- •Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •Система кримінального права України.
- •Наука кримінального права, її зміст та завдання.
- •Загальні та спеціальні принципи кримінального права.
- •Поняття кримінального закону, його значення та основні риси.
- •Джерела кримінального права України.
- •Структура кримінального закону. Диспозиція і санкція та їх види.
- •Тлумачення кримінально-правових норм та його види.
- •Чинність кримінального закону у просторі.
- •Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону.
- •Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотна сила).
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів.
- •Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- •Поняття складу злочину та його значення.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
- •Поняття об'єкта злочину та його структура.
- •Класифікація об'єктів злочинів.
- •Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).
- •Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
- •Предмет злочину.
- •Об'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Матеріальні та формальні склади злочинів.
- •Причинний зв'язок та його кримінально-правове значення.
- •Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.
- •Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
- •Місце, час, ситуація вчинення злочину.
- •Суб'єкт злочину (поняття, ознаки).
- •Осудність.
- •Вік, по досягненню якого, особа може нести кримінальну відповідальність.
- •Спеціальний суб'єкт та його види.
- •Суб'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Поняття вини та її форми.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Випадок ("казус") та його характеристика.
- •Мотив злочину та його види.
- •Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види).
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
- •Співучасть у злочину (поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки).
- •Форми співучасті.
- •Види співучасників.
- •Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.
- •Причетність до злочину та її форми.
- •Множинність злочинів (поняття, форми).
- •Повторність злочинів та її різновиди.
- •Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм.
- •Суть і мета покарання.
- •Перелік основних і додаткових видів покарань.
- •Позбавлення волі (характеристика).
- •Виправні роботи, громадські роботи (характеристика, відповідальність від ухилення від відбування цього покарання).
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика).
- •Штраф, як міра покарання (характеристика).
- •Конфіскація майна (характеристика).
- •Обмеження волі ( характеристика )
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів (умови, порядок, принципи і межі).
- •Призначення покарання за сукупністю вироків (умови, порядок, принципи і межі).
- •Обставини, які пом’якшують покарання.
- •Обставини, які обтяжують покарання.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію чи акта помилування.
- •Види звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, порядок застосування).
- •Амністія. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Помилування. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Види покарання для неповнолітніх.
- •Судимість та її правові наслідки.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
Необережність та її види.
Необережність одна з форм вини, особл форма псих ставлення винного до шкідливих наслідків вчиненого ним діяння.
Ознаки необережності: = інтелектуальний момент (харктеризують свідомість), = вольовий момент (характеризують волю).
Види необережності:
1. злочинна самовпевненість– особа передбачала наслідки (інтелектуальний момент), але легковажно розраховувала на їх відвернення (вольовий момент). Особа не усвідомлює реальний розвиток причинного звязку між дією і наслідками. Враховує свої сили, навички, властивості машин та приладів, поведінку потрепілих, але хибно розраховує на обставини, які мали б відвернути ці наслідки (свій досвід, знання, сили природи, вплив обстановки тощо)
2. злочинна недбалість – особа не передбачала можливість настання небезпечних наслідків (інтелектуальний момент), хоча повинна була і могла їх передбачити (вольовий момент). Сутність вини у вольовій ознаці.
Обєктивний критерій недбалості «повинна була» - персональна відповідальність, обовязок конкретної особи передбачати можливі наслідкі дій, які потребують дотримання заходів обережності (згідно закону, служб.становища, фаху, родинних звязків тощо). Однаковий для всіх, незалежно від особи.
Субєктивний критерій – «могла» можливість конкретної особи передбачати можливі наслідкі дій, залежить від індивідуальних здібностей особи, кваліфікації, особливостей обставин.
Випадок ("казус") та його характеристика.
Випадок (від латинського казуз) – таке психічне ставлення винного до своїх дій та їх наслідків, яке лежить за межами вини, коли особа не передбачала, не могла, і не повинна була передбачити наслідки.
Казус має місце, коли в особи, яка вчинила сусп небезпечне діяння, не було реальної можливості передбачити настання злочинних наслідків.
Випадок виключає вину в поведінці особи. Випадок виключає крим відповідальність за відсутністю складу злочину (вини) в поведінці особи
Мотив злочину та його види.
Мотив злочину - внутр спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити злочин. Дозволяє визначити: чому особа вчиняє злочин. Мотив є лише у разі вчинення умисних злочинів.
Мотив – є факультативною ознакою суб сторони злочину, визначає сусп небезпечність, антисоц спрямованість діяння, і залежно від законодавчого опису конкретних злочинів може виконувати роль: 1) обов'язкової ознаки складу злочину (коли передбачений у диспозиціях статей: прямо вказується на нього, чи однозначно випливає з характеру діяння) 2) кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак оскільки впливає на ступінь тяжкості злочину, у деяких складах злочину як такий, що підвищує сусп небезпечність (вбивство з крисливих мотивів є кваліфікованим) 3) ознак, що пом'якшують чи обтяжують покарання вбивство при перевищенні меж необхідної оборони належить до вбивств при пом'якшуючих обставинах, тому що його мотивом є захист від суспільно небезпечного посягання. Але вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, розбрату є обставиною, що обтяжує покарання
Як факультативна ознака (у 3 випадку) не впливає на кваліфікацію злочину, а впливає лише на призначення покарання як помякшуюча чи обтяжуюча обставина.