13 Слов’янська культура на передодні утворення Киівськоі Русі

Прасловянська спільнота з’являється у другому тисячолітті до н.е. З’являються послідовні писемні відомості про племена під назвою венедів, антів і склавинів. Про них відомо, що вони вели осілий спосіб життя, мали високий рівень хліборобства, ремесл. На територ Укр. Праслов’янські культури пов’язують з Зарубнецькою і Черняхівською культурами. В цей період слов’ян згадують під назвою венедів. Археологами було знайдено невелику кількість металевих виробів, що свідчать про високий рівень металургії. В др. Столітті нашої ери Зарубнецьку культуру наслідує Черняхівська. Черняхівці жили біля Дніпра, Дністра, в північних районах України. Іх сусідами на півдні були нащадки скіфів, сарматів, готів, гунів. В цей період слов’яни називаються антами. В цей час слов’яни перейшли до плужного землеробства, розвилась обробка каменю та кістки(було знайдено антропоморфні зображення Богів). Дуже високого рівня досягла обробка скла. Ідеологічні уявлення пов’язані з анімізмом там магією. У6-9 ст слов’яни виступають під назвою склавини. Закінчується розселення слов’ян по Эвропі. Вцей період завершується диференціація слов’ян на східних і західних. У 6 ст утворюються перші городища.

Ідеологічні уявлення слов’ян: за свідоцтвом Пропорія. Патеон Богів очолював Бог блискавки Перун, також згадувались Хорс-Бог Сонця, Сварог-Бог вогнища, Дажбог-Бог добробуту, Волос – Бог скотарства, Стрибог – Бог вітру.За свідоцтвом джерел слов’яни не мали особливоі верстви жреців, та так звані ідольські храми, де здійснювались масові молитви. Поряд із язичництвом велику роль відігравав анімізм( здійсн молитву у гаях. Річках, віра в мавок, лешаків).В сер ХІХ ст. було знайдено статую поганського ідолу(Збручського). Кам’яна, антропоморфне, чотиригранне зображення, яке закінчується зображенням людської голови, а стовбур поділяється на 3 зони: Зона Богів, людей, духів. Щодо поховань, то розповсюджене було спалювання і покладання попелу у глечик, пізніше- трупо положення

Х того періоду найбільш вивчені прикладне мистецтво, представлене різьбленням по кістці, можливо, що було поширене музичне мистецтво. Під впливом східних народів були поширені Тангоподібні знаки, пов’язані із солярними символами. Зустрічалися на прикрасах.

15 Початок письменства на Русі.

Велике значення для розвитку культури на К.Р мало розвиток писемності. Традеційне складання абетки пов’язано з іменами Кирила і Мефодія. Проте існують і інші версіі. Ми знаємо, що на територ У було розповсюджено 2 абетки – кирилиця і глаголиця. Кирилиця склад з грецьких літер с доповненням слов’янських. Глаголиця клад з спеціально створених знаків не запозичених з іншого алфавіту. Вона була дуже складною і не мала широкого поширення серед населення К.Р. Вчені вважають, що саме глаголицю створили Кирило і Мефодій. Кирилиця за письмовими данними розповсюджується з ХIII. Склад з 43літер, 19 з них були грецькими. За відомостями монаха Чорноризма Храбра, слов’яни користувались кирилицею, яка склад з 38 знаків. Перші пам’ятки: берестяні грамоти. Під Полтавою було знайдено меч на якому уло написано «Коваль – людота». На софійському соборі було знайдено графіті, на якому було зображено азбуку, яка складалась з 24 грецьких літер і 4ьох слов’янських. В ХІ ст. з’являються бібліотеки при Софійському соборі та Києвсько – печерській лаврі. За підрахунками вчених книжкой фонд складав 130-140 книг.