2. Бюджетний процес та його учасники
Бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок:
складання, розгляду та затвердження бюджетів усіх рівнів;
виконання та контроль за виконанням бюджетів ;
затвердження звітів про виконання бюджетів.
Етапи бюджетного процесу:
складання проектів бюджетів;
розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
виконання бюджету;
складання, розгляд та затвердження звіту про виконання бюджету.
Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Кошти бюджету, які отримують фізичні і юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів) надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної або місцевої влади, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного або місцевих бюджетів. Бюджетні установи е неприбутковими.
Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним або фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Державний бюджет України приймається Верховною Радою України.
Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим затверджується рішенням її Верховної Ради.
Місцеві бюджети . затверджуються відповідно обласною, міською, районною, районною в місті, селищною, сільською радами.
Розмежування та перерозподіл доходів у процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, демографічного, екологічного, природного стану відповідних адміністративних територій з метою подолання нерівностей між ними.
Методи бюджетного регулювання |
Метод дотацій |
Метод субвенцій |
Метод субсидій |
Дотація (dotatio - (лат.) - дар) - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.
Субвенція - це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у. випадку порушення, її цільового призначення.
Субсидія (subsidium (лат.) - допомога, підтримка) - сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення. .
Відмінність між субвенцією і субсидією полягає в тому, що субвенція передбачає неодмінне виділення коштів у бюджеті нижчого рівня поряд з сумою субвенції.
Сучасні проблеми бюджетного процесу.
Дослідники бюджетних проблем виділяють сьогодні два головні завдання при аналізі бюджетного процесу:
збільшення сум бюджетних надходжень;
ефективне використання коштів. Розв'язання другого завдання вважається важчим через відсутність загальноприйнятих вартісних показників оцінки ефективності державних витрат.
Обрані офіційні особи при здійсненні бюджетного процесу повинні визначити такі напрямки використання бюджетних коштів, які найкраще відповідали б державним цілям, з максимальною віддачею використовували обмежені державні фінансові ресурси. Тобто, розробники процедури і методів складання бюджетів різних рівнів повинні нести відповідальність за їх ефективне виконання.
Одним із головних недоліків роботи урядових інститутів, які беруть участь у бюджетному процесі, е відсутність системи оцінки прийнятих рішень.