хлорвмісних органічних сполук — 60—75 %, на виробництво неорганічних сполук, що містять хлор, — 10—20%, на вибілювання целюлози і тканин -5—15 %, на санітарні потреби й хлорування води — 2—6 % від загального випуску. Хлор застосовується також для хлорування деяких руд із метою здобування титану, ніобію, цирконію та ін.
6. Об’єкт не відноситься до переліку особливо екологічно небезпечних.
7. Оновним завдання м виробництва є надання робочих місць.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Аблонін Б.Є. Основи хімічних виробництв. - М.: Хімія, 2001.
Бєсков В.С. Загальна хімічна технологія та основи промислової екології. - М.: Хімія, 1999.
Бєсков В.С. Моделювання каталітичних процесів і реакторів. - М.: Хімія, 1991.
ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Класыфикация.»
Кутєпов А.М. Загальна хімічна технологія. - М.: Вища школа, 1990.
Лебедєв М.М. Хімія і технологія основного органічного і нафтохімічного синтезу. - М.: Хімія, 1981.
Позін М.Є. Технологія мінеральних добрив. - Л.: Хімія, 1983.
Розрахунки хіміко-технологічних процесів. / Під ред. Мухленова І.П. - Л.: Хімія, 1982.
Степанов В.С. Аналіз енергетичного вдосконалення технологічних процесів. - К.: Наука, 1984.
Фролов Ю.Г. Фізична хімія. - М.: Хімія, 1993.
Хіміко-технологічні системи. / Під ред. Мухленова І.П. - М.: Хімія, 1986.
Додаток А
Апаратура для видалення ртуті з шламів шляхом нагрівання і конденсації
1 – корпус, 2 – ножі, 3-опори, 4-ковпак, через який виводиться газоподібний продукт,5-випускний отвір, 6-накопичувач, 7-трубчастий конденсатор, 9-контейнер, 13- збірка, 14-вукуум насос, 15-конденсатор, 16-накопичувач, 17-шнек для подачі сировини,18-отвір для завантаження шламу, 19-вакуумна камера, 20-електричний мотор, 21-редуктор, 22-вал, 23-електричний мотор безступінчастим редуктором, 24-натискний гвинт.
Додаток Б
Добування ртуті з відпрацьованих каталізаторів
Додаток В
Схема процесу переробки відпрацьованого каталізатора хлориду ртуті (II)
на активованому вугіллі
1-резервуар,2- транспортер, 3- труба, 4- шахтна піч, 5-решітка, 6-клапан, 7-трубопровід для подачі повітря, 8-запірний вентиль, 9-труба для виводу газів, 10-нижня частина конденсатора, 11-жиклери, 12-насос, 13-теплообмінник, 15-вентиль, 17-труба для відводу газів, 18-насадка, 19-нижня частина скрубера, 20-жиклери, 21-насос, 22-резервуар, 23-теплообмінник, 24-відвідна труба , 25-резервуар, 27-вентилятор, 28-труба.